79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.07.2022 Справа № 914/4062/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Герц", м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства "Ізотеп", с. Синьковичі, Жовківський район, Львівська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство "Львівське територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги", м. Львів
про стягнення 80 000, 00 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Дзюби М.Р.
Представники:
від позивача: Гулін Ю.О.- адвокат;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Герц" до Приватного підприємства "Ізотеп" про стягнення 80 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2022. Ухвалою суду від 31.01.2022 розгляд справи відкладено на 21.02.2022. В судовому засіданні 21.02.2022 оголошено перерву до 28.02.2022. Ухвалою суду від 28.02.2022 розгляд справи відкладено на 28.03.2022. Ухвалою суду від 28.03.2022 розгляд справи відкладено на 18.04.2022. Ухвалою суду від 18.04.2022 розгляд справи відкладено на 23.05.2022. В судовому засіданні 23.05.2022 оголошено перерву до 30.05.2022.
Ухвалою суду від 30.05.2022 клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Львівське територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги". Розгляд справи відкладено на 20.06.2022.
Ухвалою суду від 20.06.2022 розгляд справи відкладено на 25.07.2022, зокрема, у зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судове засідання, 25.07.2022, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та письмових додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання, 25.07.2022, не з'явився, причин неявки не повідомив, в раніше поданому відзиві на позовну заяву та у письмових додаткових поясненнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.
В судове засідання, 25.07.2022, представник третьої особи не з'явився, причин неявки не повідомив, надав письмові пояснення від 10.06.2022 по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Герц" (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Ізотеп" (надалі відповідач) про стягнення 80 000, 00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 22.07.2021 та 30.07.2021 платіжними дорученнями № 106984 та 106943 ним було перераховано відповідачу кошти в розмірі 80 000, 00 грн. Жодних правових відносин між сторонами оформлено не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для отримання даних коштів, зокрема відсутній будь-який договір на виконання робіт, надання послуг або поставку товару. Так само відсутні первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про надання послуг, виконання робіт, поставку товару.
30.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом з проханням повернути вищезазначені кошти. Жодної відповіді на даний лист отримано не було, кошти також не були повернуті.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до господарського суду.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що суму у розмірі 80 000, 00 грн позивач сплатив на користь відповідача в межах правовідносин з підряду (субпідряду), а саме влаштування самовирівнюючої суміші, ПВХ покриття та плінтусів на об'єкті за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9 (Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова).
Позивач 80 000, 00 грн сплатив як аванс на виконання першого етапу робіт у відповідності до виставленого рахунку від 19 липня 2021року № 128. В межах зазначених вище правовідносин відповідачем в липні 2021 року було виконано оплачені позивачем роботи, а саме: підготовка основи підлоги для залиття самовирівнюючою стяжкою та залиття самовирівнюючої стяжки. Разом на загальну суму 32 800, 00 грн (з ПДВ). Також використано будівельних матеріалів на загальну суму 52 245, 00 грн (з ПДВ).
Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року, де зафіксовано виконані відповідачем роботи, був проведений по бухгалтерії відповідача, відзвітований в управління статистики та підтверджений бухгалтерією контрагента (позивача) - (розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14.09.2021 року з відміткою контрагента (ТзОВ "БК Герц") про акцептування в себе по бухгалтерії).
Зауважень з боку позивача щодо якості/кількості робіт на адресу відповідача не надходило. З невідомих відповідачу причин, позивач не підписав акт виконаних робіт № 1, який скеровувався йому відповідачем 07.12.2021, від подальшої співпраці з ПП "Ізотеп" також відмовився.
Проте, роботи в межах домовленої суми відповідач виконав якісно і в обумовлені терміни, питання про отримання коштів без належної правової підстави не може стояти в принципі, оскільки дана сума- це кошти сплачені за вже зроблену відповідачем на замовлення позивача роботу.
Позиція третьої особи.
В поясненнях по суті спору третя особа зазначає, що за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-08-07-001025-C в електронній системі Prozorro виконавцем робіт на об'єкті "Капітальний ремонт палат інтенсивної терапії 3-го хірургічного відділення КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" на вул. І. Миколайчука, 9" визнано позивача.
15.09.2020 укладено договір № 314 між КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" та позивачем щодо виконання робіт на об'єкті "Капітальний ремонт палат інтенсивної терапії 3-го хірургічного відділення КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" на вул. І. Миколайчука, 9" на загальну суму 4 069 000,00 грн (термін дії договору до 31.12.2021).
Роботи з влаштування стяжки підлоги площею 363 м. кв на об'єкті виконані позивачем і включені в акт виконаних робіт від 03.08.2021 № 9 за липень 2021 року. За всі фактично виконані загально-будівельні роботи згідно з вказаним договором позивачу було оплачено суму 2 432 837, 26 грн.
КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" жодних договірних зобов'язань з будь якою іншою підрядною організацією, у тому числі з відповідачем, на капітальний ремонт палат інтенсивної терапії 3-го хірургічного відділення, не укладалось.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України договір є правочином.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України). Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову стало те, що 22.07.2021 та 30.07.2021 платіжними дорученнями № 106984 та 106943 позивачем було перераховано відповідачу кошти в розмірі 80 000, 00 грн. Позивач вважає, що жодних правових відносин між даними підприємствами оформлено не було, а тому були відсутні підстави для отримання даних коштів відповідачем. Так відсутній будь-який договір на виконання робіт, надання послуг або поставку товару. Так само відсутні первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про надання послуг, виконання робіт, поставку товару.
30.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом з проханням повернути вищезазначені кошти. Жодної відповіді на даний лист отримано не було, кошти також не були повернуті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (постанова Верховного Суду України від 03.06.2015 року у справі № 6-100цс15).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, договору або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Щодо доводів представника відповідача про наявність між сторонами субпідрядних договірних відносин, то суд вказує на приписи ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягуто згоди.
Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені бувельні роботи та оплатити їх. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та повязані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
З матеріалів справи вбачається, що письмовий договір будівельного підряду між сторонами не був укладений, позивачем не була також передана відповідачу проектна та коштрисна документація, а акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року, на який посилається відповідач, позивачем не підписаний та як і рахунок від 19.07.2021 № 128 містить посилання на неіснуючий (неукладений) договір.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були отримані від позивача грошові кошти в розмірі 80 000, 00 грн помилково, до цього часу кошти не повернуті, утримуються без достатньої правової підстави.
При цьому відповідачем не заперечувалось отримання від позивача вказаної суми грошей в розмірі 80 000, 00 грн. Доказів про повернення відповідачем зазначеної суми позивачу матеріали справи не містять.
Доводи відповідача про те, що ним були виконані всі усні домовленості з позивачем щодо виконання робіт по влаштуванню самовирівнюючої стяжки, жодними доказами не підтверджуються, а позивачем та третьою особою надані докази, які свідчать що такі роботи були здійснені позивачем, що підтверджується в акті виконаних робіт форми № КБ-2в від 03.08.2021 № 9 за липень 2021 року на загальну суму 251 955,83 грн. Разом з тим, замовник вказаних робіт - КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» у своїх поясненнях підтвердила той факт, що жодних договірних зобов'язань з будь якою іншою підрядною організацією, у тому числі з відповідачем на капітальний ремонт палат інтенсивної терапії-3-го хірургічного відділення КНП КЛШМД, не укладала.
Відповідно до абз. 2 п.п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Згідно абз. 2 п.п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
За умовами пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача виник обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів в сумі 80 000, 00 грн.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав у позивача для переказу відповідачу грошових коштів, останній, в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є неналежним отримувачем зазначених коштів, у нього відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а відтак підлягає до задоволення в сумі 80 000, 00 грн.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки до закінчення розгляду справи представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п'ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на надання правової допомоги адвоката, пов'язаних із розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Ізотеп" (80313, с. Синьковичі Жовківського району Львівської області, вул. Манжури, 31, код ЄДРПОУ 35025359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Герц" (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 17, код ЄДРПОУ 42357002) суму в розмірі 82 270, 00 грн, з яких:
- 80 000, 00 грн - безпідставно отриманих коштів;
- 2 270, 00 грн - судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Призначити судове засідання для розгляду питання про судові витрати позивача на надання правової допомоги адвоката на 08.08.2022 р. о 11.40 год.
5. Встановити позивачу строк до 29.07.2022 (включно), для подання доказів, щодо розміру понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 01 серпня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.