Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
01.08.2022 Справа № 922/732/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго постач" (адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23; код ЄДРПОУ: 40464528)
до Українського державного університету залізничного транспорту (адреса: 61050, м. Харків, вул. Фейєрбаха, буд. 7; код ЄДРПОУ 01116472)
про стягнення 234169,79 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Чорнобай Р. Л. (наказ № 4-К від 16.05.2021);
відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго постач" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Українського державного університету залізничного транспорту (далі - відповідач) 234169,79 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію з 01.01.2022 по 14.01.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленої позивачем та спожитої відповідачем електроенергії без укладання договору з 01.01.2022 по 14.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2022 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 розгляд справи призначено на 19.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2022 розгляд справи відкладено на 01.08.2022.
В процесі розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання заяв по суті спору.
На судове засідання 01.08.2022 прибув представник позивача (в режимі відеокоференції), який наполягає на задоволенні заявленого позову в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копії всіх ухвал по даній справі
Надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 26.04.2022 повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 19-23). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників провадження про розгляд справи судом, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про зазначені обставини.
Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 29.12.2020 відповідачем проведено процедуру закупівлі ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія UA-2020-12-29-003846-c, на 2021 календарний рік переможцем став позивач.
За результатами проведення даної процедури закупівлі 04.01.2021 між відповідачем, як споживачем, та позивачем, як постачальником, укладено договір № 04/01-Т1 про постачання електричної енергії споживачу, зі строком дії до 31.12.2021 (п. 3.1. договору).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вказаного договору позивач здійснював поставку відповідачу електричної енергії, а останній оплачував її вартість.
В подальшому, в грудні 2021 року відповідач оголосив процедуру закупівлі електричної енергії UA-2021-12-01-003815-b, на 2022 календарний рік.
Переможцем зазначеної процедури закупівлі стало ТОВ «Буденерготрейд», з яким відповідач уклав договір № 10/01-Т1 про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2022. Відповідно до умов даного договору строк постачання електричної енергії постачальником споживачеві становив з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Додатковою угодою № 1 від 21.01.2022 сторонами внесено зміни в частині строку поставки електричної енергії, а саме: з 15.01.2022 по 31.12.2022.
Відповідно до п. 6.1.1 Розділу VI Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Крім того, Повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника (п. 6.1.5 Розділу VI Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»).
В даному випадку, в заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що укладений 10.01.2022 між ТОВ «Буденерготрейд» та відповідачем за № 10/01-Т1 (додаток 3 договору) відповідачем було визначено початок постачання електричної енергії з 15.01.2022 о 00 год 00 хв.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, з 01 січня 2022 року по 14 січня 2022 року постачання електричної енергії на об'єкти відповідача здійснювалося позивачем за відсутності договору, як попереднім постачальником електричної енергії згідно з договором № 04/01-Т1 від 04.01.2021. Всього було поставлено електроенергії 42010 кВТ*год
Про факт постачання електричної енергії відповідачу саме позивачем та про обсяг такої поставки свідчить залучений до матеріалів справи витяг з фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником «Мегаенерго Постач» за січень 2022 року, складеним оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго».
За результатами постачання електричної енергії з 01.01.2022 по 14.01.2022 позивач оформив акт приймання-передачі електроенергії № 27 від 31.01.2022 (а. с. 6), відповідно до якого постачальник передав, а споживач прийняв електроенергію в обсязі 42010 кВт/год на суму 234169,79 грн. При складанні акту позивач застосовував ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» у січні 2022 року, що складає 5,57414 грн з ПДВ за 1 кВт/год.
З метою оплати вартості спожитої електричної енергії позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 106 від 08.02.2022 (а. с. 9-11) в якій просив оплатити поставлену електричну енергію з 01.01.2022 по 14.01.2022 на суму 234169,79 грн. з ПДВ протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.
До вказаної вимоги позивачем було додано акт приймання-передачі електроенергії № 27 від 31.01.2022 та рахунок на оплату.
Однак, відповідач у встановлений у вимозі строк оплату поставленої електричної енергії не здійснив. Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Системний аналіз зазначеної статті свідчить про те, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Таким чином, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Суд також враховує, що згідно з ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Доказів виконання зазначених вимог Закону, в т. ч. щодо укладання договору на постачання електричної енергії у період з 01.01.2022 по 14.01.2022 включно, на підставі якого здійснювалось постачання та споживання електричної енергії, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку про споживання відповідачем електричної енергії без належних правових підстав.
За таких обставин, відповідач на підставі ст. 1212 - 1213 ЦК України має відшкодувати на користь позивача вартість спожитої електричної енергії у період з 01.01.2022 по 14.01.2022 включно.
Суд зазначає, що позивачем при визначенні вартості спожитої електричної енергії обґрунтовано враховані встановлені на законодавчому рівні тарифи постачальника «останньої наді» на січень 2022 року.
Як вже зазначалося, згідно з розрахунком, вартість поставленої позивачем та спожитої відповідачем електричної енергії у період з 01.01.2022 по 14.01.2022 включно становить 234169,79 грн.
Враховуючи викладені обставини, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в зазначеній сумі.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 3512,55 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Українського державного університету залізничного транспорту (адреса: 61050, м. Харків, вул. Фейєрбаха, буд. 7; код ЄДРПОУ 01116472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго постач" (адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23; код ЄДРПОУ: 40464528):
234169,79 грн заборгованості за поставлену електричну енергію з 01.01.2022 по 14.01.2022;
3512,55 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "02" серпня 2022 р.
Суддя О.І. Байбак