вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.07.2022м. ДніпроСправа № 904/805/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац", м. Дніпро
про стягнення упущеної вигоди у сумі 21 587,67 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Бочарова М.О.
Представники сторін
Від позивача Обертинська-Єніч А.О., довіреність від 29.12.2021, адвокат
Від відповідача Мельник В.В., ордер серія ДП№1641/000019 від 13.06.2002, адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" на свою користь 21 587,67 грн. упущеної вигоди.
Позовні вимоги мотивовані порушення відповідачем умов договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 в частині самостійного та самовільного виведення вагонів №95509683, №95840849, №95509626, що унеможливило виконання позивачем зобов'язань за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021 №30042021-1 від 30.04.2021 та №29102020 від 29.10.2020 та стало причиною завдання збитків позивачеві у розмірі 21 587,67 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження; зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено сторін додатково ухвалою суду.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме у Регіональної Філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" належним чином завірені копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" вих. №0508/10, який було подано на станцію Рудня-Почаївська та станцію Радивилів, з проханням не подавати вагон №95840849 під навантаження, а оформити перевізний документ на порожній вагон і відправити на станцію Тернопіль.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2022 витребувано у Регіональної Філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" належним чином завірені копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" вих. №0508/10, який було подано на станцію Рудня-Почаївська та станцію Радивилів, з проханням не подавати вагон №95840849 під навантаження, а оформити перевізний документ на порожній вагон і відправити на станцію Тернопіль.
Також запропоновано відповідачу надати відповідь на всі питання зазначені позивачем в позовній заяві а саме:
1. Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95509683 із залізничної станції "Жовтнева" 03.08.2021 за залізничною накладною №40077166?
2. На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95509683 із залізничної станції "Жовтнева" 03.08.2021?
3. Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95509626 із залізничної станції "Жовтнева" 06.08.2021 за залізничною накладною №40182016?
4. На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95509626 із залізничної станції "Жовтнева" 06.08.2021 за залізничною накладною №40182016?
5. Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95840849 із залізничної станції "Рудня-Почаївська" 07.08.2021 за залізничною накладною №37636420?
6. На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95840849 із залізничної станції "Рудня-Почаївська" 07.08.2021 за залізничною накладною №37636420?
7. У зв'язку з чим відповідачем було вирішено вивести вагони з орендного користування позивача до закінчення 30-тиденного строку за дати повідомлення про розірвання договору?
Рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду №30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області, з 24.02.2022 не відбувався.
Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області №34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду в Господарському суді Дніпропетровської області встановлений особливий режим роботи суду, а розпорядження №30 від 24.02.2022 визнане таким, що втратило чинність з 28.03.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено справу до розгляду в судове засідання на 26.04.2022.
08.04.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" надійшов відзив на позов, в якому останній надав відповідь на питання зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області, а саме:
- питання 1: Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95509683 із залізничної станції "Жовтнева" 03.08.2021 за залізничною накладною №40077166?
відповідь: ні, не надавав.
- питання 2: На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95509683 із залізничної станції "Жовтнева" 03.08.2021?
відповідь: жодних документів та / або інформації від ТОВ "Плац" про відправлення вагонів №95509683 із залізничної станції "Жовтнева" 03.08.2021 за залізничною накладною №400077166 до АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам - не надавалося.
- питання 3: Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95509626 із залізничної станції "Жовтнева" 06.08.2021 за залізничною накладною №40182016?
відповідь: ТОВ "Плац" не надавав інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95509626 із залізничної станції "Жовтнева" 06.08.2021 за залізничною накладною №40182016.
- питання 4: На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95509626 із залізничної станції "Жовтнева" 06.08.2021 за залізничною накладною №40182016?
відповідь: ТОВ "Плац" про це невідомо, оскільки таку інформацію або документи зазначеним суб'єктам ми не надавали;
- питання 5: Чи надавав відповідач інструкції, накази, вказівки чи іншу інформацію на адресу АТ "Українська залізниця", його відокремлених підрозділів, залізничних станцій, їх посадових або службових осіб для відправлення вагона №95840849 із залізничної станції "Рудня-Почаївська" 07.08.2021 за залізничною накладною №37636420?
відповідь: ні, не надавав;
- питання 6: На підставі якої інформації або документів від відповідача, наданої АТ "Українська залізниця", його відокремленим підрозділам, залізничним станціям, їх посадовим або службовим особам, було здійснено відправлення вагона №95840849 із залізничної станції "Рудня-Почаївська" 07.08.2021 за залізничною накладною №37636420?
відповідь: жодної інформації або документів від ТОВ "Плац" для вчинення дій з відправлення вагону зазначеним вище суб'єктам не надавалось;
- питання 7: У зв'язку з чим відповідачем було вирішено вивести вагони з орендного користування позивача до закінчення 30-тиденного строку за дати повідомлення про розірвання договору?
відповідь: ТОВ "Плац" таких дій не вчиняв;
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
12.04.2022 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" надійшло клопотання про розгляд справи після скасування (припинення) воєнного стану.
19.04.2022 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що до суду позивачем було надано копію накладної №40077166 від 03.08.2021, за якою вагон №95509683 було відправлено із залізничної стації "Жовтнева" на станцію "Вирівка", відправник ТОВ "Спецметтранс", на копії цієї накладної міститься напис "Згідно з оригіналом, директор ТОВ "Плац", Олексенко С.О.", наявний підпис та печатка ТОВ "Плац", тому позивач вважає, що директор відповідача завіряв копію цієї залізничної накладної, що свідчить про наявність у нього її оригіналу.
Також зауважує на тому, що до позову позивачем додано копію листа відповідача вих. №0508/10, за яким відповідач просить начальника залізничної станції "Рудня-Почаївська" не подавати вагон під навантаження та оформити документ на порожній вагон у системі АС-Клієнт від ТОВ "Спецметтранс", станція призначення - Тернопіль 360004, натомість відповідач стверджує, що не мав жодного стосунку до відправлення власного вагона №95840849 за залізничною накладною №37636420.
Позивачем також зауважено на тому, що у Господарському суді м. Києва розглядається справа №910/20895/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" про стягнення 39 021,67 грн. У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" зазначає: "Беручи до уваги, що жодних дій з боку відповідача, в зв'язку з заявленими претензіями та направленим повідомленням, вчинено не було, позивач починаючи з 12.06.2021 почав виводити вагони з оренди відповідача на нового оператора ТОВ "Спецметтранс", таким чином позивач вважає, що відповідач фактично визнав, що самостійно здійснював виведення вагонів з орендного користування.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2022 відкладено розгляд справи на 24.05.2022; призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс".
10.05.2022 від Регіональної Філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" вих. №0508/10.
23.05.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі №904/805/22, в якій позивач просить вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.05.2022, представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 відкладено розгляд справи на 14.06.2022; призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 ухвалено перейти до розгляду справи №904/805/22 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 12.07.2022.
04.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" надійшли пояснення по справі, в яких позивачем надані додаткові пояснення щодо порядку розрахунку розміру упущеної вигоди у сумі 17 791,53 грн.
11.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" надійшли пояснення у справі, в яких відповідач визнає порушення терміну виведення вагонів, однак вважає, що таке порушення не спричинило збитків для відповідача, оскільки не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку із заявленими в позові збитками.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №904/805/22 до розгляду по суті у судове засідання на 27.07.2022.
У судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2022, представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача підтримав заперечення на позов.
У зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 27.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслушавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
07.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" (орендодавець) укладено договір оренди вагонів №07042021-01, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця, придатний до перевезень в технічному і комерційному стані, і підготовлений для перевезення вантажу.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що за письмовим зверненням орендаря, орендодавець надає інформацію про дислокацію рухомого складу на період оренди.
Перелік рухомого складу (кількість одиниць, номери вагонів, моделі, дата побудови) та їх вартість (відновлювальна) зазначається сторонами у додатках до договору, перелік рухомого складу оформлюється відповідно до додатку № 1 до договору (пункт 1.6 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору передача рухомого складу в оренду оформлюється актом приймання-передачі, який підписується на станції прийому-передачі, яка знаходиться на території України.
20.04.2021 на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" прийнято в оренду відповідно до акта приймання-передачі №01 5 вагонів-хоперів критих для зерна моделі 19-4146, а саме: вагон №95840823 (дата прийому-передачі 15.04.2021); вагон №95509683 (дата прийому-передачі 17.04.2021); вагон №95840849 (дата прийому-передачі 18.04.2021); вагон №95509626 (дата прийому-передачі 19.04.2021); вагон №95509659 (дата прийому-передачі 20.04.2021), вагони отримані орендарем без претензій щодо кількості, якості, комплектності та стану вагонів (а.с. 23, том 1).
Пунктом 3.1.6 договору встановлено, що орендодавець в період дії договору сприяє орендареві у вирішенні питань, що вимагають втручання зі сторони власника рухомого складу. До числа таких питань входять: здобуття дозволу на курсування рухомого складу по залізницях країн, вказаних у пункті 1.3 цього договору, переадресація рухомого складу в дорозі, видача необхідних згод (у тому числі власника рухомого складу), дозволів та інше.
Відповідно пункту 3.1.7 договору орендодавець не пізніше, ніж 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору (його дострокового розірвання) направляє орендареві транспортні інструкції на виведення РС з оренди.
Пунктом 3.1.8 договору встановлено, що у випадку порушення орендарем строків оплати, передбаченими умовами цього договору більш ніж на 60 (шістдесят) календарних днів орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір.
Згідно з пунктом 8.1 договору, договір набирає чинності від дати його підписання і діє до 30.04.2021 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.
Після закінчення терміну дії договору оренди даний договір може бути пролонгований на будь-який термін по взаємній згоді сторін з обов'язковим укладенням додаткової угоди. За відсутності такої угоди РС повертається орендодавцеві в терміни і на умовах передбачених цим договором (пункт 8.2 договору).
30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" (орендодавець) укладена додаткова угода №2 до договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021, якою сторони домовились про встановлення розміру орендної плати з 01.07.2021 по квітень 2022 року, при цьому умови щодо строку дії договору сторонами не змінювались.
За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" додаткова угода №2 була укладена після закінчення строку дії договору, тому її можна розцінювати як окремий правочин, за яким сторони погодили ставки орендної плати, домовились про умови роботи, однак не встановили строк дії цього правочину, тому строк дії договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 не визначений та може бути припинений відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України шляхом відмови кожної сторони від договору, попередивши про це іншу сторону за один місць.
16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" листом №16/07 направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" інструкції на виведення вагонів №№ 95509626, 95509683, 95509659 на станцію призначення "Павлиш" Одеська залізниця (а.с. 24, том 1).
Листом №21/09 від 21.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" повідомило, що лист №16/07 від 16.07.2021 не є актуальним та надало нові інструкції для повернення вагонів №№ 95509626, 95509683, 95509659 на станцію призначення "Основа", Південна залізниця (а.с.25, том 1).
19.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" претензію, в якій повідомило про порушення строків внесення орендарем орендної плати, нарахування пені у сумі 453,63 грн. та повідомлено про те, що за неналежне виконання умов договору відповідно до пункту 8.3 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" вимушене розірвати договір в односторонньому порядку та вивести вагони з орендного користування; письмова вимога (інструкція) на виведення вагонів була направлена на адресу орендаря 16.07.2021 (а.с. 26, том 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" (від його імені та в його інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Прайм") направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" відповідь на претензію від 19.07.2021, в якій наголошувалося на тому, що у орендодавця відсутні жодні правові підстави для розірвання договору на підставі пункті 8.3 договору, оскільки вказаний пункт передбачає дострокове розірвання договору з підстав, передбачених пунктом 4.3.1 договору, який відсутній у договорі оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021, тому розірвання договору має відбуватись у порядку статті 763 Цивільного кодексу України, а саме шляхом відмови від договору, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць. З урахуванням інструкції про виведення вагонів, наданої у листі №16/07 від 16.07.2021 та листі №21/09 від 21.07.2021, орендар зобов'язаний передати вагони на залізничну станцію "Основа" до 20.08.2021 включно (а.с.27, том 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" звернулося до Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із адвокатським запитом №12/01-22-1 від 12.01.2022 щодо отримання документів, що підтверджують факт самовільного відправлення вагонів відповідачем за його інструкціями всупереч умовам договору до закінчення строку його дії. У відповідь на запит Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" отримало лист від 28.01.2022 №НЗЛП-702/12 із копіями залізничних накладних.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно із залізничною накладною №40077166 вагон №95509683 був відправлений 03.08.2021 зі станції "Жовтнева" Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс"; згідно із залізничною накладною №40182016 вагон №95509626 був відправлений 06.08.2021 зі станції "Жовтнева" Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс"; згідно із залізничною накладною №37636420 вагон №95840849 був відправлений 07.08.2021 зі станції "Рудня-Почаївська" Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" звернулося до Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із адвокатським запитом №12/01-22-2 від 12.01.2022 щодо отримання документів, що підтверджують факт самовільного відправлення вагонів відповідачем за його інструкціями всупереч умовам договору до закінчення строку його дії. У відповідь на адвокатський запит позивач отримав лист від 24.01.2022 №НЮ-1/331, відповідно до якого, з огляду на конфіденційність умов договору про організацію перевезень, підстави для надання копії листа відповідача вих.№0508/10 відсутні.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" було направлено документи для стягнення грошових коштів: лист вих. №1/2708 від 27.08.2021 з вимогами сплатити 12 388,20 грн., в т.ч. ПДВ, що складається із вартості залізничного тарифу та тарифів по накопичувальних картах; рахунок на оплату орендної плати за користування вагонами №ПЛ0801-0033 від 01.08.2021 р. на суму 23 100 грн. з ПДВ; рахунок на оплату за подавання-забирання вагонів №ПЛ0827-0003 від 27.08.2021 р. на суму 12 388,20 грн. з ПДВ (а.с. 49-51, том 1)
У претензії від 06.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Прайм" від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" про часткову незгоду із сплатою нарахованої орендної плати, повідомило про наявність збитків у вигляді упущеної вимоги у сумі 17 800,42 грн. та запропонувало розглянути можливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог, надати відповідь у встановлений законодавством строк (а.с. 52-56, том 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" зобов'язань за договором оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 щодо самовільного виведення вагонів №95509683, №95509626, №95840849, внаслідок чого позивачем понесені збитки у вигляді упущеної вигоди, що є доходами, які позивач міг би отримати внаслідок використання вагонів, самовільно виведених відповідачем із оренди з порушенням встановленого законом строку (вказані вагони мали бути використані для надання транспортно-експедиційних послуг контрагентам позивача за укладеними договорами).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" обґрунтовує наявність збитків тим, що між позивачем (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" (клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, відповідно до пункту 1.1 якого експедитор бере на себе зобов'язанні за плату та за рахунок клієнта надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових олійних культур та продуктів їх переробки, або інших вантажів зазначених клієнтом залізничним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов'язків за даним договором і погоджених з клієнтом.
Відповідно до пункту 2.4 договору №2207-АТ від 22.07.2021 клієнт зобов'язаний за 5 робочих днів до початку навантаження подати експедиторові заявку про майбутні перевезення із вказівкою: найменування й характеристик вантажу, пункту й станції навантаження, обсягів перевезення, строків початку навантаження, найменування й коду станції призначення, найменування і коду вантажоодержувача, його поштової адреси, а також подати документи, які стосуються вантажу й потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" було сформовано заявку на надання послуг вих. №1 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажу (ріпака) у кількості 3266,000 т, станція відправлення "Рудня-Почаївська", станція призначення "Сморгонь". При цьому, вказана заявка не містить дати її оформлення, а також не містить строків початку навантаження (а.с. 60, том 1). За доводами позивача, навантаження товару за вказаним договором мало відбуватися з 22.07.2021 (дати укладення додаткової угоди №1 (а.с. 61, том 1). За доводами відповідача, виконання вказаного товару мало бути здійснено з 07.08.2021 (дати інвойса №4-08-07/21, про який зазначено у заявці за вих. №1 та у графі 24 залізничної накладної на експорт (а.с. 62, том 1).
Позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов договору та самовільного виведення вагонів у зв'язку з неможливістю частково надати послуги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" зазнав збитків у сумі 8 505,99 грн. (розрахунок збитків зроблений з урахуванням винагороди, яку б він отримав у разі виконання договору у сумі 21 900,80 грн. за вирахуванням витрат, які б позивач поніс під час виконання договору у сумі 13 394,81 грн. (вартість залізничного тарифу, станційних витрат, вартість оренди вагону, вартість митного оформлення вантажу, вартість аналізу насіннєвого матеріалу, вартість винагороди експедитору, вартість запірно-пломбувальних пристроїв). У поясненнях по справі, які подані позивачем до господарського суду 04.07.2022 позивачем розраховано розмір збитків у сумі 7 748,91 грн. (у зв'язку із перерахунком витрат позивача, які склали б 14 151,89 грн.).
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" обґрунтовує наявність збитків тим, що між позивачем (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стела-Кіровоградбуд" (клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №30042021-1 від 30.04.2021, відповідно до пункту 1.1 якого експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки, або інших зазначених клієнтом залізничним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов'язків за даним договором і погоджених з клієнтом.
Відповідно до додаткової угоди №6 від 30.07.2021 до договору №30042021-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" зобов'язалось надати послуги з транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажу (пшениця) на загальну суму 37 500,00 грн., в т.ч. ПДВ; станції відправлення "Новоукраїнка" (Одеська залізниця), !Кропивницький" (Одеська залізниця), станція призначення "Жовтнева" (Одеська залізниця); термін відвантаження до 15.05.2021.
Позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов договору та самовільного виведення вагонів у зв'язку з неможливістю частково надати послуги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стела-Кіровоградбуд" зазнав збитків у сумі 2 657,88 грн. (розрахунок збитків зроблений з урахуванням винагороди, яку б він отримав у разі виконання договору у сумі 7 500,00 грн. за вирахуванням витрат, які б позивач поніс під час виконання договору у сумі 4 842,12 грн. (вартість оренди вагону, вартість залізничного тарифу). У поясненнях по справі, які подані позивачем до господарського суду 04.07.2022 позивачем розраховано розмір збитків у сумі 2 664,90 грн. (у зв'язку із перерахунком витрат позивача, які склали б 4 835,10 грн.).
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" обґрунтовує наявність збитків тим, що між позивачем (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" (клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №29102020-1 від 29.10.2020, відповідно якого клієнт надав експедитору заявку №499 від 27.07.2021 на надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажу на загальну суму 261 660,00 грн., в т.ч. ПДВ; станція відправлення "Голубичі" (Південно-західна залізниця), станція призначення "Миколаїв-Вантажний" (Одеська залізниця); період відвантаження 02.08.2021 по 06.08.2021.
Позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов договору та самовільного виведення вагонів у зв'язку з неможливістю частково надати послуги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" зазнав збитків у сумі 10 423,80 грн. (розрахунок збитків зроблений з урахуванням винагороди, яку б він отримав у разі виконання договору у сумі 37 647,00 грн. за вирахуванням витрат, які б позивач поніс під час виконання договору у сумі 27 223,20 грн. (вартість оренди вагону, вартість залізничного тарифу). У поясненнях по справі, які подані позивачем до господарського суду 04.07.2022 позивачем розраховано розмір збитків у сумі 7 377,72 грн. (у зв'язку із перерахунком витрат позивача, які склали б 30 269,28 грн.).
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 21 587,67 грн. упущеної вигоди.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021, наявність/відсутність складу цивільного правопорушення в діях відповідача щодо завдання позивачу збитків у розмірі 21 587,67грн.; з'ясування правових підстав покладення на відповідача майнової відповідальності; наявність/відсутність обов'язку боржника відшкодувати збитки.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У пункті 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання" Розділу І "Загальні положення про зобов'язання" Книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 Цивільного кодексу України).
Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14).
У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.
Натомість боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов'язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 614 Цивільного кодексу України).
За змістом пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять: 1) неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2) доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3) неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже згідно наведених норм упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження N 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц (провадження №61-22106св18)).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).
Ураховуючи наведене, пред'явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, покладає на кредитора (позивача), обов'язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.
Водночас суд звертає увагу, що за змістом частини першої статті 42, частини першої статті 44 Господарського кодексу України будь-яка підприємницька діяльність суб'єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Тому суб'єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб'єкта господарювання (висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17).
Як стверджує позивач за змістом позовної заяви, протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні умов договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 в частині самовільного виведення з орендного користування вагонів №95509683, №955096626, №95840849, при цьому позивач вважає, що повернення вагонів мало бути здійснено 21.08.2021 (у позовній заяві вказано 20.08.2021, однак під час розгляду справи представник позивача зазначив про описку в позові та наполягав на даті повернення вагонів - 21.08.2021) (місячний строк від листа №21/09 від 21.07.2021). Відповідач погодився із позивачем щодо передчасного виведення вагонів з орендного користування, при цьому наполягав, що датою повернення вагонів є 16.08.2021 (місячний строк від листа за вих. №16/07 від 16.07.2021), однак не погоджується із наявністю збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі та з підстав, зазначених позивачем у позові.
Умовами договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 встановлений строк його дії - від дати його підписання до 30.04.2021 включно, передбачена можливість пролонгації строку на будь-який термін по взаємній згоді сторін з обов'язковим укладенням додаткової угоди.
Між тим, матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2021 (після закінчення строку дії договору) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" (орендодавець) укладена додаткова угода №2 до договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021, якою сторони домовились про встановлення розміру орендної плати з 01.07.2021 по квітень 2022 року.
Згідно положень статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Враховуючи встановлені судами обставини справи, а саме: закінчення строку дії договору 30.04.2021, продовження користування відповідачем орендованим майном після закінчення дії договору, відсутності заперечень орендодавця протягом встановленого терміну щодо продовження дії договору, укладення сторонами додаткової угоди щодо встановлення розміру орендної плати, господарський суд дійшов до висновку, що між сторонами станом на час виникнення спірних відносин фактично тривали договірні відносини по договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 та погоджується із доводами позивача, які підтримані відповідачем, що між сторонами виник спір щодо дострокового розірвання договору.
Так, 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" листом №16/07 направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" інструкції на виведення вагонів №№ 95509626, 95509683, 95509659 на станцію призначення "Павлиш" Одеська залізниця.
Листом №21/09 від 21.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" повідомило, що лист №16/07 від 16.07.2021 не є актуальним та надало нові інструкції для повернення вагонів №№ 95509626, 95509683, 95509659 на станцію призначення "Основа", Південна залізниця.
За доводами позивача, він повинен був повернути спірні вагони у строк до 21.08.2021 (місячний строк від листа №21/09 від 21.07.2021), при цьому посилаючись на те, що листом від 21.07.2021 відповідач повідомив про неактуальність листа від 16.07.2021; за доводами відповідача позивач повинен був повернути спірні вагони до 16.08.2021 (місячний строк від листа №16/07 від 16.07.2021), при цьому посилаючись на те, що листом від 21.07.2021 він лише уточнив станцію призначення та отримувача.
Враховуючи, що у листі від 21.07.2021 №21/09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" повідомило, що лист №16/07 від 16.07.2021 станом на 21.07.2021 не є актуальним без уточнення, що неактуальність стосується станції призначення та отримувача, господарський суд погоджується із доводами позивача, що він повинен був повернути спірні вагони у строк до 21.08.2021.
Між тим. матеріалами справи підтверджується виведення спірних вагонів з орендного користування позивача 03.08.2021 (вагон №9550968), 06.08.2021 (вагон №95509626), 07.08.2021 (вагон №95840849), тобто до закінчення строку повернення їх відповідачу (відповідач не заперечує цей факт). Відтак, протиправна поведінка відповідача, яка полягає у порушенні умов договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021 в частині самовільного виведення з орендного користування вагонів №95509683, №955096626, №95840849 підтверджується матеріалами справи.
Розмір збитків (упущеної вигоди) позивач визначив у сумі 21 587,67 грн. як упущена вигода внаслідок неможливості частково надати послуги за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020.
Між тим, матеріалами справи не підтверджується часткове невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" зобов'язань за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020 в частині надання транспортно-експедиційних послуг щодо виконання заявки за вих. №1 (за договором №2207-АТ від 22.07.2021), додаткової угоди №6 від 30.07.2021 (за договором №30042021-1 від 30.04.2021), заявки №499 від 27.07.2021 (за договором №29102020-1 від 29.10.2020). Натомість матеріали справи містять докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" транспортно-експедиційних послуг за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020 (копії залізничних накладних містяться в матеріалах справи.
Доказів понесення витрат у більшому розмірі, ніж понесення витрат з використанням спірних вагонів під час надання транспортно-експедиційних послуг щодо виконання заявки за вих. №1 (за договором №2207-АТ від 22.07.2021), додаткової угоди №6 від 30.07.2021 (за договором №30042021-1 від 30.04.2021), заявки №499 від 27.07.2021 (за договором №29102020-1 від 29.10.2020) матеріали справи не містять. Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що при підрахунку витрат, які мають бути понесені під час надання транспортно-експедиційних послуг (вартість залізничного тарифу, оренда вагонів, тощо) ним враховувалась вартість оренди, за ціною, визначеною сторонами у додатковій угоді №2 від 30.06.2021 до договору оренди вагонів №07042021-01 від 07.04.2021, доказів понесення витрат на оренду вагонів у більшому розмірі у зв'язку із виведенням відповідачем спірних вагонів з орендного користування матеріали справи не містять (доказів отримання винагороди у більшому розмірі у разі використання спірних вагонів за рахунок понесення витрат у меншому розмірі).
Господарський суд дійшов до висновку, що позивач не довів того, що неправомірні дії відповідача стали причиною, яка позбавила позивача можливості отримати винагороду внаслідок неможливості частково надати послуги за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020, а також не довів часткове невиконання послуг за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що неправомірні дії відповідача стали причиною, яка позбавила позивача можливості отримати винагороду внаслідок неможливості частково надати послуги за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020, а також не довів часткове невиконання послуг за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування №2207-АТ від 22.07.2021, №30042021-1 від 30.04.2021, №29102020-1 від 29.10.2020, тобто не доведено наявність збитків (різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном).
За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інвестментс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" про стягнення упущеної вигоди у сумі 21 587,67 грн. відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.08.2022
Суддя Ю.А. Бажанова