Провадження № 2/537/961/2022
Справа № 537/1562/22
01.08.2022 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко І.І. перевіривши в м. Кременчуці Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.07.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямзалишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення даної ухвали, яка отримана позивачем особисто 18.07.2022.
На виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.07.2022 позивачем до суду подано квитанцію №0.0.2611645627.1 від 18.07.2022 про сплату судового збору та заяву про усунення недоліків.
Як вбачається з заяви, позивачем не усунуто всі недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.
Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Так позивачем в позовній заяві, в порушення вимог п. 5 ст. 175 ЦПК України, не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зокрема позивачем до позовної заяви додано договір купівлі - продажу житлового будинку будинок АДРЕСА_1 від 21.06.2022, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинським О.Ю., з якого вбачається, що позивачем надано колишньому власнику будинку, зокрема відповідачам, право знятися з реєстрації місця проживання у строк до 31 серпня 2022 року, при цьому, за викладених обставин, позивачем в позові не обґрунтовано якими діями, станом на 07.07.2022, дату звернення до суду з даною позовною заявою, порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи законні інтереси позивача вказаними відповідачами.
Окрім того, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, вказує на те, що останні були зареєстровані у будинку АДРЕСА_1 , як члени сім'ї колишнього власника будинку, а тому втратили право користування жилим приміщенням із часу припинення права власності особою, членом сім'ї якої вони є, та договір оренди житлового приміщення ними не укладався, проте доказів, які містять відповідні відомості до позовної заяви не додала, про неможливість надання вказаних доказів не зазначила, клопотання про їх витребування, в зв'язку неможливістю самостійного їх отримання не подала.
Також як вбачається з заяви про усунення недоліків позивач вказує на те, що зі слів колишнього власника, відповідачі перебувають за кордоном, та повертатися до України вони не будуть, проте доказів, які містять відповідні відомості не додає, адресу місця проживання (перебування) відповідачів, які перебувають за кордоном не зазначає, про неможливість надання вказаних доказів (відомостей) не зазначає, клопотання про їх витребування, в зв'язку неможливістю самостійного їх отримання не подає.
Суд звертає увагу, що відсутність належних даних щодо місця проживання відповідачів, унеможливлює належний виклик особи до суду.
Окрім того в заяві про усунення недоліків, позивачем не зазначено, чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору шляхом звернення, як власника житла, що належить їй на підставі права приватної власності, до відповідного органу реєстрації з заявою (вимогою) про зняття відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із зареєстрованого місця проживання, у відповідності до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги, визначені ст. 175,177 ЦПК України та не усунув всі недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, то позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги, яка подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.І.Дядечко