Справа № 524/3935/22
Провадження № 1-кс/524/1716/22
01 серпня 2022 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участі: - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, зареєстрованого 19.06.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022170500000895 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022170500000895, яке погоджено прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на одяг ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: сорочку блакитного кольору в клітинку з коротким рукавом, шорти різнокольорові світлі, дві плечові сумки чорного та сірого кольору, головний убір (блайзер) чорного кольору із зафіксованими на поверхні гербом України в центральній передній частині, надписом «Ukrain» та прапором України в бокових частинах, взуття у вигляді босоніжок з надписом «Sport» на поверхні темно-сірого кольору, оскільки ОСОБА_5 під час вчинення злочину був одягнутий у вказаний одяг., та просить накласти арешт на: поясну сумку темного кольору з написом «HAZRA» на поверхні, що належить потерпілій ОСОБА_7 ; зігнуту пластикову картку «Монобанк» № НОМЕР_1 строк дії «02/29», код «759», тильний чохол від мобільного телефону чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_8 .. Вказані речі було тимчасово вилучені в ході проведення обшуку у ОСОБА_5 22.07.2022, а тому просить накласти арешт на вказане майна з метою збереження речових доказів.
Зазначив, що постановою слідчого від 22 липня 2022 року майно було визнано речовими доказами.
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 клопотання підтримав, просить задовольнити, про що надав відповідну заяву.
Власники майна ОСОБА_8 і ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, про день та час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Власник майна ОСОБА_7 просила розглянути клопотання про арешт майна без її участі, проти накладення арешту на майно заперечувала, про що надала відповідну заяву.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
У ч.1 - 4 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає
критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У ч. 5 ст. 171 КПК України зазначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
На обґрунтування клопотання слідчий посилався на необхідність накладення арешту оскільки вилучене майно є речовим доказом та такий захід забезпечить схоронність майна, у тому числі для вирішення у подальшому питання про призначення і проведення товарознавчої експертизи.
Ухвалою слідчого судді від 22.07.2022 клопотання було повернуто прокурору Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 та встановлено строк у 72 години для усунення в ухвалі недоліків, оскільки слідчим не визначено, що в розумінні ст.98 КПК України є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а що є об'єктом кримінально протиправних дій, а саме яким чином сорочка блакитного кольору в клітинку з коротким рукавом, шорти різнокольорові світлі, дві плечові сумки чорного та сірого кольору, головний убір (блайзер) чорного кольору із зафіксованими на поверхні гербом України в центральній передній частині, надписом «Ukrain» та прапором України в бокових частинах, взуття у вигляді босоніжок з надписом «Sport» на поверхні темно-сірого кольору стосуються даного кримінального провадження. Крім того, слідчим у клопотанні зазначено про те, що Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у той час як з витягу з ЄРДР вбачається, що відомості до реєстру внесено за попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України, відомості щодо перекваліфікації кримінального правопорушення відсутні. Отже, слідчим у клопотанні не вірно було визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Після усунення вказаних недоліків слідчий звернувся до слідчого судді повторно із недотриманням встановленого часового інтервалу для повторного подання клопотання.
При цьому, слідчий хоча і розмежував речі на які просить накласти арешт з урахування вимог ст. 98 КПК України, але не зазначив, у чому полягає (обґрунтування) ризик, що є підстави вважати, що майно, яке належить потерпілим, може бити приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищене, перетворене або відчужене його власником.
Крім того, слідчий не визначає підставу накладення арешту на речі, що належать ОСОБА_5 .
Отже, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на майно, яке було вилучено та належить безпосередньо ОСОБА_5 слідчий суддя вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки слідчим не доведена необхідність накладення арешту, а тому не бере їх до уваги.
Майно, а саме: поясна сумка темного кольору з написом «HAZRA» на поверхні; зігнута пластикова картка «Монобанк» № НОМЕР_1 строк дії «02/29», код «759», тильний чохол від мобільного телефону чорного кольору, належать потерпілій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , котрі мають реальні очікування і сподівання у відповідності до ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції з прав людини щодо повернення цього майна, а тому вони підлягають поверненню власникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , оскільки саме вони мають право на володіння, користування та розпорядження цим майном.
Також, слід зауважити, що слідчим не враховано зауваження викладенні в ухвалі слідчого судді від 22.07.2022 та у клопотанні не вірно вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки з витягу з ЄРДР вбачається, що відомості до реєстру внесено за попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України. У клопотання слідчий знов зазначає, що Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, відомості щодо перекваліфікації кримінального правопорушення у клопотанні відсутні.
Отже остаточно слідчий суддя констатує, що клопотання про арешт майна не є обґрунтованим, а звідси таким, що не підлягає задоволенню, оскільки у супротивному випадку матиме місце порушення конвенційних та конституційних прав власників майна щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке, до того ж, є єдиним для кожного із власників майна.
Керуючись ст. 167, 170, 171, 173, 372 КПК України,-
Відмовити слідчому СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, зареєстрованого 19.06.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022170500000895 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 повернути:
- сорочку блакитного кольору в клітинку з коротким рукавом, шорти різнокольорові світлі, дві плечові сумки чорного та сірого кольору, головний убір (блайзер) чорного кольору із зафіксованими на поверхні гербом України в центральній передній частині, надписом «Ukrain» та прапором України в бокових частинах, взуття у вигляді босоніжок з надписом «Sport» на поверхні темно-сірого кольору - ОСОБА_5 ;
- поясну сумку темного кольору з написом «HAZRA» на поверхні - потерпілій ОСОБА_7 ;
- зігнуту пластикову картку «Монобанк» № НОМЕР_1 строк дії «02/29», код «759», тильний чохол від мобільного телефону чорного кольору - потерпілій ОСОБА_8 ..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя