Дата документу 26.07.2022 Справа № 554/5753/22
Провадження № 3/554/2082/2022
Іменем України
26 липня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в в залі суду у м. Полтаві протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272838 від 27 червня 2022 року (далі - Протокол), 12 червня 2022 року, о 16 год 15 хв, ОСОБА_1 в м. Харкові по проспекту Тракторобудівників, 1/1, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), керував транспортним засобом MITSUBI PAJERO WAGON, д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров'я Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласному наркологічному диспансері» (далі - КНП ХОР «ОНД») відмовився в присутності двох свідків.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення
У судове засідання порушник не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав, у зв'язку з чим суд із врахуванням ст. 268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянув справу за його відсутності.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 та 5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395), протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 3, абзаців 1, 2 п. 4, п. 5 Розділу Х Інструкції № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
Згідно з п. п. 2, 4, 6 та 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до п. п. 2, 3 та 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи, з огляду на таке.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ініціатором складення протоколу надано до суду Протокол (а. с. 1 - 2), довідку про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія (а. с. 3), відеозапис з бодікамери (а. с. 4), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 5), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 6), пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 7 - 8), рапорт (а. с. 9 - 10).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, доказова база в даному випадку має бути спрямована саме на доведення одночасно сукупності обставин: керування транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не беручи до уваги твердження ініціатора складення протоколу, жодного доказу на підтвердження викладених ним обставин в Протоколі щодо суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до матеріалів справи не додано, при цьому суд зазначає наступне.
У п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 зі змінами зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Факт керування автомобілем може бути доведений показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами.
Також суд звертає увагу на те, що для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення водія, що перебуває в стані сп'яніння.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 наголошується, що поліцією має бути належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами наявність причини для зупинки транспортного засобу (факт порушення Правил дорожнього руху України тощо), у той час як відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу свідчить про неправомірність подальших вимог працівників поліції.
Не беручи до уваги твердження ініціатора складення протоколу, жодного доказу на підтвердження викладених ним обставин в Протоколі щодо суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до матеріалів справи не додано, при цьому суд зазначає наступне.
Суд не приймає в якості належного та допустимого доказу у справі доданий до Протоколу відеозапис з бодікамери № 002105, оскільки посилання на нього в Протоколі відсутнє. Натомість, Протокол містить відомості про те, що додатком до нього є відеозапис № ХА 2105, який ініціатором складення протоколу до суду не надано.
Окрім того, наданий відеоматеріал не засвідчений належним чином. Цей відеоматеріал на оптичному диску є електронним доказом, а тому копія зазначеного доказу має бути засвідчена електронним цифровим підписом або має бути надана суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Суд, оглянувши зміст наданого ініціатором складення протоколу оптичного диску, встановив, що на відеозапису відсутній цифровий підпис, як його автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення наданої копії, а отже такий відеоматеріал є неналежним та недопустимим доказом у цій справі.
Незважаючи на це, суд переглянув наданий відеоматеріал та констатує, що крім вказаного, ці відеозаписи не відповідають вимогам Інструкціїї із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026).
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкціїї № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. В порушення цих вимог, на оптичному диску ініціатором складення протоколу завантажені окремі уривки з камер, що свідчить про вибірковість фіксації, як епізодів порушення особою, що притягається до адміністративної відповідальності вимог ПДР, так і процедури фіксації самого порушення.
Переглянувши вказані відеозаписи, які не містять безперервної фіксації подій та обстановки при виявленні адміністративного правопорушення та містить лише факт того, що працівник поліції з невідомих причин пропонує ОСОБА_1 , який перебуває поруч з автомобілем пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відмовляється. Тобто, відзнятий на бодікамеру запис, не містить ні наявності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом або, навіть, перебування в ньому, ні його зупинки.
Окрім того, з наданого відеоматеріалу не вбачається й наявність ознак алкогольного сп'яніння в останнього. Особа веде себе адекватно, його поведінка цілком відповідає обстановці. З наданого доказу не вбачається наявності порушення мови чи координації рухів ОСОБА_1 , як про це констатовано в Протоколі, та й сам ініціатор його складення згідно відеозапису не звертає на це уваги під час виявлення правопорушення, так само як і не звертає уваги на нібито наявність в нього запаху алкоголю з порожнини рота. Сама лише констатація певних фактів в Протоколі не може бути прийнята до уваги суду без належного доказування та підтвердження таких обставин. Однак, з наданих відеоматеріалів слідує, що відповідає дійсності з обставин, вказаних в Протоколі, лише той факт, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД».
Відтак, поліцейський не виявивши у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, не повідомивши останнього про їх наявність, безпідставно запропонував пройти огляд на стан сп'яніння або відмовитись від проходження такого огляду.
Неналежними доказами суд вважає і пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутніми при відмові ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД», оскільки вони є безвідносними до цієї події, так як не були очевидцями факту керування останнім транспортним засобом. Констатування ж самого лише факту відмови від проходження такого огляду, як про це зазначено в Протоколі ініціатором його складення, не є підтвердженням ні факту протиправності в його поведінці, ні події та факту вчинення ним інкримінованого правопорушення.
Крім того, ці пояснення дослівно й до букви співпадають між собою, стилістично і орфографічно викладені в калькованому відображенні, що свідчить про те, що вони могли бути їм надиктовані або ж заповнені самим співробітником поліції, а тому такі пояснення не відповідають критерію належності та допустимості доказів, з огляду на вимоги ст. 272 КУпАП, відповідно до яких свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які йому відомі та підлягають установленню у цій справі. При цьому, вказані пояснення викладені на вже заготовлених типографським способом бланках, в яких викладений сам зміст правопорушення, а вписані лише прізвища осіб, марка автомобіля та дата їх складення.
Не приймаються до уваги суду й рапорти працівників поліції на ім'я начальника Управління патрульної поліції в Харківській області, оскільки вони не містять реквізитів, які б давали можливість суду оцінювати їх з точки зору належності та допустимості як доказу у справі, зокрема, кожен із рапортів не містить резолюції посадової особи, до відому якої доводилась інформація, що значиться в ньому та не містить інформації щодо того яким чином необхідно розпорядитись вказаним документом, а тому не уповноважує ініціатора його складення розцінювати його як доказ у справі та приєднувати в такій якості до матеріалів справи. Вказані рапорти виражають лише думку особи, яка його склала, оскільки особа, яка має право розпоряджатися цією інформацією, свою думку з приводу цього не висловила.
Крім того, суд зазначає, що вконтексті цієї справи залишається незрозумілим, з яких саме підстав був зупинений ОСОБА_1 , оскільки суду не надано жодних доказів, які б засвідчували хоча б одну з причин, що зазначені в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якими передбачено вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу. В той час як з досліджених в суді матеріалів справи взагалі слідує, що поліцейські його не зупиняли, а лише підійшли до автомобіля, біля якого той знаходився, та в ході розмови запропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Таким чином працівником поліції грубо порушено процедуру виявленняводіїв транспортних засобів з ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про недотримання процедури фіксації відмови від проведення огляду на стан сп'яніння, яка детально регламентована ст. 266 КУпАП.
Враховуючи обставини складення Протоколу, беручи до уваги докази, надані до суду, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність належних, допустимих, безперечних та достатніх доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
У рішеннях ЄСПЛ у справах Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року та Карелін проти Росії від 20 вересня 2016 року наголошується, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки в такому випадку обвинувачення буде підтримуватися самим судом, що матиме наслідком порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО