Справа № 568/1866/21
Провадження № 2/568/150/22
01 серпня 2022 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Троцюк В.О.
за участю секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.
розглянувши у судовому засіданні в місті Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Р.Т.Д. «Сокіл» про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Р.Т.Д. «Сокіл» про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року справу було прийнято у провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18 травня 2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
Представником відповідача адвокатом Павлюк І.А. подано заяву про стягнення з позивача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10000 гривень.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п.1 ч.2. ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне задовольнити її.
Згідно п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду в зв'язку з поданням заяви про залишення позову без розгляду, без з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору по суті.
Щодо заяви представника відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 5 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У вищезазначеній нормі права законодавець зазначає умову при якій відповідач має право на компенсацію понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема внаслідок «необґрунтованих дій позивача». Що саме слід розуміти під «необґрунтованими діями позивача» норма права не уточнює.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації (п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст.55, 124 Конституції України та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
За змістом ч.5 ст.142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи при залишенні позовної заяви без розгляду, відповідачу необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Судом не встановлено обставини, які свідчать про необґрунтованість дій позивача, тому відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.141, 142 257, 261, 353-354 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задоволити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Р.Т.Д. Сокіл» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
В задоволенні заяви представника відповідача адвоката Павлюк Ірини Анатоліївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Троцюк