Справа № 369/6726/22
Провадження №1-кс/369/1132/22
29.07.2022 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду м. Києва клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050000096 від 13.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування №12022111050000096 від 13.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Встановлено, що 12.01.2022, приблизно о 15 год. 10 хв. (точний час не встановлено) між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які перебували в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в приміщенні коридору, виник конфлікт, у ході кого у ОСОБА_4 виник прямий умисел на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_7 в момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, взяв у праву руку молоток та підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та наніс два удари металевою частиною молотка в область тім'яної ділянки голови ОСОБА_7 , а саме тримаючи вказаний молоток в правій руці, один удар в область тім'яної ділянки голови стоячи позаду останнього зі спини та відразу без відривуу часі наніс другий удар стоячи попереду потерпілого зі сторони обличчя в область тім'яної ділянки голови ОСОБА_7 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ, ЗТМ, перелом тім'яної кістки, забійної рани тім'яної ділянки, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , не одружений, офіційно не працевлаштований, маючий середню-спеціальну освіту, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
14.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Чоботарь проти Молдови» термін «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або спростувати підозру.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_7 від 12.01.2022;
-довідкою від 12.01.2022 за № 419 травмпункту Ірпінської ЦМЛ, діагноз: ВЧМТ, ЗТМ, перелом тім'яної кістки, забійної рани тім'яної ділянки;
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 13.01.2022;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 від 13.01.2022;
-показаннями свідка ОСОБА_8 від 13.01.2022;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 від 13.01.2022;
-протоколом огляду місця події від 12.01.2022, яким оглянуто приміщення квартири квартири АДРЕСА_1 ;
-протоколом затримання ОСОБА_4 , за підозрою у вчинені злочину у порядку ст. 208 КПК України від 13.01.2022;
-показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 13.01.2022;
-іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2022 року включно.
В подальшому, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 05.05.2022.
Обставини, які стали підставами для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні не зменшилися.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно врахувати тяжкість покарання, наявність можливості переховуватися від суду, продовжити протиправну діяльність, тим самим негативно вплинути на хід судового розгляду.
Зокрема, наявні ризики в даному кримінальному провадженні, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, як тримання під вартою є :
передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Окрім цього, підозрюваний на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних чи/або недієздатних осіб не має, офіційного не працевлаштований, не навчається, таким чином не має стримуючих соціальних зв'язків, які можуть стримувати його на території Бучанського району та Київської області. Крім того, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності після вчинення кримінального правопорушення з місця його вчинення зник і лише слідчо-оперативними заходами стало можливим встановити його особу та затримати в порядку ст. 208 КПК України. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 може ухилятися від суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.
підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки на даний час встановлюються коло осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та місцезнаходження знарядь його вчинення. Знаючи про місце перебування вказаних знарядь останній може їх спотворити, приховати чи знищити з метою уникнення відповідальності.
передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може умовляннями та/або погрозами вмовити потерпілого та свідків, які ще не допитані безпосередньо в суді та адреси проживання яких він знає (оскільки отримав додатки до клопотання в яких містяться копії протоколів їх допитів з анкетними даними та адресами проживання) давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому, після вчинення кримінального правопорушення до потерпілої невідома особа по телефону здійснювала погрози фізичною розправою та знищення майном.
передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній має велике коло друзів, родичів, знайомих, яких може вмовити давати покази з приводу його непричетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, таким чином намагатися створити собі псевдо алібі.
передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності та в силу ст. 89 КК Країни раніше не судимий, що свідчить про систематичність вчинення останнім корисливих та насильницьких злочинів.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи інший більш м'який запобіжний захід.
Враховуючи викладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є згідно ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім вказаного кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Підсумовуючи викладене, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов'язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Указом президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено військовий стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На території м. Києва та Київської області тривають активні бойові дії (обстріли та бомбардування), у зв'язку з чим сторони не мають можливості безпосередньо примати участь у судовому засіданні з розгляду даного клопотання.
Крім того, у зв'язку із проведенням бойових дій, на даний час не представляється можливим закінчити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки неможливо виконати вимоги ст. 290 КПК України в частині надання доступу сторонам до матеріалів кримінального провадження з метою їх ознайомлення, а також не представляється можливим вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідчий просив суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днівв державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили суд відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, пояснення потерпілих та свідків, свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В даному випадку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- впливати на потерпілих та свідків;
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_9 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, призначення та проведення судових-експертиз, отримання висновків експертів, встановлення всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою.
1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п.1 ст.5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючих обставин, ОСОБА_4 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, до 27.08.2022 року (включно), який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпротетровськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не одруженого, офіційно не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строків досудового розслідування на 30 діб, тобто до 27 серпня 2022 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 01.08.2022 року о 14:45 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1