543/377/22
2-а/543/4/22
про повернення позовної заяви
29.07.2022 року смт Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2022 року відносно ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП,
Позивач ОСОБА_1 21.07.2022 року звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2022 року відносно ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП.
В прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про поновлення строку на судове оскарження постанови. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення №16/02.5-24 була прийнята старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Калініченком Сергієм Леонідовичем від 23.02.2022 року. Десятиденний строк ним був пропущений з поважних причин, які полягають в наступному.
24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на 30 діб, строк якого було продовжено Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року на 90 діб.
З початком повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, питання оскарження неправомірної постанови про накладення адміністративного стягнення відійшли на інший план. Маючи на меті долучитися до лав добровольців для захисту територіальної цілісності держави та не маючи військової спеціальності він очікує на виклик для проходження відповідного навчання. Вважає, що причини пропуску ним строку для звернення до суду є поважними та підлягають поновленню.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а сформульована правова позиція про те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/2987/20 сформульована правова позиція про те, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Як встановлено судом, постанова про накладення адміністративного стягнення №16/02.5-24 винесена старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Калініченком Сергієм Леонідовичем ще 23.02.2022 року. Позивач звернувся до суду із позовом у 21.07.2022 року. Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що не мав можливості своєчасно оскаржити постанову у зв'язку із введенням на території України воєнного стану. При цьому, на підтвердження вказаних обставин позивач надав лише копію мобілізаційного розпорядження. Вказане мобілізаційне розпорядження свідчить лише про те, що позивач, як військовозобов'язаний, пройшов медичну комісію та визнаний придатним до несення військової служби. Інших зобов'язань у зв'язку із введенням воєнного стану у країні на ОСОБА_1 не покладено, що свідчить про не обґрунтованість клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду після того, як він дізнався про наявність оскаржуваної постанови, позивач не надав, а тому не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
У відповідності до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тож, суд приходить до висновку, що з урахуванням того, що суд не встановив поважних причин пропуску строку, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 123, 161, 169, 256, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2022 року відносно ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В.Грузман