01 серпня 2022 року
м. Київ
справа №640/25229/19
адміністративне провадження №К/990/19583/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Соколова В.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року
у справі №640/25229/19
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
27 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №640/25229/19.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 цього Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Із матеріалів касаційної скарги та даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року виготовлено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 07 березня 2022 року (з урахуванням вихідних днів), проте, відповідно відтиску штемпеля на поштовому конверті, касаційна скарга була подана до поштового відділення лише 25 липня 2022 року.
Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для строку на касаційне оскарження з урахуванням вимог статті 329 КАС України.
У касаційній скарзі заявник порушує питання поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано ним 10 лютого 2022 року, водночас, запровадження воєнного стану на певній території є поважною, на думку скаржника, причиною для поновлення процесуальних строків (з урахуванням повідомлення Верховного Суду від 08 березня 2022 року).
Скаржник зазначає, що враховуючи складну ситуацію, яка склалася у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію України та введення воєнного стану на всій території нашої держави, процесуальний строк, встановлений законом для подання даної касаційної скарги Офісом Генерального прокурора пропущено з поважних причин, а тому від підлягає поновленню.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Щодо посилань скаржника на введення на території України воєнного стану, Суд звертає увагу, що саме факт ведення воєнного стану не є безумовною поважною причиною для поновлення будь якого процесуального строку. Дана обставина на звільняє заявника від наведення обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи обставини справи, матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту закінчення строку на касаційне оскарження (07 березня 2022 року) до подання касаційної скарги до поштового відділення (25 липня 2022 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Також, під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником не додано документу про сплату судового збору у розмірі, встановленого Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року, якою змінено рішення суду першої інстанції щодо задоволення двох вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру в розмірі 702627,66.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн., тому за подання касаційної скарг в частині двох вимог немайнового характеру у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 3073,60 грн. (1921,00 грн *0,4*2*200%).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову, майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, за подання касаційної скарги у цій справі в частині майнової вимоги скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 14 052, 54 грн. (702627,66 грн.*1*200%).
Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, становить 17 126, 14 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
1. Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
2. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №640/25229/19 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
В.М. Соколов
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду