Справа № 363/496/15 Головуючий у І інстанції Котлярова І.Ю.
Провадження №22-ц/824/6577/2022 Головуючий у II інстанції Голуб С.А.
27 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Шаламая Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та виправлення описки у виконавчих документах та у рішенні суду, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
У листопаді 2021 року ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернулось до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 травня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість на загальну суму 263908, 62 доларів США, що за курсом НБУ становить 7849607,93 грн., пені та штрафних санкцій 688150,07 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00 грн., всього стягнуто 8541 412, 86 грн.
21 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір № GL3N415722 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2
01 червня 2021 року ухвалою Вишгородського районного суду замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія зазначило, що набуло статусу сторони виконавчого провадження - стягувача лише після постановлення судом ухвали 01 червня 2021 року, отже й можливість користуватися правами передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» виникла після набрання чинності вказаною ухвалою суду. Оскільки рішення суду набрало законної сили 03 червня 2015 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання був 03 червня 2018 року. Первісним стягувачем ПАТ «КБ «Надра» не отримувалися виконавчі листи, а заявником вперше отримано виконавчі листи 23 вересня 2021 року. Строк пред'явлення до виконання виконавчих листів по справі сплинув до того часу, коли ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було отримано виконавчі листи, у зв'язку із чим новим стягувачем пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а причини такого пропуску безумовно є поважними.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» просило суд першої інстанції поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання та виправити допущені помилки в рішенні суду та виконавчих листах по справі, а саме: зазначити правильне прізвище, ім'я, по батькові відповідачів замість ОСОБА_3 зазначити ОСОБА_1 , замість ОСОБА_4 зазначити ОСОБА_2 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає про те, що на виконання рішення суду 06 травня 2015 року не було видано виконавчі листи первісному стягувачу, хоча він звертався з відповідною заявою.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року було замінено сторону виконавчого провадження.
Виконавчі листи ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» отримало лише 23 вересня 2021 року, а строк пред'явлення зазначених виконавчих листів закінчився 06 червня 2018 року. ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вважає, що строк пред'явлення до виконання виконавчих листів був пропущений з поважних причин, які унеможливлювали вчинення дій у встановлений строк.
Крім того, зазначає, що в рішенні суду містяться описки, а саме не вірно зазначено прізвище ім'я по батькові відповідачів. Дані описки мають істотний характер та унеможливлюють виконання судового рішення .
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового розгляду належним чином.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2015 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість на загальну суму 263 908, 62 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 849 607, 93 грн., пені та штрафних санкцій 688150,07 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654, 00 грн., всього стягнуто 8 541 412, 86 грн.
21 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (банк) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий кредитор) укладено договір № GL3N415722 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно умов якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п.1.).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року замінено сторону, а саме первісного стягувача у цивільній справі № 363/496/15 ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
З матеріалів судової справи № 363/496/15-ц встановлено, що виконавчий лист на підставі вказаного рішення суду видано судом 23.09.2021 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Як зазначено у виконавчому листі, копія якого додана до заяви про поновлення строку його пред'явлення, останнім днем трирічного строку його пред'явлення до виконання 03.06.2018 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску пред'явлення виконавчих листів до виконання, то відповідно відсутні правові підстави у поновленні строків пред'явлення їх до виконання.
Колегія суддів погоджується частково з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних обставин справи.
Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03 червня 2020 року по справі №2-461/09, поважними є причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом».
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання рішення суду, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржників, які не можуть бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Попередній стягувач протягом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не вживав жодних дій для отримання виконавчих листів в межах строку пред'явлення їх до виконання та пред'явлення цих листів до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не отримувалися виконавчі листи з часу ухвалення рішення, то відповідно відсутні підстави для поновлення пропущеного строку і новому кредитору, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те що, заявником не було додано належних та допустимих доказів для поновлення строку для пре'явлення виконавчих листів до виконання, а сам факт невиконання рішення суду та набуття заявником права вимоги лише 21 квітня 2020 року не є поважною причиною для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Щодо доводів апелянта про виправлення описки.
Так, статтею 269 ЦПК України визначено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
При цьому, в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для виправлення описки у рішенні суду, з посиланням на те, що ця описка була допущена у позовній заяві ПАТ «КБ «Надра», а не судом.
Дійсно, як вбачається із позовної заяви ПАТ КБ Надра була допущена описка в написанні прізвища та по-батькові одного із відповідачів, а саме позов пред'явлений до ОСОБА_3 . Разом із тим всі документи, як то кредитний договір, копія паспорта були надані на ОСОБА_1 .
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення заяви і не дав оцінки тій обставині, що суд при розгляді справи по суті мав пересвідчитись між якими особами виник спір, якими доказами це підтверджується. Суд при ухвалені рішення мав дослідити надані сторонами докази із яких вбачається, що кредитний договір укладався із ОСОБА_1 . Отже суд при розгляді спору по суті мав уточнити у позивача до якої особи пред'явлений позов і в залежності від того прийняти відповідне процесуальне рішення, або про задоволення позову до ОСОБА_1 , або про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3 . У всякому разі, при розгляді питання про виправлення описки у рішенні суду, суд мав перевірити ці обставини і виходячи з цього встановити, чи є опискою неправильне зазначення в судовому рішенні прізвища та по-батькові відповідача, чи суд вирішив позов пред'явлений до іншої особи.
Крім того, в заяві було зазначено, що в рішенні суду також неправильно написано прізвище іншої відповідачки, а саме замість ОСОБА_6 написано ОСОБА_7 .
Ці доводи перевірені судовою колегією. Із позовної заяви вбачається, що позов пред'явлений до ОСОБА_8 , що підтверджується наданими позивачем доказами, однак в рішенні суду зазначено, що відповідачем є ОСОБА_9 .
Отже позивачем не було допущено описки в написанні прізвища цієї відповідачки, а ця описка була допущена судом. Однак суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині вирішення питання про виправлення описки у рішенні суду є обґрунтованими. Щодо виправлення описки у виконавчому документі, то ці вимоги не могли бути задоволені, оскільки не можуть бути подані одночасно із заявою про виправлення описки у рішенні суду. Лише у разі виправлення описки у рішенні суду і набрання цим судовим рішенням законної сили, може бути поставлене питання про наявність підстав для внесення виправлень до виконавчого документа, який видається у точній відповідності із резолютивною частиною судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права в частині відмови у задоволені вимог про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, та внесення виправлень у виконавчий документ, а тому в цій частині не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі.
Щодо ухвали суду в частині відмови у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні суду, то в цій частині ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки описки виправляє лише суд, який постановив судове рішення.
Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381,382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаіня «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року в частині відмови у поновлені строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відмови у виправлення описки у виконавчих документах залишити без змін, а в частині відмови у задоволенні вимог про виправлення описки у рішенні суду повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді: