пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 серпня 2022 року Справа № 903/416/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім", сільрада Станишівська Житомирський район Житомирська область
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Михайлевського Михайла Оксентійовича АДРЕСА_2
про стягнення 2 486 грн. 05 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
17.06.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс тім" до фізичної особи -підприємця Михайлевського Михайла Оксентійовича про стягнення 2 486 грн. 05 коп., з яких: 1 735 грн. 75 коп. основного боргу, 188 грн 23 коп. пені, 347 грн. 15 коп. штрафу, 188 грн ,96 коп. збитків, завданих інфляцією, 25 грн. 96 коп. 3% річних та судових витрат по справі.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого згідно договору від 25.092020 № 230 товару.
Ухвалою суду від 20.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу, - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Відповідач ухвалу суду 20.06.2022 отримав 23.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).
Строк для подання відзиву - по 08.07.2022.
Крім того, відповідача про відкриття провадження у справі додатково повідомлено телефонограмою 25.07.2022.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи відсутність відзиву відповідача, закінчення строку на його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки, призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
25.09.2020 між ТОВ «Айм Тім» (постачальник) та підприємцем Михайлевським М.О. (покупець) укладено договір №230 (а.с. 10-12).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору №230 від 25.09.2020.
Згідно умов договору постачальник зобов'язаний передати товар, а покупець приймає товар та оплачує його у строки та на умовах договору (п. 1.1). Ціна на товар визначається на дату відвантаження/поставки товару згідно діючого прайс-листа постачальника на даний товар. Ціни на товар можуть змінюватися відповідно до умов ринку, цін на енергоносії та пальне (п. 2.1). Розрахунки по даному договору на кожну партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми днів з дня передачі товару від постачальника до покупця особисто або за дорученням (п. 2.2). Право власності на товар та всі ризики щодо нього переходять до покупця з моменту підпису ним видаткової накладної згідно цього договору (п. 3.4). За прострочку платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від простроченої суми (п. 6.2). За прострочення платежу в строк понад 21 день покупець на вимогу постачальника сплачує штраф в розмірі 20% від суми неоплаченого товару (п. 6.3). Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 (п. 10.1).
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 835 грн. 45 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14-16).
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 4 099 грн. 70 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 17-22).
Направлена позивачем на адресу відповідача претензія від 03.09.2021 на суму 1 735 грн. 75 коп. залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 23 -24).
Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 735 грн. 75 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем 188 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 25 грн. 96 коп. 3% річних підставні та підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).
За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.п. 6.2, 6.3 договору за прострочку платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від простроченої суми. За прострочення платежу в строк понад 21 день покупець на вимогу постачальника сплачує штраф в розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
Перевіривши правильність нарахування пені з врахуванням шестимісячного строку нарахування, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 188 грн. 23 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 347 грн. 15 коп. 20% штрафу від суми неоплаченого товару, підставні та підлягають до стягнення на підставі п.п. 6.2, 6.3 договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з підприємця Михайлевського Михайла Оксентійовича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Тім» (Житомирська обл., Житомирський р-н., сільрада Станишівська, за межами населених пунктів комплекс будівель і споруд №4, код ЄДРПОУ 31133719)
- 1 735 грн. 75 коп. основного боргу, 188 грн. 23 коп. пені, 347 грн. 15 коп. - штрафу, 188 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 25 грн. 96 коп. 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 4 967 грн. 05 коп. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім грн. 05 коп.)
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А. М. Кравчук