Справа № 572/3903/21
1-кп/572/192/22
01 серпня 2022 року - Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю :
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни у кримінальному провадженні №кп-523/21 (12021181200000300) клопотання прокурора про продовження дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника щодо зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який щодо обвинуваченого ОСОБА_8
у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України,-
В провадженні Сарненського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
Під час судового розгляду в межах даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження терміну дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
В обґрунтування заявленого клопотання прокурором зазначено, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме : ризик можливості переховуватись від суду у разі перебування на волі, а також ризик можливого незаконного впливу на свідків, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
В свою чергу захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_9 заявлено клопотання про зміну вказаного вище запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
В обгрунтування заявленого клопотання захисник посилається на ті обставини, що обвинувачений під час перебування у СІ м.Рівне отримав травму ноги, з приводу якої на даний час потребує оперативного втручання. Враховуючи ті обставини, що в умовах Рівненського СІ немає можливості отримати належне лікування, а також з огляду на відсутність ризиків на які посилається прокурор (оскільки вказані ризики, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого не є актуальними), просить змінити обраний судом запобіжний захід на більш м'який.
В судовому засіданні прокурор власне клопотання підтримав, заперечивши щодо клопотання сторони захисту, так як вважає, що обвинувачений має можливість отримати лікування у спеціалізованих медичних закладах, перелік яких визначений чинним законодавством.
Обвинувачений ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні заявленого клопотання, посилаючись на ті обставини, що на даний час повністю визнає свою вину в інкримінованому діянні. Як і попередньо, бвинувачений вказує, що не має наміру переховуватись від суду, крім цього, зазначає, що з огляду на його стан здоров'я він фізично не може вчиняти дії, на які посилається прокурор в обгрунтування заявленого клопотання, а відтак, в обгрунтування наявності ризиків, що стали підставою для його обрання.
Захисник ОСОБА_9 також заперечив щодо можливості задоволення клопотання прокурора, пославшись на ті обставини, що ризики, вказані прокурором на даний час припинили своє існування, крім цього, захисник підтримав власне клопотання, просить його задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_10 підтримали позицію, висловлено стороною захисту з цього приводу.
Відповідно до положень ч. 4 ст.176 КПК України - запобіжні заходи застосовуються : під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час підготовчого провадження ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 24 грудня 2021 року судом відносно обвинуваченого ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого судом в подальшому продовжувався. На даний час термін дії обраного та продовженого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу визначено до 02 серпня 2022 року.
Метою застосування запобіжного заходу є, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на свободу та особисту недоторканість, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
ОСОБА_7 дійсно обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, так як санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання до 10 років позбавлення волі, а санкція ч.2 ст.317 КК України передбачає покарання на строк до 8 років позбавлення волі.
Вказані обставини були враховані судом при вирішенні питання обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу та були враховані як один із ризиків.
Крім цього, під час обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, а також при вирішенні питання можливості продовження його дії, судом було враховано відсутність сталих соціальних зв'язків обвинуваченого, який не був працевлаштованим.
Однак, на даний час суду стороною захисту надано докази стосовно того, що обвинувачений в умовах СІ м.Рівне травмувався, внаслідок чого йому встановлено діагноз : закритий уламковий перелом п'яткової кістки зі зміщенням.
Відповідно до наданих суду доказів - обвинувачений потребує оперативного втручання з приводу наявного у нього захворювання.
Так дійсно, сама лише наявність у обвинуваченого травми не може бути підставою для зміни обраного запобіжного заходу.
Однак, в даному випадку судом вирішується питання наявності певних ризиків, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Судом в даному випадку враховано, що обвинувачений внаслідок отриманої травми дійсно є обмежений в пересуванні, в подальшому з цього приводу потребує тривалого лікування.
Отже, вказаний чинник свідчить про те, що на даний час припинили існування такі ризики, як можливість переховуватись від суду та продовження обвинуваченим злочинної діяльності.
Крім цього, одним із ризиків, яким прокурор обґрунтовував необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було вказано можливість впливати на свідків.
На даній стадії дійсно більшість свідків допитана судом ( залишився не допитаний один свідок сторони обвинувачення), крім цього прокурором на даній стадії судового провадження клопотання про повторний допит свідків не заявлено (судом також враховано, що прокурор заявляв про необхідність в подальшому повторного допиту свідків, що свідчили під час судового провадження на користь обвинуваченого), через що вказаний ризик також на даний час втратив свою актуальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Таким чином, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повною мірою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене, суд вважає, що прокурору у задоволенні клопотання слід відмовити, задоволивши, в той же час, частково клопотання сторони захисту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.176,177,178,183,193,194,196,197 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №кп-523/21 (12021181200000300) про продовження терміну дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні про обвинувачення за ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 та покласти наступні обов'язки: за викликом прибувати до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали до 01 жовтня 2022 року включно.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 01 жовтня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя