про повернення касаційної скарги
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/21269/21
адміністративне провадження № К/990/18223/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року (суддя Тарасишина О.М.) та
постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року (колегія у складі суддів Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В.)
у справі № 420/21269/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо непоновлення їй виплати пенсії;
- скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у поновлення пенсії, викладене у листі від 06.08.2021 № 1500-0305-8/109628;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області поновити виплату їй пенсії з 01.10.1995 на вказаний нею банківський рахунок з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV);
- стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області кошти в сумі 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.01.2022 позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо непоновлення ОСОБА_1 виплати пенсії;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 01.10.1995;
- відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2022 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022, ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову:
- визнав протиправним і скасував рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 02.09.2021, викладене у листі від 06.09.2021 № 1500-0305-8/109628, про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 07.10.2009 відповідно до Закону № 1058-IV;
- відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог.
15.07.2022 ГУ ПФУ в Одеській області подало касаційну скаргу, що 18.07.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 у частині задоволення позовних вимог, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 21.03.1995 у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання в Ізраїль. Станом на березень 1995 року законодавство передбачало, що виїзд особи на постійне місце проживання за кордон був підставою для припинення пенсії. Конституційний Суд України Рішенням від 07.10.2009 № 25-рп/2009 визнав неконституційними положення Закону № 1058-IV, а не Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Позивач не скористався встановленим законом механізмом поновлення виплати пенсії. Законодавство та Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 не встановлює обов'язку територіального органу Пенсійного фонду в автоматизованому режимі здійснити поновлення виплати всіх пенсій, припинених у зв'язку з виїздом пенсіонерів на постійне місце проживання за кордон.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ПФ України в Одеській області у касаційній скарзі не визначає будь-якої із підстав, передбачених ст. 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судового рішення та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ГУ ПФУ в Одеській області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № 420/21269/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук