Постанова від 29.07.2022 по справі 903/1075/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року Справа № 903/1075/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 27.04.22 суддею Гарбарем І.О. та додаткове рішення Господарського суду Волинської області ухваленого 23.05.22 суддею Гарбарем І.О. у справі № 903/1075/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс"

до відповідача Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)

про стягнення 366533,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного розгляду є рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21

1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Стягнуто з відповідача на користь позивача 366533,67 грн, в тому числі: 109488,57 грн - 3% річних та 257045,10 грн - інфляційні втрати, а також 5498,01 грн - витрат по сплаті судового збору.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21 задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції.

2.1. Рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 мотивоване тим, що:

2.1.1. Згідно статті 129-1 Конституції України, статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічні норми містяться у Законі України "Про судоустрій і статус суддів". Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

2.1.2. Частиною 4 статті 75 ГПК України, визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.1.3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.03.2021 у справі № 910/13797/20 позовні вимоги ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" в частині стягнення грошових коштів із Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задоволено та стягнуто з останнього 1 585 846,40 грн.

2.1.4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 22.02.2022, серед іншого, касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби, залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №910/13797/20 - без змін.

2.1.5. Відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України у позивача виникло право вимагати, а у відповідача обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

2.1.6. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних в розмірі 109488,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 257045,10грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання за період з 15.01.2019 по 12.03.2019 та за період з 29.10.2019 по 20.12.2021.

2.1.7. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Враховуючи положення законодавства, саме з моменту недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину. Більше того, окрім обов'язку сплатити суму боргу (в даному випадку суму, яку Відповідач отримав від Позивача на виконання правочину). Відповідач зобов'язаний сплатити також три відсотки річних та інфляційні за весь час прострочення виконання зобов'язання.

2.1.8. Такий обов'язок виникає не з моменту винесення судового рішення щодо стягнення основної суми боргу, а з моменту визнання правочину недійсним. Адже з моменту визнання правочину недійсним, грошові кошти знаходились у відповідача без достатньої правової підстави.

2.1.9. Заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 366533,67 грн. заборгованості, в т.ч.: 109488,57 грн. 3 % річних та 257045,10 грн. інфляційних втрат.

2.2. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 місцевий господарський суд мотивував наступним.

2.2.1. 02.05.2022 представник ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" надіслав на адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення та долучення документів до матеріалів справи. Позивач просить стягнути з відповідача 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем в зв'язку з розглядом в господарському суді справи №903/1075/21. В підтвердження надання Адвокатським об'єднанням послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/1075/21 стороною надано копії: договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021, додаткову угоду від 27.12.2021, звіт від 28.04.2022 про надані послуги за період з 27.12.2021 по 28.04.2022, акт надання послуг №77 від 28.04.2022.

2.2.2. Згідно додаткової угоди від 27.12.2021 сторони узгодили, що клієнт доручає, Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання до наданню юридичних послуг, пов'язаних підготовкою, поданням позовної заяви, в також подальшим представництвом інтересів Клієнта у Господарському суді Волинської обласні щодо судової справи за позовом ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення коштів (ціна позову 366533,67 грн.) Оплата послуг здійснюється виходячи з розміру витраченого часу адвокатом Адвокатського об'єднання та погодинної ставки, а саме: 1 700,00,00 грн. за 1 (одну) годину роботи адвоката Адвокатського об'єднання.

2.2.3. Сторони домовились, що оплата послуг Адвокатського об'єднання здійснюється Клієнтом на наступний день після набрання законної сили Рішення Господарського Волинської області.

2.2.4. У відповідності до акту надання послуг №77 від 28.04.2022 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Надання юридичні послуг, пов'язаних підготовкою, поданням позовної заяви, а також подальшим представництвам інтересів Клієнта у Господарському суді Волинської області щодо судової справи за позовом ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення коштів (ціна позову 366533,67 грн.).

2.2.5. Враховуючи вказане, позивачем згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом вказаних послуг у суді. Суд, при вирішенні розміру судових витрат переглянув калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінив співмірність та розумність ціни його послуг, врахував складність справи. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11900,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача.

3. Доводи особи, яка подала апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Луцький відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21, постановити нове рішення, у якому відмовити у позові ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" у повному обсязі.

3.1.1. Апеляційна скарга на рішення мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом за неправильного застосування норм Закону України “Про виконавче провадження”, ГПК України; має місце невідповідності висновків суду обставинам справи та не правильного застосування судом норм вказаних законів, які слід було застосувати до даних правовідносин. Щодо обставин даної справи скаржник зазначає, про рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13797/20 від 29.03.2021, яким: закрито провадження у справі в частині стягнення з ДП «Сетам» на користь ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" 83 465,60 грн .В іншій частині позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" грошові кошти у розмірі 1 585 846,40грн та судовий збір у розмірі 23787,70 грн. Стягнуто з ДП «Сетам» на користь ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" судовий збір у розмірі 1251,98грн.

3.1.2. 04.10.2021 судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/13797/20 залишено без задоволення, а рішення суду від 29.03.2021 - без змін. За результатами касаційного оскарження вказаних рішень судів, 22.02.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби залишено без задоволення.

3.1.3. Оскаржуване рішення суду першої інстанції від 27.04.2022 у даній справі побудоване на тому, що відділ ДВС є боржником, що прострочив зобов'язання, яке регулюється ст. 625 Цивільного кодексу України та наводить ряд практик судів. Так як і позивач своє рішення мотивував тим, ч. 2 ст. 1212 ЦК України.

3.1.4. Скаржник зазначає, що електронні торги, які вважались підставою для сплати позивачем грошових коштів визнані недійсними, такі торги не створюють правових наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а тому особи, що отримали сплачені грошові кошти зобов'язані повернути їх як одержані без достатньої правової підстави. При цьому суд і позивач не врахували те, що Луцький ВДС грошові кошти не утримував, а відразу ж після надходження до відділу перерахував їх стягувачу, про що постійно роз'яснювалось ТОВ Фірма «Кріогенсервіс».

3.1.5. Щодо посилання у позові на статтю 530 ЦК України, скаржник зазначає, що до моменту набрання законної сили рішення у справі №910/13797/20 від 29.03.2021, а саме - до винесення постанови 04.10.2021 Північним апеляційним господарським судом не може бути і мови, що відділ державної виконавчої служби навіть гіпотетично не міг виступати в ролі боржника.

3.1.6. В такому разі, якщо ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» із зазначеної дати звернулося б до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області з виконавчим листом та вимогою повернути кошти і, кошти не повернуть, то тільки тоді скаржник вправі вимагати якійсь відсотки річних, інфляційні витрати та заборгованість. А тому посилання суду на ст.ст. 625, 1214 ЦК України є помилкою.

3.1.7. Надаючи висновок наведеному рішенню суду першої інстанції Відділ вважає, що таким чином ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» повернувши свої кошти, що зазначено в рішенні у справі №910/13797/20 від 29.03.2021 намагається ще й через суд першої інстанції заробити на державному органі, тобто на Державі, додатково отримавши кошти в сумі: 366 533,67 грн. та 5 498,02 грн. судового збору.

3.1.8. Крім того, апелянт звертає на те, що суд першої інстанції безпідставно вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення чи виклику учасників справи. А тому відділ вважає, що судом порушено норми ст. 247 ГПК України

3.2. Також, Луцький відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції від 23.05.2022, звернувся до апеляційного господарського суду з окремою апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі № 903/1075/21, постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" у стягненні з відповідача 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. У разі часткового задоволення заяви представника ТОВ Фірми "Кріогенсервіс" апелянт просить зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму не вище 2300,00 грн.

3.2.1 Додаткове рішення є таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування судом першої інстанцій норм ЗУ “Про виконавче провадження», ГПК України, невідповідності висновків суду обставинам справи та не правильного застосування судом норм вказаних законів, які слід було застосувати до даних правовідносин.

3.2.2. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що винесення судом першої інстанції додаткового рішення у №903/1075/21 від 23.05.2022 є передчасним. Адвокатом позивача подана заява про ухвалення додаткового рішення з додатками - відділ вважає, що надані розрахунки є помилковими. Судом зазначено, що згідно угоди від 29.03.2021 укладеної між ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» та адвокатським об'єднанням, що оплата послуг адвоката здійснюється виходячи із розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки, а саме: 1 700,00 грн. за 1 годину роботи адвоката - такий розрахунок на сьогоднішній день 400,00 грн. на годину максимум.

3.2.3. Крім того, судом вказано, що згідно звіту про надані послуги за період з 27.12.2021 по 28.04.2022 згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021 сторони погодили надані адвокатським об'єднання: послуги на суму 11900 грн. Апелянт вважає, що враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

3.2.4. З розрахунків відділу виплата правничої допомоги позивачу повинна складати не більше 2300,00 грн. Відділ вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом роботи, так як: за своєю категорією вона не є складною (спір виник щодо стягнення коштів у зв'язку із тим, що торги з реалізації арештованого нерухомого майна ви гнані недійсними в судовому порядку). Наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося.

4. Надходження апеляційних скарг та їх рух у суді апеляційної інстанції, визначення складу суду, відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Апеляційна скарга Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду 20.05.2022

4.1.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 було визначено склад суду головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.

4.1.2. Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував листом від 23.05.2022 у Господарського суду Волинської області матеріали справи.

4.1.3. 27 травня 2022 року від суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/1075/21.

4.1.2. Оскільки апеляційна скарга містила недоліки - несплата судового збору, ухвалою судді-доповідача Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 вона залишена без руху із наданням строку для усуненням таких недоліків.

4.2. У день надходження матеріалів справи, які надійшли від місцевого господарського суду (27.05.2022), окремим документом від Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21.

4.2.1. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2022 апеляційну скаргу апелянта на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21 передану раніше визначеному складу суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.

4.2.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 25.05.2022 на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21.

4.3. У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 23.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі № 903/1075/21- без змін.

4.4. Апелянт - Луцький відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) усунув недоліки, які мали місце при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 - сплатив судовий збір та надав апеляційному господарському суду доказ такої сплати.

4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.202 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 17.05.2022 на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі №903/1075/21.

4.6. У відзиві на апеляційну скаргу на рішення від 27.04.2022 у справі №903/1075/21 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" просить апеляційну скаргу Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 - без змін.

4.7. Також, Товариство у тексті відзиву повідомляє, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі № 903/1075/21, серед іншого, ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги по даній справі без призначення судового засідання, та заявляє, що за результатами розгляду справи № 910/13797/20 в суді апеляційної інстанції, останній поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн. Додатково зазначив, що документи щодо понесених судових витрат будуть подані позивачем до суду у строк, встановлений ГПК України.

4.8 На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 08.07.2022 надійшла заява від скаржника про ухвалення додаткового рішення про покладення на відповідача витрат по наданню правової допомоги у розмірі 8500,00грн. До заяви заявником долучено копію додаткової угоди від 20.06.2022 до договору про надання правової допомоги № 7 від 29.03.2021; копію звіту від 24.06.2022 про надані послуги за період з 20.06.2022 по 24.06.2022 згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 7 від 29.03.2021; копію акту надання послуг № 102 від 24.06.2022; докази надсилання копії даної заяви з додатками відповідачу.

4.8.1. У заяві позивач зазначає, що враховуючи те, що розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи, позивачем у відзиві від 23.06.2022 на апеляційну скаргу було зроблено заяву, що за результатами розгляду справи № 910/13797/20 в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500.00 грн. Позивач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 гри. є доведеними, що підтверджується поданими доказами, сума таких витрат є обґрунтованою, а відтак зазначені витрати підлягають відшкодуванню на користь Позивача.

4.9. Апеляційним господарським судом враховано приписи статті 270 ГПК України у сукупності із статтею 263 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження.

4.10. У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у даній справі - Тимошенка О.М. на підставі розпорядження керівника апарату від 25.07.2022 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

4.10.1. Зазначеним складом суду апеляційні скарги прийняті до апеляційного провадження, про що постановлена ухвала.

4.11. У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у даній справі - Крейбух О.Г. на підставі розпорядження керівника апарату від 29.07.2022 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2022 визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.

4.11.1. І у цьому випадку визначеним складом суду апеляційні скарги прийняті до апеляційного провадження, про що постановлена ухвала.

4.12. Відповідно до частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України, згідно ухвал суду, розгляд апеляційних скарг на рішення та на додаткове рішення у даній справі здійснюється без повідомлення учасників справи.

4.13. Станом на 29.07.2022 до початку розгляду даної апеляційної скарги по суті учасниками провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.

6.1.Під час розгляду апеляційних скарг Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21, Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року;

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційних скарг по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2018 ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" брало участь в електронних торгах з реалізації адміністративно - складського приміщення з металевою огорожею та площадкою літер (Б-2), загальною площею 1308,9 кв.м., за адресом: Волинська обл., Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2В (вул. Луцька, 10), організатором яких було Державне підприємством “Сетам”, а продавцем - Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, правонаступником якого на даний момент є Луцький відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

7.3. Переможцем торгів визнано ТОВ Фірма "Кріогенсервіс", про що складено протокол №319055 від 28.02.2018 про проведення електронних торгів. В подальшому, Луцьким районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки/застави; приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І., Товариству видано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна номер 546.

7.4. 14.03.2018 ТОВ Фірма "Кріогенсервіс", як переможцем торгів, було перераховано грошові кошти в розмірі 1585846,40 грн. на рахунок Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, що підтверджується платіжним дорученням № 1525.

7.5. В подальшому, проведення електронних торгів та їх результати оскаржувалися до господарського суду.

7.6. Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.07.2018 у справі №903/237/18 електронні торги, проведені 28.02.2018 визнано недійсними Також визнано недійсними протокол проведення електронних торгів № 319055 від 28.02.2018; акт про реалізацію предмета іпотеки/застави від 21.03.2018; а також свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна серія та номер: 546 від 21.05.2018

7.7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі №903/237/18 рішення суду першої інстанції від 23.07.2018 в частині визнання недійсними електронних торгів залишено без змін.

7.8. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 12.03.2019 у справі №903/237/18 рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області (а.с.23-35).

7.9. Після нового розгляду справи, суд першої інстанції визнав недійсними електронні торги, проведені 28.02.2018. Таке рішення суду першої інстанції залишено без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, а також Постановою суду касаційної інстанцій від 17.12.2019 (а.с.36-46).

7.10. У зв'язку із тим, що електронні торги визнано недійсними, а ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" сплачено на рахунок Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області грошові кошти в сумі 158 846,40 грн., товариство звернулося до Відділу державної виконавчої служби із вимогою від 04.01.2019 про повернення грошових коштів (а.с.13-14).

7.11. 17.01.2019 Відділ державної виконавчої служби надіслав ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" відповідь на вимогу (а.с.15-16), в якій зазначив, що Луцький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області не являється розпорядником даних коштів, не має можливості та передбачених законних підстав для повернення 1585846,40 грн. ТОВ Фірма “Кріогенсервіс”.

7.12. Отже, грошові кошти не були повернуті ТОВ Фірма "Кріогенсервіс".

7.13. У вересні 2020 року ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою, в тому числі і до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в якій просив стягнути з останнього грошові кошти в сумі в сумі 1585846,40 грн.

7.14. Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.03.2021 у справі № 910/13797/20 позовні вимоги позивача в частині стягнення грошових коштів із відповідача задоволено, та стягнуто з останнього 1 585 846,40 грн.

7.15. Вказане рішення суду першої інстанції від 29.03.2021 було залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 по справі № 910/13797/20 (а.с.17-22).

7.16. Станом на грудень 2021 року Луцьким районним відділом ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (який є правонаступником Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області) не виконано судове рішення від 04.10.2021 справі № 910/13797/20, кошти у сумі 1 585 846,40 грн ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" не повернуто.

7.17. 28.12.2021 ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Луцького районного відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення 366533,67 грн.

7.18. Позовна заява обґрунтована простроченням відповідачем зобов'язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів, внаслідок чого позивач нарахував в порядку частини 2 статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

7.19. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження №903/1075/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.52).

7.20. 07.02.2022 та 11.02.2022 відповідач надіслав до Господарського суду Волинської області лист, в якому зазначив, що згідно ухвали Верховного суду Касаційного господарського суду від 02.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/13797/20 щодо оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021, постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №910/13797/20 (а.с.72).

7.21.Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.02.2022 провадження у справі №903/1075/21 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи №910/13797/20. Зобов'язано сторін повідомити Господарський суд Волинської області про результати розгляду справи №910/13797/20 (а.с.86-87).

7.22. Позивач у клопотанні від 15.04.2022 повідомив суд, що 22.02.2022 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2022, серед іншого, касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби, залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №910/13797/20 - без змін (а.с.91). Відтак, просить суд поновити провадження по справі № 903/1075/21.

7.23. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.04.2022 поновлено провадження у справі.

7.24. За результатами нового розгляду, 27.04.2022 Господарським судом Волинської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.1.9. даної постанови.

7.25. Разом з тим, представник позивач 02.05.2022 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1075/21 та долучення документів до матеріалів справи.

7.23. 23.05.2022 Господарським судом Волинської області в порядку статті 244 ГПК України ухвалено додаткове рішення у справі №903/1075/21, яким задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 27.04.2022 та додаткового рішення суду від 23.05.2022 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Згідно статті 129-1 Конституції України, статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

8.3. Частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

8.4. Як уже зазначалося, рішенням Господарського суду м. Києва від 29.03.2021 по справі № 910/13797/20 позовні вимоги ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" задоволено в частині стягнення грошових коштів із Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Стягнуто з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" 1 585 846,40 грн.

8.5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 22.02.2022, серед іншого, касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби, залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №910/13797/20 - без змін.

8.6. Згідно частини статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.7. Враховуючи, що відповідач кошти не повернув після вимоги позивача, у зв'язку із визнанням недійсними електронних торгів та не виконує судове рішення щодо стягнення вказаних коштів, позивач вважає, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання, то на підставі положень статті 625 ЦК України у позивача виникло право вимагати, а у відповідача обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

8.8. Згідно частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.9. Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.10. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У своїх постановах Верховний Суд сформулював висновки щодо застосування згаданих вище норм права, зокрема статті 625 ЦК України.

8.11. Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

8.12. Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

8.13. Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

8.14. При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

8.15. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

8.16. Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

8.17. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

8.18. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

8.19. Отже, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

8.20. Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/6053/19.

8.21. У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

8.22. Таким чином, у справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.

8.23. Відтак у даному випадку, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме частиною другою статті 625 ЦК України.

8.24. Таким чином, враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, позивачем правомірно заявлено позов на підставі ст. 625 ЦК України та нараховано 3 % річних в розмірі 109488,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 257045,10 грн. за період з 15.01.2019 по 12.03.2019 та за період з 29.10.2019 по 20.12.2021), які позивач просить суд стягнути згідно наданого розрахунку (а.с.8-11).

8.25. Господарським судами перевірено правильність нарахування заявлених до стягнення сум та періоди, за які позивач просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

8.25.1. Період з 15.01.2019 по 12.03.2019: так, 26.11.2018 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду по справі № 903/237/18, яка набрала законної сили, було визнано недійсними електронні торги, в яких позивач був переможцем, відповідно у відповідача настав обов'язок повернути все, що ним було отримано на виконання правочину, який в подальшому визнано недійсним. Із вимогою про повернення грошових коштів позивач звернувся до відповідача 04.01.2019, тому, з урахуванням поштового перебігу (3 дні) та 7-ми денного строку розгляду і оплати (згідно статті 530 ЦК України), строк повернення відповідачем грошових коштів є таким, що настав з 15.01.2019.

8.25.2. Тобто, до скасування судом касаційної інстанції (12.03.2019) постанови Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №903/237/18 про визнання недійсними електронних торгів, позивач має право на стягнення із відповідача трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

8.25.3. Період з 29.10.2019 до 20.12.2021: після нового розгляду справи № 903/237/18, суд першої інстанції визнав недійсними електронні торги, проведені 28.02.2018. Таке рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, яка набрала законної сили з моменту винесення такої Постанови. Тобто, починаючи із 28.10.2019 і до моменту звернення позивачем до суду із даним позовом, останній має право на стягнення із відповідача трьох відсотків річних та Інфляційних витрат.

8.25.4. Заявлені позивачем до стягнення 3% річних в розмірі 109488,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 257045,10 грн. за період з 15.01.2019 по 12.03.2019 та за період з 29.10.2019 по 20.12.2021 є арифметично вірними, вказані періоди нарахувань відповідають встановленим обставинам справи, а тому підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.

8.26. Відповідач під час розгляду даного спору у судах першої та апеляційної інстанції контррозрахунку нарахування інфляційних втрат та 3% річних не подав, не спростував підстав заявленого позову.

8.27. При цьому, одним із тверджень/доводів відповідача щодо безпідставності даного позову, стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат, які наводилися ним у судах першої та апеляційної інстанції є те, що в даному випадку позивач через суд намагається заробити на державному органі, тобто на державі.

8.28. Спростовуючи дане твердження слід зазначити наступне.

8.29. Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової падати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.04.2021 по справі № 760/6938/16-ц викладено правовий висновок, згідно якого формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти різних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

8.30. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

8.31. Доктрина “правова процедура” міститься у статті 6 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, її розвинуто у рішеннях Європейського суду з прав людини, які враховуються судом як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).

8.32. Також, згідно з принципом “належного урядування” ризик будь - якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 2340/4521/18)

8.33. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (Рішення ЄСПЛ у справі “Лелас проти Хорватії”).

8.34. Таким чином, позивач жодним чином не намагається збагатитись (заробити) за рахунок державного органу чи держави, а бажає захистити своє майнове право та інтерес виключно в рамках, передбачених чинним законодавством, враховуючи матеріальні втрати Позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Такі втрати відбулись саме через безпідставне неповернення відповідачем грошових коштів позивачу.

8.35. Разом з тим, Господарським судом Волинської області правомірно спростовано твердження відповідача - що право на звернення позивача до суду з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає у даному випадку лише після звернення до органів казначейства з виконавчим листом з вимогою повернути кошти, та отримання відповідної відмови, як би таке звернення мало місце.

8.36. Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошевого зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.37. Згідно частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.38. Також, частиною 1 статті 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним, з моменту його вчинення.

8.39. Враховуючи наведені вище положення законодавства, саме з моменту недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

8.40. Більше того, окрім обов'язку сплатити суму боргу (в даному випадку суму, яку відповідач отримав від позивача на виконання правочину). Відповідач зобов'язаний сплатити також три відсотки річних та інфляційні за весь час прострочення виконання зобов'язання.

8.41. І такий обов'язок виникає не з моменту винесення судового рішення щодо стягнення основної суми боргу, а з моменту визнання правочину недійсним. Адже з моменту визнання правочину недійсним, грошові кошти знаходились у відповідача без достатньої правової підстави.

8.42. Крім того, частиною 1 статті 5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” передбачено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувану виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

8.43. Тобто, питання щодо компенсації у разі невчасного перерахування органом казначейства стягувану грошових коштів за судовим рішенням, окремо регулюється на законодавчому рівні, і не має жодного відношення до основного боргу а також трьох відсотків річних та інфляційних, передбачених ст. 625 Цивільного Кодексу України.

8.44. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.45. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.46. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.47. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.48. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.49. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.50. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

8.51. Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами ґрунтовність та підставність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 109488,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 257045,10 грн. за період з 15.01.2019 по 12.03.2019 та за період з 29.10.2019 по 20.12.2021.

8.52. Заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

8.53. Судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог та стягнуто з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс"366533,67 грн. заборгованості, в т.ч.: 3 % річних в розмірі 109488,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 257045,10 грн.

8.54. Доводи апеляційної скарги Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення від 27.04.2022 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.55. За таких обставин апеляційну скаргу Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 та без змін.

8.56. Щодо апеляційної скарги Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21 апеляційний господарський суд зазначає наступне.

8.57. З матеріалів справи вбачається, що після ухвалення Господарським судом Волинської області рішення від 27.04.2022 у справі № 903/1075/21 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс", яким стягнуто з відповідача на користь позивача 366533,67 грн, в тому числі: 109488,57 грн - 3% річних та 257045,10 грн - інфляційні втрати, а також 5498,01 грн - витрат по сплаті судового збору, представник позивача, 02.05.2022 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1075/21 та долучив обґрунтовуючи та підтверджуючі документи до матеріалів справи.

8.58. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.05.2022 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1075/21 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

8.59. Згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.60. У статті 244 ГПК України, визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

8.61. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.62. Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8.63. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.63. Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.64. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.65. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.66. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.67. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.68. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява N 19336/04).

8.69. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.70. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.71. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність).

8.72. Згідно статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.73. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.74. Представник позивача впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду у даній справі, 02.05.2022 звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1075/21; до заяви додано докази понесення витрат на правову допомогу, у зв'язку із розглядом даної справи.

8.75. Так, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

8.76. Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частиною 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.77. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

8.78. У заяві про здійснення розподілу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем, в зв'язку з розглядом в господарському суді справи №903/1075/21.

8.79. В підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням “Артур Резнік та партнери” послуг з професійної правничої допомоги позивачу в суді під час розгляду справи № 903/1075/21 представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021, додаткову угоду від 27.12.2021, звіт від 28.04.2022 про надані послуги за період з 27.12.2021 по 28.04.2022, акт надання послуг №77 від 28.04.2022.

8.80. Матеріалами справи встановлено, що 29.03.2021 між позивачем та Адвокатським об'єднанням “Артур Резнік та партнери” (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги, у відповідності до умов п. 1.1. котрого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору. Види правової допомоги визначено у розділі 5 цього Договору.

8.81. Згідно пункту 6.1. договору, вартість правової допомоги, за цим Договором оплачується виходячи з розміру витраченого часу та погодинних ставок:

- 1 960,00 грн./година для молодшого юриста.

- 2 800,00 грн./година для старших юристів (адвокатів).

- 5 600,00 грн./година для партнера/радника.

8.82.Вартість послуг визначена у п. 6.1. не включає в себе здійснення Адвокатським об'єднанням супроводження бізнес-проектів та договорів вартістю понад 2000000 (два мільйони) гривень або еквіваленту цієї суми в іншій валюті. Умови надання та порядок оплати таких послуг визначаються за окремою домовленістю Сторін. Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку укладення Додаткових угод до цього Договору розмір та порядок оплати послуг можуть визначатися Сторонами у таких Додаткових угодах.

8.83. Згідно додаткової угоди від 27.12.2021 сторони узгодили, що клієнт доручає, Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання до наданню юридичних послуг, пов'язаних підготовкою, поданням позовної заяви, в також подальшим представництвом інтересів Клієнта у Господарському суді Волинської обласні щодо судової справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення коштів (ціна позову 366533,67 грн.)

8.84. Оплата послуг здійснюється виходячи з розміру витраченого часу адвокатом Адвокатського об'єднання та погодинної ставки, а саме: 1 700,00,00 гривень за 1 годину роботи адвоката Адвокатського об'єднання.

8.84. Сторони домовились, що оплата послуг Адвокатського об'єднання здійснюється Клієнтом на наступний день після набрання законної сили Рішення Господарського Волинської області.

8.85. Згідно звіту про надані послуги за період з 27.12.2021 по 28.04.2022 згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 7 від 29.03.2021 сторони погодили надані адвокатським об'єднанням послуги на суму 11900 грн., а саме:

- написання, підготовка та подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви від 28.12.2021 про стягнення коштів із Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ціна позову 366 533,67 грн.) - 4 год. - вартість 6800,00 грн.;

- аналіз відзиву на позовну заяву Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) по справі №903/1075/21. Написання, підготовка та подання до Господарського суду Волинської області відповіді па відзив від 24.01.2022 - по справі № 903/1075/21 - 2 год. - вартість 3400,00 грн.;

- написання та подання до Господарського суду Волинської області заяви від 23.02.2022 стосовно того, що вимога Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо залишення без розгляду позову по справі № 903/1075/21 є такою, що не підлягає задоволенню, - 0,5 год. - вартість 850,00 грн.;

- написання та подання до Господарського суду Волинської області клопотання від 15.04.2022 з проханням поновити провадження по справі № 903/1075/21, - 0,5 год. - вартість 850,00 грн.

8.86. Згідно акту надання послуг №77 від 28.04.2022 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Надання юридичні послуг, пов'язаних підготовкою, поданням позовної заяви, а також подальшим представництвам інтересів Клієнта у Господарському суді Волинської області щодо судової справи № 903/1075/21 за позовом ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення коштів (ціна позову 366533,67 грн.), (а.с.118).

8.87. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

8.88. З урахуванням наведеного, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11900,00 грн. доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

8.89. Господарським судом Волинської області правомірно ухвалено додаткове рішення у справі №903/1075/21 та стягнуто з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" 11900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8.90. Доводи, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 23.02.2022 у справі №903/1075/21 , не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

8.91. З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.02.2022 у справі №903/1075/21- без змін.

8.92. Разом з тим, як уже зазначалося у даній постанові вище, 08.07.2022 до апеляційного суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1075/21 за результатами розгляду апеляційної скарги.

8.93. Враховуючи, що зазначена заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8500,00 подана до суду апеляційної інстанції до прийняття судового рішення по суті спору, колегія суддів вважає за можливе та доцільне розглянути її одночасно з ухваленням постанови за результатами розгляду апеляційної скарги.

8.94. Так, у заяві представник просить задоволити подану заяву, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 500.00 грн.

8.95. До заяви, в обґрунтування заявленої суми витрат, представником позивача додано копію Додаткової угоди від 20.06.2022 до Договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021; копію Звіту від 24.06.2022 про надані послуги за період з 20.06.2022 по 24.06.2022 згідно Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021; копію Акту надання послуг №102 від 24.06.2022.

8.95.1. Копія заяви разом із зазначеними додатками була надіслана на адресу відповідача по пошті 04.07.2022 та отримана представниками відповідача 08.07.2022, що підтверджується сервісом Укрпошти «Трекінг. Відстеження».

8.96. Також зазначено, що копія договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021 наявна в матеріалах даної справи

8.97. Вказана заява надійшла до суду після відкриття провадження у даній справі за апеляційними скаргами Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 у справі №903/1075/21,

8.98. Згідно ухвал апеляційного суду у даній справі від 31.05.2022 та 20.06.2022 судом здійснювати розгляд апеляційних скарг на рішення та на додаткове рішення здійснювати згідно частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

8.99. Також, Товариство заявляє у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на ч. 3 ст. 123 та ч. 8 ст. 129 ГПК України та враховуючи те, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі № 903/1075/21, серед іншого, ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги по даній справі без призначення судового засідання, що за результатами розгляду справи № 910/13797/20 в суді апеляційної інстанції, останній поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн. Додатково зазначив, що документи щодо понесених судових витрат будуть подані позивачем до суду у строк, встановлений ГПК України.

8.100. Аналогічний зміст має і заява позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій останній зазначає, що враховуючи те, що розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи, позивачем у відзиві від 23.06.2022 на апеляційну скаргу було зроблено заяву, що за результатами розгляду справи № 910/13797/20 в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн. Позивач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн є доведеними, що підтверджується поданими доказами, сума таких витрат є обґрунтованою, а відтак зазначені витрати підлягають відшкодуванню на користь Позивача.

8.101. Також, зазначено згідно п. 3 Додаткової угоди, оплата послуг Адвокатського об'єднання здійснюється Клієнтом на наступний день після набрання законної сили рішення суду по справі №903/1075/21. В даному випадку, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у Постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, у якій касаційний суд вказав на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

8.102. З доданих до заяви копій: Додаткової угоди від 20.06.2022 до Договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021: Звіту від 24.06.2022 про надані послуги за період з 20.06.2022 по 24.06.2022 згідно Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021; Акту надання послуг №102 від 24.06.2022 підтверджується факт надання правової допомоги - послуг під час апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі №903/1075/21, а саме: аналіз апеляційної скарги, написання, підготовка та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу.

8.103. У прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача також зазначає про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн. саме у справі №903/1075/21.

8.104. У матеріалах справи також міститься копія договору про надання правової допомоги №7 від 29.03.2021, який укладено між позивачем - ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Артур Резнік та партнери” (виконавець).

8.105. До заяви від 08.07.2022 представником позивача додано копію Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 29.03.2021 №7, яка укладена між сторонами 20.06.2022 та підтверджує, що за дорученням клієнта, Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання по наданню юридичних послуг, пов'язаних з підготовкою, написанням та поданням до Північно-західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу у судовій справі у справі №903/1075/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" до Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення коштів (ціна позову 366533,67 грн).

8.106. З урахуванням наведеного, при розгляді заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та вирішення питання щодо стягнення судових витрат, вказаний у відзиві на апеляційну скаргу в частині прохання відшкодування витрат на правничу допомогу та у заяві про ухвалення додаткового рішення номер справи 910/13797/20 розцінюється судом апеляційної інстанції як описка, оскільки подані докази та прохальна частина заяви підтверджують, що саме у межах розгляду справи № №903/1075/21 в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

8.107. Як уже зазначалося, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.108. Відповідач не заперечив проти заявленої суми понесених позивачем витрат на надання правової допомоги.

8.109. Враховуючи вище викладені обставини, керуючись статтями 123, 126, 129 ГПК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані представником позивача докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи під час апеляційного провадження 8500,00 грн.

8.110. Вказані витрати документально підтверджені та є обґрунтованими, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

8.111. На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду про стягнення судових витрат видати наказ. Видачу наказу слід доручити Господарському суду Волинської області.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційних скаргах є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішення та додаткового рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі № 918/863/20, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 8247,01 грн. згідно платіжного доручення №4396 від 09.06.2022

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

10.4. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат

10.5. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційних скарг, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2022 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2022 у справі №903/1075/21 та додаткове рішення Господарського суду від 23.05.2022 залишити без змін.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" про ухвалення додаткового рішення задоволити.

Стягнути з Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул. Винниченка,27А, м.Луцьк, 43021, код ЄДРПОУ 35041407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (вул. Київська, 29-К, село Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 21543199) 8500,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видати наказ

Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/1075/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "29" липня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.