номер провадження справи 17/31/22
22.04.2022 Справа № 908/427/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/427/22
за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, 03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65
до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення 16 888,27 грн.
Без виклику представників сторін
15.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 07.02.22 № 00321/0122 з вимогами приватного акціонерного товариства “Страхова Група “ТАС” (далі ПрАТ “СГ “ТАС”) про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (надалі ТДВ “СК “Кредо”) страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 16 888,27 грн., а також 590,86 грн. пені, 97,17 грн. 3% річних та 101,33 грн. інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву 15.02.22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 21.02.21 судом позовну заяву ПрАТ “СГ “ТАС” за вих. №00321/0122 від 07.02.22 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/472/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 22.04.22 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 07.02.22 № 00321/0122 зазначає, що між ПАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № AZ16-1272680 від 03.12.20 (далі договір страхування). Згідно умов даного договору, було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 ). 29.07.21 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Кільцева дорога, біля будинку №2 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ст. 124 КУпАП. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 становить 0,7. Відповідно до Методики, для визначення вартості матеріального збитку позивачем застосовано формулу: Сврз=Ср+См+СсХ(1-Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу. Відповідно до зазначеної формули позивачем вартість матеріального збитку визначено у розмірі 16 888,27 грн. У відповідності до умов договору страхування, АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 страхового відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля, у розмірі: 16 888,27 грн., що підтверджується Страховим актом № 21899/34/921 від 04.08.21 та платіжним дорученням № 202786 від 06.08.21. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована згідно полісу ЕР 205022410, діючий на 29.07.21 в ТДВ «ТДВ СК «КРЕДО», що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ, згідно якого: франшиза складає: 0,00 грн.; ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 130 000,00 грн. 12.08.21 АТ «СГ «ТАС» (приватне) направило заяву на виплату страхового відшкодування № 03893/9221 у розмірі 16888,27 грн., разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Заява вручена уповноваженій особі відповідача 25.08.21, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказана претензія № 03893/9221 відповідачем не задоволена, відповіді та лист про відмову у виплаті страхового відшкодування на адресу АТ «СГ «ТАС» (приватне) від відповідача не надходило. Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 16 888,27 грн., а також 590,86 грн. пені, 97,17 грн. 3% річних та 101,33 грн. інфляційних втрат.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/427/22), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” є: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/427/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 21.02.22 про відкриття провадження у справі.
Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача, від 21.02.22 про відкриття провадження у справі повернулась 14.04.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення “Укрпошта” - “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/427/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/427/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.04.22.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.01.2021 між приватним акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування № AZ16-1272680 (Повний Автозахист 096.16.04) (далі - договір добровільного страхування), за умовами якого застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в. (далі застрахований автомобіль), на випадок страхових ризиків, у т.ч. ДТП.
29.07.21 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Кільцева дорога, біля будинку №2 відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в., яким керував ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про настання події та відповіддю НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3021216429212392).
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.21 у справі № 752/19990/21 (провадження № 3/752/9078/21), ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. Крім того, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
У постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.21 у справі № 752/19990/21 (провадження № 3/752/9078/21) зазначено (дослівно):
« 29 липня 2021 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Renault Premium», н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Robuster Oricin», я.з. НОМЕР_4 , рухаючись по вул. Кільцева дорога, 2 ум. Києві, у порушення вимог я. 13.1 ПДР України, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів,
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , який визнав вину у вчинені інкримінованих йому дій за обставин, викладених у протоколі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, діючи з необережності порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, та такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є доведеною та підтверджується даними, встановленими за наслідками дослідження схеми ДТП, пояснень іншого учасника пригоди тощо…».
Внаслідок цієї ДТП застрахований транспортний засіб Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в. зазнав механічних пошкоджень.
Згідно із актом огляду транспортного засобу від 02.08.21, ремонтною калькуляцією від 02.08.21 № 211190_34, загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в. склала 16 888,27 грн.
Страховим актом від 04.08.21 № 21899/34/921 визначено:
- сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 16 888,27 грн.
У відповідності до додатку 1 до страхового акту від 04.08.21 № 21899/34/921:
- розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті - 16 888,27 грн.
Позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування № AZ16-1272680 (Повний Автозахист 096.16.04), заяви про настання події, страхового акту від 04.08.21 № 21899/921 здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у сумі 16 888,27 грн., а саме: платіжним дорученням від 06.08.21 № 202786.
У порядку досудового врегулювання спору ПрАТ “Страхова група “ТАС” було направлено на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування від 12.08.21 № 03893/9221 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 16 888,27 грн.
Вказана заява ПрАТ “Страхова група “ТАС” від 12.08.21 № 03893/9221 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” - 25.08.21.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Змістом ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вже зазначалось вище, 29.07.21 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Кільцева дорога, біля будинку №2 відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в., яким керував ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про настання події та відповіддю НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3021216429212392).
Вбачається, що потерпілий звернувся до позивача, який застрахував автомобіль Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в. за договором добровільного комплексного страхування № AZ16-1272680 (Повний Автозахист 096.16.04) із заявою про виплату страхового відшкодування.
Наявними у матеріалах цієї господарської справи доказами підтверджується виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 16 888,27 грн. згідно страхового акту від 04.08.21 № 21899/34/921 та платіжного доручення від 06.08.21 № 202786.
Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).
За змістом ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно із ст. 29 наведеного вище Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.21 у справі № 752/19990/21 (провадження № 3/752/9078/21), ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. Крім того, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 454,00 грн. судового збору.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії ЕР № 205022410, франшиза - 0,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи та, оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , що спричинив зазначене ДТП, застрахована у відповідача згідно з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 205022410, то останній має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.
З огляду на викладені обставини справи, умови полісу серії ЕР № 205022410 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, суд дійшов висновку, що товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (код ЄДРПОУ 13622789, відповідач у цій справі) повинно відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача з урахуванням того, що франшиза за полісом серії ЕР № 205022410 становить 0,00 грн.
Відповідачем надано до матеріалів справи;
- платіжне доручення від 06.08.21 № 202786 про сплату страхового відшкодування у розмірі 16 888,27 грн.;
- страховий акт від 04.08.21 № 21899/34/92, яким визначено, що сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 16 888,27 грн.;
- додаток 1 до страхового акту від від 04.08.21 № 21899/34/92, яким визначено, що сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 16 888,27 грн.
Згідно із ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.17 у справах № № 910/3650/16, 910/32969/15, від 06.02.18 у справі № 910/3867/16, від 01.02.18 у справі № 910/22886/16.
Перевіривши розрахунок розміру матеріального збитку судом встановлено, що: 5915,00 грн. + 5416,83 грн. + 18 521,047 грн. * (1 - 0,7) = 16 888,27 грн.
Отже, вартість матеріального збитку автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), 2011 р.в., розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та складає 16 888,27 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу в порядку регресу 16 888,27 грн. (16 888,27 грн. - 0,00 грн. (франшизи) = 16 888,27 грн.
А тому, з підстав викладених вище, судом задовольняються позовні вимоги ПрАТ “Страхова група “ТАС” до ТДВ “СК “Кредо” в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 16 888,27 грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 590,86 грн., інфляційне збільшення 101,33 грн. та 3 % річних у розмірі 97,17 грн.
Згідно із п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вже вище було зазначено, у порядку досудового врегулювання спору ПрАТ “Страхова група “ТАС” було направлено на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування від 12.08.21 № 03893/9221 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 16 888,27 грн.
Вказана заява ПрАТ “Страхова група “ТАС” від 12.08.21 № 03893/9221 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” - 25.08.21.
Тобто, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування до 22.11.21 (з 25.08.21 по 22.11.21 = 90 днів).
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошового зобов'язання, незалежно від підстави їх виникнення - договору або делікту.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов'язаний із моментом пред'явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача.
Зокрема, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а також те, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то враховуючи, що відповідач отримав вимогу позивача (заяву про виплату страхового відшкодування від 12.08.21 № 03893/9221) 25.11.21 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), однак не виплатив суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача (ТДВ «СК «Кредо») на користь позивача інфляційного збільшення 101,33 грн. та 3 % річних у розмірі 97,17 грн. на суму заборгованості в розмірі 16 888,27 грн.
Як наслідок судом визнаються законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача до відповідача про стягнення 97,17 грн. 3 % річних (за період з 22.011.2021 по 31.01.2022) та 101,33 грн. індексу інфляції (за грудень 2021 року).
Щодо позовної вимоги про стягнення 590,86 грн. пені, то суд зазначає наступне.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань сторін у цій справі.
Законами України “Про страхування” та “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (спеціальними законами), які в окремих випадках застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено нарахування неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом чи в порядку суброгації до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винною у ДТП особою, договірні відносини між сторонами відсутні.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Однак, правові підстави для стягнення суми пені відсутні, оскільки розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін не визначено.
Положення п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
З огляду на зазначене, господарський суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення 590,86 грн. пені з відповідача, а тому вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) - 16 888 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 27 коп. страхового відшкодування, 97 (дев'яносто сім) грн. 17 коп. 3 % річних, 101 (сто одна) грн. 33 коп. інфляційних втрат та 2 398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 07 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 02.08.2022.
Суддя В.Л. Корсун