про відмову у відкритті касаційного провадження
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 440/7416/21
адміністративне провадження № К/990/18290/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року (суддя Кукоба О.О.) та
постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (колегія у складі суддів Ральченка І.М., Чалого І.С., Катунова В.В.)
у справі № 440/7416/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення МО України, оформлене протоколом від 01.04.2021 № 49 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової строкової служби;
- зобов'язати МО України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 09.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, відмовив у задоволенні позову.
22.02.2022 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Верховний Суд ухвалою від 31.05.2022 повернув ОСОБА_1 касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у зв'язку із невизначенням скаржником підстав касаційного оскарження.
12.07.2022 ОСОБА_1 удруге подав касаційну скаргу, що 18.07.2022 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору керувалися ст. 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), яка Рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)2022 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, покликаючись дію воєнного стану, запровадженого 24.02.2022, та те, що копію постанови суду апеляційної інстанції від 20.12.2021 отримав 27.01.2022, на підтвердження чого надав конверт Другого апеляційного адміністративного суду з ідентифікатором 6106414550023.
Вирішуючи клопотання щодо поновлення строку касаційного оскарження, Суд виходить з такого.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 20.12.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 19.01.2022.
ОСОБА_1 підтвердив документально дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та вперше подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.
Верховний Суд повернув скаргу без розгляду у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Після чого ОСОБА_1 скористався правом на подання вдруге касаційної скарги.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі, дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, а згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, тобто, триває й досі.
З огляду на зазначене, Суд уважає, що для забезпечення можливості реалізації ОСОБА_1 відповідних процесуальних прав під час дії воєнного стану в Україні слід поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Полтавський окружний адміністративний суд в ухвалі від 12.07.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
ОСОБА_1 покликається на наявність обставини, передбаченої пп. в) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що оцінка «винятковості» справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте обґрунтування ОСОБА_1 винятковості для нього цієї справи зводиться лише до незгоди із застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що не вирізняє цю справу з-поміж інших цієї категорії спорів.
Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закон № 2011-XII чи інших норм матеріального та/чи процесуального права.
Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Також слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі № 640/12989/19 вже сформулював правову позицію щодо застосування п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у питанні обмеження права на отримання військовослужбовцем одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності у правовідносинах, що виникли до визнання Конституційним Судом України Рішенням від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)2022 такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) зазначеної статті Закону. Правова позиція зводиться до того, що: «<…> юридична позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII має пряму дію у часі і може бути застосована судами тільки з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 06.04.2022. Її може бути застосовано до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після цієї дати.»
<…> Оскільки правове регулювання спірних відносин змінилося з 06.04.2022 внаслідок відповідного рішення Конституційного Суду України, позивач має право захистити свої інтереси шляхом повторного звернення до відповідних органів про отримання одноразової грошової допомоги з урахуванням нового правового регулювання.»
У цій справі ОСОБА_1 оскаржував рішення МО України, оформлене протоколом від 01.04.2021 № 49 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги.
Тобто, спірні правовідносини виникли до ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.
Між тим, суд апеляційної інстанції переглянув рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 відповідно до актуальної для правовідносин, що виникли до 06.04.2022, правової позиції щодо застосування п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, висловленої Верховним Судом у постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, дійшов висновку про відсутність підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, так як причину інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Водночас, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від таких правових висновків, сформованих за попереднього правового регулювання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Задовольнити клопотання про поновлення строку. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 440/7416/21.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров