П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14277/21
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Димерлія О.О. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (суддя Свида Л.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 14.12.2021) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЕВРОТРАНССТРОЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
10 серпня 2021 року ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2021 року:
- №0/17420/07-10, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року в розмірі 94848 грн.;
- №0/17422/07-10, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24656 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 6164 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року адміністративний позов товариства задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог підприємства відмовити повністю.
На думку апелянта суд першої інстанції не надав належної оцінки висновкам акту перевірки про недоведеність реальності здійснення ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" господарських операцій, що свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" з 2 червня 2015 року зареєстровано як суб'єкт господарювання, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20). Також одним з профільних видів діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22).
З 23 по 29 червня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" за період серпень 2020 року, за результатами якої складений акт №13340/15-32-07-10/39812437 від 07.07.2021 року.
Згідно висновків вказаного акту перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01.08.2020 року по 31.08.2020 року встановлено його завищення на загальну суму 119504 грн., в т.ч. за періоди: серпень 2020 року на суму - 119504 грн., з наведених обставин.
Відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок", "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів" та під час проведення перевірки встановлено, що ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" мало взаємовідносини з ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" з придбання товарів, зокрема: крани з недорогоцінних металів для використання у транспортних засобах: крани (вентилі) в асортименті; арматура трубопровідна: крани кульові в асортименті; вентелі кульові, що здатні регулювати потік рідини.
Відповідно до наданих до перевірки документів було встановлено, що в серпні 2020 року ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" було укладено з ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" договір поставки №122 від 22.08.2020.
Власні виробничі ресурси (основні засоби, машини механізми, матеріали та інше) згідно податкової звітності з податку на прибуток - відсутні (додаток AM до декларації з податку на прибуток не надавався, вказане свідчить про відсутність основних виробничих засобів)
ТОВ "ПРО-ТРІПЛ", згідно даних ЄРПН, не задекларовано послуги по транспортуванню до міста зберігання придбаних ТМЦ (арматура трубопровідна: крани кульові в асортименті в кількості 321,5 кг, вентелі кульові, що здатні регулювати потік рідини в кількості 2300 кг., крани з не дорогоцінних металів для використання у транспортних засобах: крани (вентилі) в асортименті в кількості 20 кг.) (склад Волинська обл., Любомльський район, с. Старовойтове, вулиця Прикордонників,6) та до місця передачі зазначених вище ТМЦ на адресу ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" (м. Одеса, вул. Приморська 18 А, кв.19, за період з 04.07.2019 (дата реєстрації ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" по 28.08.2020 (дата передачі ТМЦ на адресу ПП). Тобто, не можливо підтвердити факт руху ТМЦ від продавця до покупця та місця зберігання ТМЦ.
При цьому, згідно даних ЄРПН, послуги зберігання товару, навантаження - розвантаження, логістики, або подібні послуги, ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" у сторонніх організацій не придбавалися.
Також зазначено, що тільки 28 серпня 2020 року (дата передачі ТМЦ на адресу ПП), маючі в штаті 1 працівника (директора) ТОВ "ПРО-ТРІПЛ", згідно даних ЄРПН, було здійснено фінансово-господарських операцій, окрім ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" з 9 контрагентами, по відвантаженню ТМЦ загальною вагою більше 50000 кг, що фактично не можливо.
Враховуючи вище наведене, те що на підприємстві на дату поставки товару на адресу ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" було фактично працевлаштована 1 особа, власні виробничі ресурси (основні засоби, машини механізми, матеріали та інше відсутні), послуги зі зберігання товару, навантаження - розвантаження, логістики, або подібні послуги у сторонніх організацій не придбавались, перевіряючими зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правої дієздатності ТОВ "ПРО-ТРІПЛ", у зв'язку з чим фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.
Таким чином встановлено нереальність поставки ТМЦ (арматура трубопровідна: крани кульові в асортименті в кількості 321,5 кг, вентелі кульові, що здатні регулювати потік рідини в кількості 2300 кг., крани з недорогоцінних металів для використання у транспортних засобах: крани (вентилі) в асортименті в кількості 20 кг.) продавцем ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" на адресу покупця ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ".
Також перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 3.4 Договору поставки від 22.08.2020 №122 "Товар постачається Продавцем на умовах FCA перевізник за рахунок Покупця".
Згідно наданої до перевірки ТТН від 28.08.2020 року №2, на перевезення придбаних ТМЦ (арматура трубопровідна: крани кульові в асортименті в кількості 321,5 кг, вентелі кульові, що здатні регулювати потік рідини в кількості 2300 кг., крани з недорогоцінних металів для використання у транспортних засобах: крани (вентилі) в асортименті в кількості 20 кг.), пункт навантаження зазначено: м. Одеса, вул. Приморська, буд.18 А, кімната 19. (податкова адреса ТОВ "ПРО-ТРІПЛ", на момент здійснення операції з відвантаження ТМЦ на адресу ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ").
Оскільки на ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" на дату поставки товару на адресу ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" було фактично працевлаштована 1 особа, власні виробничі ресурси (основні засоби, машини механізми, матеріали та інше відсутні), послуги зі зберігання товару, навантаження - розвантаження, логістики, або подібні послуги у сторонніх організацій не придбавались, перевіряючи дійшли висновку про неможливість відвантаження (завантаження) такої кількості товару (2641,5 кг) при вказаних умовах (Термін FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці).
Виходячи із недоведеність реальності здійснення ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності, було встановлено порушення позивачем вимог статті 1, пунктів 2.1, 2.4, 2.14, 2.15 статті 2, пункту 1 статті 9, частини другої статті 9, пункту 2 статті 3, статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПП податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 24656 грн. за серпень 2020 року та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 94848 грн. за серпень 2020 року.
На підставі згаданих висновків Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 22 липня 2021 року винесено оспорювані у даній справі податкові повідомлення-рішення №0/17420/07-10, яким ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року в розмірі 94848 грн., та №0/17422/07-10, яким ПП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24656 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 6164 грн.
Задовольняючи позовні вимоги товариства та скасовуючи спірні ППР суд першої інстанції вважав, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №13340/15-32-07-10/39812437 є необґрунтованими, зробленими на припущеннях та такими, що спростовуються наданими позивачем доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 13 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а"); придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (підпункт "б").
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Також пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).
Згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до обставин даної справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 22.07.2021 року - №0/17420/07-10, №0/17422/07-10, які ґрунтуються на висновках акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "ПРО-ТРІПЛ".
Зокрема податковим органом в акті від 07.07.2021 року №13340/15-32-07-10/39812437, складеного за результатом документальної позапланової виїзної перевірки, зазначено про нереальність господарських операцій між ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" його контрагентом ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" за період серпень 2020 року та формальність складання первинних документів, оскільки у ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" відсутні власні виробничі та трудові ресурси. Крім того ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" не задекларувало послуги по транспортуванню до міста зберігання і придбаних ТМЦ, що унеможливлює підтвердити факт руху ТМЦ від продавця до покупця.
Проте на підставі наявних у матеріалах справі документів судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є платником ПДВ, має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури та дозволу на виконання робіт із зведення, монтажу і демонтажу будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, газополум'яних робіт, тощо, виданого ГУ Держпраці в Одеській області (а.с. 98). Відповідність позивача вимогам "Системи управління якістю" стосовно здійснення робіт з знесення, підготовчих робіт, електромонтажних робіт, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, тощо, підтверджено Сертифікатом (а.с. 97). Наявність у позивача Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (а.с. 99-100), наявність орендованих складських приміщень підтверджено договором оренди та актом приймання передачі майна (а.с. 74-78), наявність транспортних засобів для навантаження та перевезення вантажів підтверджується договорами оренди (а.с. 79-93).
28 червня 2020 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" (Постачальник) укладено договір поставки №122, за умовами якого Покупець придбав у Постачальника крани (вентилі), арматуру трубопровідну, вентилі кульові, про що також свідчить видаткова накладна №107 від 28.08.2020 року (а.с. 43-45).
Оплата коштів за придбаний товар підтверджена платіжним дорученням №741 від 28.08.2020 року (а.с. 46).
Перевезення придбаного товару здійснено власним автотранспортом Покупця на підставі ТТН №2 від 28.08.2020 року та оприбутковано на його складі згідно прибуткового ордеру №638 від 28.08.2020 року та інвентаризаційного опису №6 від 30.06.2021 року (а.с. 47-49).
Позивач зазначив, що з причин карантинних обмежень у 2020-2021 роках він зазнав складнощів у проведенні своєї господарської діяльності, у зв'язку із чим придбані ТМЦ до теперішнього часу зберігаються на складі та він не може здійснити повний розрахунок з Постачальником.
Для зберігання закуплених будівельних матеріалів, обладнання ПП "ЕВРОТРАНССТРОЙ" мав орендоване складське приміщення, яке знаходилося за адресою Одеська область, Київське шосе, 5А. Складське приміщення площею 400 кв.м орендується у ТОВ "СІЛІКАТ ЛТД" згідно Договору №03/03-2019 від 01.03.2019 року (а.с.74-78).
Під час розгляду справи позивач зазначив про оренду інших приміщень, на підтвердження чого надав відповідний договір оренди, та фото фактичного зберігання товару, придбаного у ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" (а.с. 135-145).
Також позивачем надано листування з ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" щодо того, що в видатковій накладний стоїть підпис керівника ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" та цей контрагент просить виконати умови договору та здійснити повний розрахунок позивачем за придбаний товар (а.с.132-134).
Колегія суддів вважає, що вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені пунктами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними первинними документами, які є підставою для податкового обліку та містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарської операції, яка відбулась між позивачем та його контрагентом.
Поряд з цім відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б переконливо свідчили про невідповідність господарських операцій позивача з ТОВ "ПРО-ТРІПЛ" цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.
При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, як і певні помилки у їх оформленні не може слугувати підставою для висновків щодо відсутності господарської операції, у разі, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Так, Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №820/684/17 зазначив, що окремі недоліки в оформленні документів, або відсутність окремих документів сама по собі не може бути підставою для визнання нереальності конкретної господарської операції. Окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не впливають на право позивача по формуванню податкового обліку за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв'язку із господарською діяльністю суб'єкта господарювання.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, не може бути взято до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі "Інтерсплав проти України"; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) "Справа БУЛВЕС проти Болгарії"; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії".
Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та наявність підстав для скасування як протиправних податкових повідомлень-рішень від 22.07.2021 року №0/17420/07-10 та №0/17422/07-10.
Ураховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, адже суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя О.О.Димерлій
Суддя Ю.В.Осіпов