П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/146/22
Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Є. В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Піть І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС Україна” до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС Україна” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 02.11.2021 року 3319753/43849651 про відмову в реєстрації податкової накладної №5;
- зобов'язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану для реєстрації ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” податкову накладну №5 від 05.10.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 02.11.2021 року №92855 та від 09.11.2021 року №95516 про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Комісії ГУ ДПС виключити ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05.10.2021 року ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” на виконання вимог ст. 201 ПКУ складена податкова накладна №5 від 05.10.2021р на суму 328 112,20 грн, з яких ПДВ 54685,37грн.
Згідно із квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.10.2021 року документ прийнято, реєстрація зупинена. У якості підстави зупинення реєстрації ПН вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та документи.
Позивач вказує, що зазначена вище квитанція від 26.10.2021 року про зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 05.10.2021 року не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Незважаючи на надання пояснень та документів 02.11.2021 року Комісією ГУ ДПС прийнято рішення №3319753/43849651 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 05.10.2021 року, що була подана для реєстрації позивачем, яке є протиправним.
Крім того, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення від 02.11.2021 року №92855 та від 09.11.2021 року №95516 про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку. Вищезгадані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку. Тобто, відсутні дані податкового аналізу/наявної податкової інформації тою Позивача та його контрагентів, з якого б вбачалось, що підприємство має ознаки ймовірного “вигодоформуючого суб'єкту”.
Посилаючись на п.19 Порядку №1246, позивач вважає, що ефективним способом захисту його прав буде зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №5 від 05.10.2021 року. Позивач просив задовольнити позовні вимоги повному обсязі, у тому числі зобов'язати Комісію виключити ТОВ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року адміністративний позов ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2021 року 3319753/43849651 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 05.10.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” податкову накладну № 5 від 05.10.2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 02.11.2021 року №92855 та від 09.11.2021 року №95516 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 6810,00грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та їх суперечність нормам матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що згідно зареєстрованих накладних в ІС «ЄРПН» встановлено, що за період з 13.01.2021 року по 21.10.2021 року позивачем придбано товари у суб'єктів господарювання, які включені до переліку ризикових. Апелянт вказує, що у разі ухвалення рішення щодо виключення платника податків із переліку ризикових, суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне. Також вказує, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 05.10.2021р. в ЄРПН стало те, що УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято в межах діючого законодавства оскільки позивачем не надано бухгалтерських документів (оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків). Вказує, що підстав для зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її подання не має
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” є суб'єктом господарювання, зареєстровано 02.10.2020 року, є платником ПДВ.
ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” серед видів діяльності, крім іншого, здійснює торгівлю (оптову та роздрібну) товарами для водопровідних мереж, систем опалювання та кондиціонування, опалювальним обладнанням та приладдям до нього, санітарно- технічними виробами. (копії документів надані до позову). Для здійснення своєї діяльності Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” - орендує офіс, приміщення - склад та автомобіль, про що надана інформація до контролюючих органів (т.1 а.с.35-85).
У процесі здійснення господарської діяльності позивачем - ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” (Сторона-2) 17.11.2020 року укладено договори № КСС - Україна-2020, № КСС - Україна-2021 з ТОВ “Роберт Бош ЛТД” (Сторона -1), згідно з якими Сторона-1 стимулює Сторону-2 щодо надання послуг із збільшенням обсягу закупевіль у Сторони - 1 та подальшого продажу товарів. Сторона-1 за результатами продажів нараховує та сплачує Стороні-2 бонус поквартально за відповідною формулою, вказаною у цьому договорі.
Відповідно до п. 5 Договору № КСС-Україна-2021 сума придбаного Стороною-2 у Сторони-1 товару протягом періоду, вказаного в п. 1 Договору, визначається на підставі виставлених Стороною-1 та сплачених Стороною-2 рахунків та/або товарних (видаткових) накладних Сторони-1 за Договором поставки. Для визначення суми придбаного та оплаченого Стороною-2 товару Сторони не пізніше ніж протягом 10 днів після закінчення періоду, зазначеного в п. 1, складають та підписують Розрахунок суми придбаного товару.
Відповідно до вищезгаданих договорів складались первинні документи щодо постачання/придбання товарів, їх транспортування, навантаження, розвантаження, та за періоди І та ІІ квартали 2021 року сторонами складені та підписані акти узгодження сум бонусів. На виконання вимог ПКУ позивачем складені податкові накладні від 16.04.2021 року № 6 та від 16.07.2021 р. № 18 із відображенням операції за кодом послуги згідно з ДКПП 73.20, які зареєстровані в ЄРПН.
Також відповідно до вищезгаданих договорів позивачем складені первинні документи щодо постачання/придбання товарів, їх транспортування, навантаження, розвантаження, які відповідають ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що не спростовувалась до конкретних документів представником відповідача у відзиві на позов, за період ІІІ квартал 2021 року, у тому числі накладні (перелік наведений у позові та надані до позову) на загальну суму 3281122,04грн. За умовами договору №КСС-Україна-2021 сума бонусу становить 10%, а в грошовій сумі - 328112,20 грн, з яких ПДВ становить 54685,37 грн.
05.10.2021 року сторонами складений та підписаний акт узгодження суми бонусу.
05.10.2021 року ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” на виконання вимог ст. 201 ПКУ складена податкова накладна №5 від 05.10.2021р на суму 328 112,20 грн, з яких ПДВ 54685,37грн та подана на реєстрацію в ЄРПН (т.2 а.с.39-40) .
Відповідно до квитанції від 27.10.2021 року документ доставлено до центрального рівня ДПС 26.10.2021 року. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. В квитанції вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 05.10.2021 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20 ,,відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів, проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення від 02.11.2021 року 3319753/43849651 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Також 02.11.2021 року Комісія ГУ ДПС прийняла рішення від 02.11.2021 року №92855 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку, в якому зазначено про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку”. Податкова інформація, як зазначено у вказаному рішенні: “встановлено придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості”.
Позивач 03.11.2021 року направив звернення щодо виключення платника з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Проте Комісією ГУ ДПС прийнято рішення від 09.11.2021 року №95516 про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку”. Податкова інформація, як зазначено у вказаному рішенні: “встановлено придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості”, тобто за тією ж підставою.
Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС від 02.11.2021 року 3319753/43849651, від 02.11.2021 року №92855, від 09.11.2021 року №95516 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з того, що податковий орган у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, а тому враховуючи наявність письмових пояснень з копіями документів, які повністю відображають зміст господарських операцій позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення комісії.
При цьому, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН датою її подання.
Також скасував рішення Комісії ГУ ДПС №92855 від 02.11.2021року та від 09.11.2021 року №95516, оскільки воно також не відповідає ознакам акту індивідуальної дії щодо його вмотивованості та законності.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.
Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).
Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладу/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податкові накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно п.п.7-9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі №826/8693/18 Верховний Суд вказав, що первинним об'єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Реєстрацію податкової накладної позивача зупинено, відповідно до квитанції від 26.10.2021 року, з підстав відсутності коду Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник D =1.1986%, P=65919,87.
Разом з цим, у наведеній квитанції не визначено, коли позивачем була подана відповідна таблиця даних платника податку на додану вартість, коли вона була врахована податковим органом та взагалі не вказано щодо якої таблиці даних податковим органом здійснювалось співставлення даних з даними поданої на реєстрацію податкової накладної.
В ході розгляду справи відповідачем так само не вказано, коли позивачем подавалась таблиця даних платника ПДВ, які дані такої таблиці (щодо кодів товарів), а також відповідачем не надано копії відповідної таблиці на підтвердження своїх доводів щодо відсутності у цій таблиці кодів послуг, що визначені у направленій на реєстрацію спірній ПН.
У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (категорія 101.18) роз'яснено, що таблиця даних платника податку це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати таблицю без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліЄРПН). Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави зупинення реєстрації, варто зазначити, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, пунктом 1 передбачено в якості такого критерію відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Зі змісту надісланої контролюючим органом квитанції випливає те, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 05.10.2021 року не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та до пояснень надано копії документів, а саме: та надано статутні, податкові документи, банківські виписки.
Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.
Між тим, суд акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством.
Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Між тим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена додатком до Порядку №520, передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні), мають бути підкреслені.
Всупереч цьому, в оскарженому рішенні міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані. Суд зазначає, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов'язків, не дослідивши первинні документи підприємства за спірною накладною за їх наявності.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Крім того, колегія суддів враховує, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстав відсутності коду послуг в таблиці даних платника ПДВ, в рішенні про відмову в реєстрації цієї ПН відповідач жодним чином не зазначає про УКТ ЗЕД, а вже посилається на іншу підставу - відсутність первинних документів.
Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокує джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів. Контраргументів з цього приводу апелянт не надав.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що позивачем також надано податкові накладні за вказаним договором та відомості про реєстрацію аналогічних накладних від 16.04.2021 року №6 та від 16.07.2021 р. №18 на адресу того ж контрагенту щодо отримання бонусу за 1 квартал 2021 року та бонусу за 2 квартал 2021 року підтверджують непослідовність в прийнятті рішень відповідача щодо реєстрації податкових накладних, які подавались щоквартально за одним и тим же договором при отриманні бонусів, та наявності елементів свавілля в прийнятті оскаржуваного рішення.
Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області не спростовано висновок суду, що з наданих позивачем документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкову накладну №5 від 05.10.2021р., а тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення комісії.
Колегією суддів не приймаються доводи відповідача відсутність підстав щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування, з огляду на таке.
Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, останні вважаються прийнятими у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про ... 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнане судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС №92855 від 02.11.2021року та від 09.11.2021 року №95516 про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку, то колегія суддів зазначає наступне.
У вказаних рішеннях №92855 від 02.11.2021року та від 09.11.2021 року №95516 зазначено про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку”. Податкова інформація, як зазначено у вказаному рішенні: “встановлено придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості”.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення побудовано на припущеннях, адже відсутній жодний доказ на підтвердження інформації ризиковості здійснення позивачем господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що підстава, яка зазначена в оскаржуваному рішенні не є такою, що достовірно свідчить про ризиковість платника податків. В рішенні не вказано придбання якого товару та у яких саме суб'єктів господарювання стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, що позбавило позивача надати чіткі відомості в спростування висновку контролюючого органу. Не зважаючи на це позивач намагався довести у своїх звернення неправомірність рішення №92855 від 02.11.2021року, але було вдруге прийнято рішення від 09.11.2021 року №95516 зазначено про відповідність ТОВ “КЛІМАТСПЕЦСЕРВІС УКРАЇНА” критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку” за тими ж підставами.
Представник відповідача вказав інформацію, зазначивши, що згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС “ЄРПН” встановлено, що за період з 13.01.2021 по 21.10.2021 року встановлено придбання товару у суб'єктів господарювання, які включені до переліку ризикових ПП “КЛІМАТ ПЛЮС” (440677787), ТОВ “АФАЛІН -ГРУП” (44076807), TOB “КСС ГРУП” назву змінено ТОВ “ФОВАРД-БІЛД” (42165879). Однак, такі пояснення, які надані представником апелянта в апеляційній скарзі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки оскаржуване рішення не містить в собі такі доводи як підстави його прийняття.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.
Далі, слід зазначити, що положеннями п.6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав є зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 02 серпня 2022 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова