справа №759/1824/2022 Головуючий у І інстанції - Ул'яновська О.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/7087/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
26 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,
встановив:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Просила суд, встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кам Яр, Астраханської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Талове, Луганська область, Україна.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що померла є матір'ю заявниці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті пневмонії, проте заявник не зверталася до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з приводу відмови у проведення реєстрації, адже відповідно до листа Верховного Суду від 22 квітня 2021 року «Під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Подані документи, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Так, свідоцтво про смерть, видане на тимчасово окупованій території України, не відповідає формі визначеній чинним законодавством України.
В якості доказу смерті надала свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 29 жовтня 2021 року відділом запису атів цивільного стану Краснодонського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки.
Відомості про смерть не внесені до єдиної бази, тому вказане свідоцтво не вважається документом, виданим державним органом України.
Встановлення факту смерті заявнику потрібно для отримання свідоцтва про смерть державного зразка, яке в свою чергу є підставою для виникнення певних цивільних прав та обов'язків, а саме для оформлення в подальшому спадщини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що встановлення факту смерті та реєстрації її в установленому діючим законодавством України порядку необхідно для подальшої реалізації ОСОБА_1 свого права як спадкоємця.
ОСОБА_1 є донькою померлої, що підтверджено свідоцтвом про народження. Вона взяла на себе всі витрати на поховання матері.
Інших спадкоємців після смерті матері немає.
Зазначає, що з квітня 2014 року м. Луганськ та Луганська область контролюється самопроголошеною «ЛНР».
Свідоцтво про смерть, видане самопроголошеною «ЛНР» є нікчемним, оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 , проведена без використання державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким її заяву задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки представником заявника подано через канцелярію суду клопотання про слухання справи без його участі у суду не було можливості переконатись у достовірності наданих документів (свідоцтва про народження заявниці, паспорта померлої, довідки про причину смерті, свідоцтва про смерть ЛНР), які фактично є основними доказами у зазначеній категорії справ.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як убачається з матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підтвердження факту смерті матері заявницею долучена копія довідки про причину смерті №707 від 23 жовтня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Талове, Краснодонського району, Луганської області, причина смерті: полісигментарна двостороння пневмонія.
Згідно наявних в матеріалах справи документів 29 жовтня 2021 року «Отделом записи актов гражданского состояния Краснодонского горрайонного управления юстиции Министерства юстиции Луганской Народной Республики» здійснено запис акту про смерть №2156 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Талове, Краснодонського району, Луганської області.
За нормою ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року №875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII надано особливий статус територій, які не контролюють сили АТО.
Згідно з цим законом в окремих районах Донецької та Луганської областей на період дії особливого порядку місцевого самоврядування діє з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений рішенням Верховної Ради України.
Відповідна постанова прийнята 17 березня 2015 року.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
За положеннями ст. 19 Конституції України та ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Наведені положення стосуються наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть, виданого «Отделом записи актов гражданского состояния Краснодонского горрайонного управления юстиции Министерства юстиции Луганской Народной Республики».
Згідно до вимог ч.1 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Оскільки заявник не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , у зв'язку з чим є перешкоди в здійсненні реєстрації смерті та отриманні заявницею свідоцтва про смерть її матері, вбачаються перешкоди реалізації заявницею права на проведення державної реєстрації смерті в установленому законом порядку.
Виходячи з наявних у справі доказів убачається, що реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі виданої довідки про причини смерті у заявниці немає, так як цей документ не відповідає визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявниці не можливо в інший спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Встановлення факту смерті заявниці необхідне для проведення реєстрації смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув, та прийшов помилкового висновку, відмовивши заявниці у задоволенні її заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка с. Кам. Яр, Черноярського району, Астраханської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Талове, Краснодонський район, Луганська область, Україна.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 01 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба