Справа № 11-кп/824/2585/2022 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 753/14259/20
Категорія КК: ч. 3 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
21 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.1999 за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24.01.2002 за ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2004 за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 187; 70, 71 КК України до покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі;
- вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.12.2015 за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.12.2017 за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 263, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Краматорського міськрайонного судуДонецької області від 10.01.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /кожного/ визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання / кожному/ у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_7 допокарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2018 та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
За вироком суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, за наступних обставин.
22.07.2020, близько 00 год. 50 хв., ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , перелізли через паркан на територію вказаного домоволодіння, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, через вхідні двері незаконно проникли до будинку, звідки повторно таємно викрали ноутбук марки «MacBook Pro», Model Al398, serial: C02N92KXG3QP, вартістю 22 555 грн. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальних збитків на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вказаний вирок, пом'якшити призначене йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. До покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2018, та остаточно призначити йому покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Апелянт вважає, що вирок є незаконним, необґрунтованим, оскільки розмір призначеного йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості. Суд при призначенні покарання апелянту не призначив більш м'яке покарання, не застосував ст. 69 КК України, не врахував визнання вини у вчиненому злочині. ОСОБА_7 зазначає, що з самого початку визнанав вину у викраденні ноутбуку, однак вказував, що скоїв злочин самостійно. Проте судом не прийнято до уваги ті обставини, що показання свідків, які є родичами самої потерпілої, не можуть бути прийняті судом до уваги, так як існує ймовірність змови з корисливих мотивів. ОСОБА_7 вказує, що з ОСОБА_8 зустрівся після того як викрав ноутбук.
В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження через відсутність доказів його винуватості за ч. 3 ст. 185 КК України та звільнити його з під варти в залі суду.
Апелянт вважає, що вирок є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що кримінальне правопорушення не вчиняв, ОСОБА_7 зустрів випадково, оскільки йому був потрібен помічник для роботи. Доказів його винуватості стороною обвинувачення не здобуто, а поліцейськими сфабриковано кримінальне провадження. Апелянт вважає, що його оговорили потерпіла та свідки, оскільки ОСОБА_8 раніше судимий, а тому, під тиском поліцейських відбулась змова між родичами. Також не враховано судом показаннясвідка ОСОБА_12 , який повідомляв суд про те, що на місці вчинення злочину бачив лише ОСОБА_7 .
Зазначає, що судом при призначенні покарання не враховано дані щодо особи обвинуваченого, стан його здоров'я.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянніскладу кримінального правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вважає, що вину ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України, не доведено. Докази, на які посилається суд в обвинувальному вироці є неналежними, так як жоден з них не доводить причетність її підзахисного до крадіжки. Апелянт вказує, що свідчення потерпілої ОСОБА_11 не можна вважати доказом, який підтверджує вину ОСОБА_8 , оскільки вона, будучи допитаною в судовому засіданні від 19.11.2020, повідомила, що не бачила хто викрав ноутбук. Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судовому засіданні від 19.11.2020 повідомили про те, що не були очевидцями вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
На думку захисника, неналежними доказами є дані протоколуогляду місця події від 22.07.2021, якими зафіксованолише наявність житловогобудинку АДРЕСА_3 та відсутність слідів на місці знаходження ноутбуку для ідентифікації; протокол огляду предмета (ноутбука) від 22.07.2020 не містить відомостей відносно ОСОБА_8 , оскільки ноутбук був вилучений у ОСОБА_7 ; даними протоколу огляду відеозапису від 21.08.2020 не підтверджується вчинення крадіжки ОСОБА_8 ; з даних постанови про визнання та приєднання речових доказів від 21.08.2020, вбачається, що з відеозапису неможливо ідентифікувати зображених осіб; даними протоколу затримання ОСОБА_8 від 22.07.2020, підтверджується вилучення у ОСОБА_8 під час обшуку лише його особисті речі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених, захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /кожного/ у вчиненні таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, скоєного повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду.
Зокрема вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , письмовими доказами, а саме даними протоколівогляду місця події від 22.07.2020, огляду місця предметів від 22.07.2020, огляду відеозапису № 21.08.2020 та додатку до нього та ін.
Потерпіла ОСОБА_11 , будучи допитаною під час судового розгляду зазначила, що 22.07.2020, близько 00 год. 50 хв., з приміщення житлового будинку АДРЕСА_3 , було викрадено ноутбук «MacBook Pro». Вона почула, як по будинку хтось ходить і, виявивши відсутність ноутбука, одразу повідомила свого чоловіка ОСОБА_14 . Останній вибіг на вулицю, а вона викликала поліцію та покликала братів чоловіка, які проживають разом з ними в одному будинку.
Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 будучи допитаними під час судового розгляду зазначили, що проживають в одному будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_14 та його дружина ОСОБА_11 проживають в одній частині будинку, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в іншій. В день події, вони наздоганяли викрадачів. А саме, 22.07.2020 близько 00 год. 50 хв. ОСОБА_14 почув гавкіт собак та вийшовши на вулицю побачив двох невідомих чоловіків, які перелазили через паркан та, як йому стало зрозуміло, вибігли з його будинку. У цей момент ОСОБА_11 повідомила, що у них викрали ноутбук, тому свідок побіг за вказаними чоловіками, зателефонувавши при цьому в поліцію. Невдовзі ОСОБА_14 на допомогу прибігли його брати - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким про подію повідомила ОСОБА_11 . З моменту, коли викрадачі перелізли через паркан та до моменту затримання вони перебували у полі зору ОСОБА_14 . Він їх переслідував приблизно 1-1.5 км. До перехрестя вказані свідки бігли разом за викрадачами, а на перехресті останні розділилися. Невдовзі свідками був затриманий ОСОБА_7 , біля якого виявлено ноутбук. ОСОБА_12 знаходився біля затриманого ОСОБА_8 , який застосував газовий балончик.
На думку колегії суддів доводи апеляційної скарги сторонни захисту щодо неналежності та недопустимості свідчень вказаних свідків через їх сімейний зв'язок між собою та можливу змову, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу. Вказані показання чіткі та послідовні, узгоджуються з іншими доказами, яким судом була надана належна правова оцінка.
Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.07.2020 підтверджується повідомлення ОСОБА_11 про викрадення ноутбука марки "MacBook Pro" з будинку АДРЕСА_3 цього ж дня, близько 01.00 години.
Даними протоколу огляду від 22.07.2020 та додатках до нього підтверджується проведення огляду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Даними, які відображено у протоколі огляду предметів від 22.07.2020 аідтверджується факт огляду ноутбуку марки "MacBook Pro", serial: С02N92KXG3QP, сірого кольору який було вилучено під час затримання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 . Даними висновку експерта № 2811/20 від 11.08.2020 підтверджується ринкова вартість ноутбука марки "MacBook Pro", Model A1398, serial: С02N92KXG3QP на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 22.07.2020 вона становила 22 555 гривень, за умови, що станом на вказану дату об'єкт мав якісні споживчі характеристики.
З даних, вказаних у протоколі огляду відеозапису від 21.08.2020 та додатку до нього вбачається, що камера спостеження, яка знаходиться на будинку АДРЕСА_5 зафіксувала 22.07.2020 у проміжку часу з 01:04:51 по 01:06:48, як двоє чоловіків прямують від житлового будинку потерпілої у бік проїжджої частини. Далі з'являється третя особа, яка біжить у тому ж напрямку, через кілька секунд на відео з'явлються ще двоє чоловіків, які також біжать у напрямку проїжджої частини.
Зазначені письмові докази та дані відеозапису повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . При цьому короткий проміжок часу, протягом якого за обвинуваченими бігли вказані свідки, а також те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постійно перебували в полі зору свідка ОСОБА_14 з того часу, як вони перелізли через паркан будинку АДРЕСА_3 , звідки було викрадено ноутбук «MacBook Pro» до моменту їх затримання, свідчить про співучасть обвинувачених у вчиненні крадіжки. ОСОБА_7 також не заперечує факту викрадення майна потерпілої.
З даних протоколів затримання від 22.07.2020, вбачається, що цього ж дня, близько 05 години по АДРЕСА_4 було затримано ОСОБА_7 , біля якого знаходився викрадений ноутбук марки "MacBook" сірого кольору, а також ОСОБА_8 .
Докази, отримані під час досудового слідства були предметом оцінки судом першої інстанції. Доводи апеляційних скарг захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 про неналежність письмових доказів, так як жоден з них, на їх думку, не підтверждує вчинення злочину саме ОСОБА_8 колегія суддів вважає необгрунтованими. Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Сукупність вказаних вище доказів оцінена судом та останніх було достатньо для ухвалення законного та обгрунтованого рішення, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог КПК України під час судового розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Фактичне визнання ОСОБА_7 своєї вини у сукупності з показаннями потерпілої та свідківсвідчить також й про доведення вчинення крадіжки у співучасті з ОСОБА_8 . При цьому підстав для виокремлення співучасті ОСОБА_8 , який мав єдиний спільний з ОСОБА_7 умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, колегія суддів не вбачає.
Покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /кожному/ призначено з урахуванням вимог ст. 65 КК України.
Всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_7 судом враховано дані про його особу, а саме те, що обвинувачений не перебуває у лікарів нарколога та психіатра, частково визнав свою вину. Однак враховано судом й вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в період іспитового строку, наявність негативної харакетристики за місцем проєживання. Вказані вище обставини не дають підстав для застосування ст. 69 КК України. Враховано судом і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 при призначкенні йому покарання, зокрема стан здоров'я. Тому вид та розмір призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання /кожному/ за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, а ОСОБА_7 остаточного покарання, на підставі ст. 71 КК України, - 6 років позбавлення волі, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2022 підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 , - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченихОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /кожного/ засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, якіперебувають під вартою, у той-же строк з дня отримання її копії.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/2585/2022 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 753/14259/20
Категорія КК: ч. 3 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
21 липня2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.1999 за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24.01.2002 за ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2004 за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 187; 70, 71 КК України до покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі;
- вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.12.2015 за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;
- вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.12.2017 за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 263, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Краматорського міськрайонного судуДонецької області від 10.01.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченихОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /кожного/ засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, якіперебувають під вартою, у той-же строк з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголосити 26 липня 2022 року о 15 голині.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4