01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 480/5217/19
адміністративне провадження № К/990/17698/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 480/5217/19 за позовом Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
12 грудня 2019 року Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС, винесених на підставі висновків акта від 30 липня 2019 року № 56/28-10-50-16-07/05747991 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (код ЄДРПОУ 05747991)»:
- від 28 серпня 2019 року № 0000565016, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткуванням податку на прибуток за півріччя 2016 року на суму 4.600,00 грн, три квартали 2016 року на суму 4.600,00 грн, 2016 рік на суму 4.600,00 грн, 1 квартал 2017 року на суму 4.600,00 грн, півріччя 2017 року на суму 64.030,00 грн, три квартали 2017 року на суму 64.713,00 грн, 2017 рік на суму 64.713,00 грн, 1 квартал 2018 року на суму 91.678.604,00 грн, півріччя 2018 року на суму 79.057.555,00 грн, три квартали 2018 року на суму 66.436.505,00 грн, 2018 рік на суму 59.365.671,00 грн, 1 квартал 2019 року на суму 51.683.744,00 грн;
- від 28 серпня 2019 року № 0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 61.939,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15.484,75 грн;
- від 28 серпня 2019 року № 0000585016, яким застосовано штраф у загальному розмірі 24.498,20 грн за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 48.996,40 грн;
- від 28 серпня 2019 року № 0000185015, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 22.251.522,47 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28 серпня 2019 року № 0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61.939,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15.484,75 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 17 грудня 2021 року та від 16 лютого 2022 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12 липня 2022 року Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків втретє подало касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 480/5217/19.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року (провадження № К/990/5939/22).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У повторно поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник знову посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права в частині неповного дослідження доказів, то Верховний Суд у своїй ухвалі від 16 лютого 2022 року про повернення раніше поданої касаційної скарги зауважив, що скаржником не вказано відповідного пункту статті 328 КАС України, а також статті 353 КАС України.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Отже, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.
В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 480/5217/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов