ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
20.06.2022 Справа № 910/16399/21
За заявою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ідентифікаційний код 24308300)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від заявника - не з'явилися,
від боржника - Рева В.В.,
від прокуратури - Маліцька Ю.С.,
арбітражний керуючий - Вегера А.А.
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ідентифікаційний код 24308300) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ідентифікаційний код 24308300) залишено без руху; встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали заявнику на усунення недоліків заяви про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ідентифікаційний код 24308300); встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ідентифікаційний код 24308300) шляхом надання належних доказів сплати авансування винагороди арбітражному керуючому у встановленому Кодексом розмірі.
18.11.2021 до Господарського суду м. Києва від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2021, а саме оригінал платіжного доручення №5105 від 08.11.2021 на суму 1 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 прийнято заяву про відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 29.11.2021.
26.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на заяву про порушення справи про банкрутство.
Судове засідання, призначене на 29.11.2021, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді А.В. Яковенко на лікарняному.
Після виходу судді А.В.Яковенко з лікарняного, суд ухвалою від 06.12.2021 призначив підготовче засідання на 20.12.2021.
17.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону про вступ у справі.
17.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення боржника.
20.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2021 задоволено заяву Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону про вступ у справу. Підготовче засідання суду відкладено на 07.02.2022.
У судовому засіданні 07.02.2022 судом оголошено перерву на 21.02.2022.
Судове засідання, призначене на 21.02.2022, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
22.02.2022 до суду надійшли пояснення по справі від ініціюючого кредитора.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-порталі опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.06.2022.
У судове засідання, призначене на 20.06.2022, з'явилися представники боржника та прокуратури. Представник заявника у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -
Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» зареєстровано за адресою: 03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39 з присвоєнням ідентифікаційного коду 24308300.
За твердженнями Заявника у Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» наявна заборгованість у розмірі 5 689 351,94 грн. з податку на додану вартість (5 254 968,13 грн. - основний борг, 115 889,23 грн. - штрафна санкція та 318 494,58 грн. - залишок несплаченої пені), яка виникла у зв'язку з несплатою нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», заявником подано копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 по справі № 640/17527/19, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 по справі № 826/13649/17, інкасових доручень про стягнення податкового боргу згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2020 по справі № 640/17527/19, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 по справі № 640/22368/19, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 640/22368/19, ухвали Верховного суду від 29.07.2021 по справі № 640/22368/19, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника.
Дослідивши вказані документи, долучені до заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», суд зазначає наступне.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
За змістом частин першої-третьої статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі із зазначенням обов'язкових реквізитів та викладу обставин, що є підставою для звернення до суду. Заява кредитора, також, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац 6 частини другої статті 34 КУзПБ).
Таким чином законодавець встановив обов'язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов'язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов'язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.
Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .
Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов'язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).
В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.
Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ)
Відповідно до положень частини п'ятої статті 39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви контролюючого органу про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд із наведеним загальними правилами, у абзаці 6 частини другої статті 34 КУзПБ для ініціюючого кредитора - контролюючого органу встановлено обов'язок доведення вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу, іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку, перевірку повноти яких за наданими ініціюючим кредитором доказами має здійснити господарський суд вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою контролюючого органу.
Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, серед іншого шляхом заявлення контролюючим органом вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України), надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзаци 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України), стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (абзаци 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.
Дослідивши докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавцем порядку, долучені до заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, суд зазначає наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 по справі № 826/13649/17 задоволено повністю позов Головного управління ДФС у м. Києві. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь Головного управління ДФС у м. Києві заборгованість з податку на вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 3 482 966,02 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 по справі № 640/17527/19 адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства Міністерства оборони України про стягнення коштів задоволено повністю. Стягнуто кошти з платника податків Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу - 2 208 004,12 грн.
Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Судом встановлено, що до заяви ініціюючого кредитора долучені інкасові доручення № 1603/26-15-13-05-43 від 22.07.2021, № 1604/26-15-13-05-43 від 22.07.2021, № 211/26-15-13-05-43 від 03.03.2021, № 207/26-15-13-05-43 від 03.03.2021, № 1605/26-15-13-05-43 від 22.07.2021 та № 1606/26-15-13-05-43 від 22.07.2021 про стягнення податкового боргу за рішенням Окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 640/17527/19.
Зазначені інкасові доручення направлялися до АТ «Альфа-Банк» та АТ КБ «Приватбанк».
При цьому, доказів оформлення інкасових доручень про примусове стягнення коштів з боржника у рахунок погашення податкового боргу за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 по справі № 826/13649/17 заявником долучено не було.
Також, заявником не надано відомостей щодо банківських рахунків боржника.
Із поданого відзиву судом встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» має також відкриті банківські рахунки у АТ «Райффайзен Банк Аваль», АБ «Укргазбанк», ПАТ «ПІБ», АКБ «СЄБ», АТ «Дельта Банк», однак контролюючим органом не надано доказів направлення інкасових доручень про стягнення податкового боргу до вказаних банківських установ.
З метою отримання дозволу на погашення суми податкового боргу боржника за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, контролюючим органом було подано позов до суду.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 по справі № 640/22368/19 у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 640/22368/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 640/22368/19 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2021 по справі № 640/22368/19 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у відкритті касаційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021.
Дослідивши зазначені рішення, суд приходить до висновку, що контролюючим органом було вжито усіх можливих заходів задля погашення суми податкового боргу боржника за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.
При цьому, ініціюючим кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не було долучено фінансової звітності Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд».
В частині вжиття заходів щодо звернення стягнення контролюючим органом на дебіторську заборгованість боржника, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган під час звернення до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості повинен підтвердити наявність заявленої до стягнення суми боргу належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку такого платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.
Пунктом 87.5 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.
Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи.
У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов'язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).
Наказом Міністерства фінансів України № 585 від 16.06.2017 затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи.
Підпунктом 20.1.35 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
До матеріалів справи боржником було долучено лист № 280 від 26.09.2017, направлений Головному управлінню ДФС у м. Києві, наступного змісту.
Так, за результатами розгляду листа щодо погашення податкового боргу Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» у розмірі 3 566 351,02 грн. боржником повідомлено, що він має дебіторську заборгованість, строк погашення якої вже настав, а саме: заборгованість Головного управління Державного казначейства України перед ДП МОУ «Укрвійськбуд» у розмірі 4 025 472,00 грн. за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2003 по справі № 41/420 у розмірі 1 830 118,00 грн. та за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2004 у справі № 40/199 у розмірі 2 195 286,07 грн.
Уточнивши обставини повернення зазначеної дебіторської заборгованості, боржником зазначено, що станом на момент складання вказаного листа від 26.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2003 у справі № 41/420 не виконане, судовий наказ від 14.06.2004 по справі № 40/199 від Державної казначейської служби України не повертався. Зобов'язання щодо перерахування коштів на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» Державною казначейською службою України не виконано в повному обсязі (у розмірі 4 025 472,00 грн.).
У зв'язку з викладеним, боржником у вказаному листі зазначене прохання до податкового органу використати вказану дебіторську заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» як джерело погашення податкового боргу.
Заявник, у свою чергу, у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначив щодо неможливості стягнення податкової заборгованості з дебіторів боржника, посилаючись на закінчення строку позовної давності по такій заборгованості.
Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. З огляду на викладене вбачається, що заявник не наділений повноваженням стверджувати про сплив строку позовної давності за дебіторською заборгованістю, оскільки, виключно суд при ухваленні рішення досліджує строк позовної давності за наявності відповідної заяви.
Наразі, податковим органом не подано суду доказів щодо вжитих заходів формування відомостей про дебіторську заборгованість, матеріали заяви взагалі не містять відомостей щодо наявності/відсутності такої заборгованості.
Натомість, матеріали справи містять докази звернення боржника (лист № 280 від 26.09.2017) до контролюючого органу із проханням використати зазначену у листі дебіторську заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» як джерело погашення податкового боргу.
Проаналізувавши зазначені обставини, судом встановлено, що контролюючий орган не здійснював всіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, як-то: оформлення інкасових доручень для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у тому числі за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 по справі № 826/13649/17 та направлення їх в усі банківські установи, де наявні рахунки у боржника, а також стягнення з дебіторів товариства сум дебіторської заборгованості.
Тлумачення змісту абзацу 6 частини першої статті 34 КУзПБ з урахуванням змісту приписів статей 87, 95-99 ПК України, що регламентують спеціальний порядок стягнення податкового боргу, дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом усієї сукупності передбачених податковим законодавством заходів стягнення, якщо такі заходи не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника відповідно до статті 34 КУзПБ.
Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.
Частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Суд зазначає, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як невжиття заявником - контролюючим органом, уповноваженим відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язове державне соціальне страхування, у межах своїх повноважень усієї повноти заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.
Так, з огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено частиною восьмою статті 39 КУзПБ, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд у даній справі покладається обов'язок перевірки вжиття заявником - контролюючим органом, уповноваженим відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах своїх повноважень усієї повноти заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України, та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
У даному випадку, враховуючи недотримання ініціюючим кредитором положень абзацу 6 пункту 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, керуючись нормою частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин, суд відмовляє Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України, у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд».
Керуючись ст.ст. 1, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний номер 44116011) у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, ідентифікаційний номер 24308300).
2. Копію ухвали направити сторонам, Київській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, арбітражному керуючому Вегері А.А., органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно Єдиного реєстру боржників), державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 01.08.2022
Суддя А.В. Яковенко