Справа № 309/1113/22
Провадження № 2/309/215/22
21 липня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кемінь В.Д.
з участю секретаря судового засідання Бринзей Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Хустська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 . Відповідачі є родичами попереднього власника будинку, місце їх фактичного проживання їй не відоме. На даний час позивачка має бажання оформити субсидії, однак реєстрація відповідачів в будинку порушує її права власника, а відтак просила суд задовольнити позовні вимоги відповідно до яких, визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву в якій просила суд розглядати справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відзиву на позов до суду не надходило.
Представник третьої особи - Хустської міської ради в судове засідання не з'явився, від представника А.Кадар до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
За змістом ст.41 Конституції України, ст.ст.316-319, 321, 325, 383, 386, 391 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні цього права, власник житлового будинку здійснює своє право на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, може використовувати будинок для проживання свого і членів сім'ї, може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, вимагати захисту права власності, в тому числі - усунення перешкод у здійсненні права.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договорів купівлі - продажу №310,311 від 27.01.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Шкарампота В.Д., будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування даного будинку, належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно довідки виданої за підписом старости Ізянського старостинського округу, виконавчого комітету Хустської міської ради № 02-22/242 від 03.03.2022, відповідачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинку АДРЕСА_1 - зареєстровані, але вже більше року у вказаному дворогосподарстві не проживають.
Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ст. 71 ЖК України, при відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Разом з тим, як вказувалось вище, відповідач у будинку позивача не проживає тривалий період часу, що є підставою для визнання його таким, що втратив право на користування вказаним жилим приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Згідно ч. 2 вказаної норми закону член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі втратили право на користування будинком, що належить позивачу у зв'язку із відсутністю без поважних причин понад строк, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265,268, 280-289 ст.ст. 319,321, 391 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1
Дане рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.