29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 357/12382/16-а
адміністративне провадження № К/9901/30802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 (суддя - Дмитренко А.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 (судді - Коротких А.Ю., Літвіна Н.М., Файдюк В.В.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області в якому просив:
- визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області в прийнятті довідки про заробітну плату, нараховану за період роботи в зоні відчуження, та в проведенні згідно наданої довідки нарахування та виплати пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку, затвердженого постановою КМУ №1210;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області прийняти для обчислення пенсії довідку № 18 від 23.09.2016 про нараховану заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, видану КП КОР завод «Ремпобуттехніка», провести нарахування пенсії по інвалідності виходячи із суми заробітної плати, відображеної в даній довідці, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1210, виплату пенсії, обчисленої виходячи із суми заробітної плати, відображеної в даній довідці, проводити з 19.10.2016.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та інвалідом другої групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.12.2004 (а.с.10) та копією довідки МСЕК № 232548 від 26.11.2004 (а.с.13).
Згідно з даними наказу № 53 від 01.07.1986 по Білоцерківському заводу «Ремпобуттехніка» позивача - слюсаря-ремонтника по ремонту складної побутової техніки було командировано в місто Чорнобиль з 05.07.1986 по 12.07.1986, що стверджується випискою з даного наказу.
Відповідно до наказу по підприємству № 339 від 07.07.1986 (а.с.16) оплату праці позивача за роботу в зоні відчуження було проведено в розмірі двох тарифних ставок.
Позивачу призначено пенсію по 2 групі інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що слідує з листа управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області від 24.10.2016 за № 79/Б-01 (а.с.24).
На звернення позивача до керівника КП КОР завод «Ремпобуттехніка» (правонаступника Білоцерківського заводу «Ремпобуттехніка») на підставі листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 №09-3751 проведено перерахунок заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, виходячи з наявних на підприємстві первинних документів та положень діючого на той час законодавства, про що видано довідку для проведення розрахунку пенсії за №18 від 23.09.2016.
19.10.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення розрахунку його пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження за період з 05.07.1986 по 12.07.1986, відповідно до довідки № 18 від 23.09.2016, виданої Комунальним підприємством Київської обласної ради завод «Ремпобуттехніка».
Листом управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області від 24.10.2016 № 79/Б-01 позивачу було відмовлено у проведенні розрахунку пенсії з тих підстав, що підприємством при видачі довідки про оплату праці невірно прийнято до уваги годинну тарифну ставку, підвищену на 100 % (а.с.24).
Не погодившись із відмовою, яка оформлена листом від 24.10.2016 № 79/Б-01, позивач звернувся до суду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016, позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області в прийнятті довідки про заробітну плату, нараховану за період роботи в зоні відчуження, та в проведенні нарахування і виплати згідно наданої довідки пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 за № 1210. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області прийняти для обчислення пенсії ОСОБА_1 довідку № 18 від 23.09.2016 про заробітну плату, нараховану за період роботи в зоні відчуження, видану Комунальним підприємством Київської обласної ради завод «Ремпобуттехніка», провести нарахування та виплату пенсії по інвалідності, виходячи із суми заробітної плати, відображеної в даній довідці, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 за № 1210, починаючи з 19.10.2016.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 - без змін.
Судами зроблено висновок, що КП КОР завод «Ремпобуттехніка» (правонаступник Білоцерківського заводу «Ремпобуттехніка») мало право провести перерахунок заробітної плати позивача за вищевказаний період за роботу в зоні відчуження з урахуванням коефіцієнта кратності 3 , оскільки робота виконувалась в 2-й зоні небезпеки, з урахуванням середньомісячного заробітку, який зберігається за основним місцем роботи, про що вказано в постанові РМ УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7, виходячи з установленого у зоні відчуження 6-годинного робочого дня, приймаючи для розрахунку годинну тарифну ставку позивача, підвищену на 100%, премію, передбачену діючою системою оплати праці на підприємстві. Саме з врахуванням цих положень позивачу і було видано довідку про оплату праці № 18 від 23.09.2016, яку вказано вище і яку відповідач необґрунтовано відмовився приймати для розрахунку пенсії по інвалідності позивача.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що позивач працював у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, а пенсія нараховується за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. При здійсненні перерахунку пенсії слід враховувати додатковий вид грошового забезпечення у вигляді доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження ЧАЕС, якщо вона фактично отримувалась позивачем до моменту звільнення. В свою чергу судами не з'ясовано чи отримувалась зазначена у довідці заробітна плата фактично. Також зазначено, що одноразова винагорода до середнього заробітку для обчислення пенсії не враховується. Таким чином вимоги позивача є передчасними, необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вищезазначеним вимогам та підлягають скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Так, відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до пп. 3 пункту 2. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 цього Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до пункту 4.2. цього Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Водночас, суди першої та апеляційної інстанції фактично не досліджували первинні документи, а лише зазначили, що первинними документам, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, є довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу, подорожні листи для водіїв, копії відомостей /особових рахунків / на виплату заробітної плати. Вказали, що позивачем надано необхідні первинні документи, які збереглися на підприємстві, про його роботу в зоні відчуження та про оплату праці за період роботи в зоні відчуження з 05.07.1986 по 12.07.1986.
В ході розгляду справи судами не досліджено, що довідка №18 від 23.09.2016, на підставі якої позивач просив здійснити обчислення пенсії, видана на підставі відомості №б/н від 19.09.2016 та особового рахунку за липень 1986 року, які в даному випадку і є первинними документом. Інших первинних документів у спірній довідці не зазначено. Необхідно також зауважити, що у матеріалах справи відсутня відомість №б/н від 19.09.2016
Таким чином, за змістом пп. 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 саме на предмет відповідності відомості №б/н від 19.09.2016 та особового рахунку за липень 1986 року, як первинних документів, необхідно було здійснювати перевірку обґрунтованості видачі позивачу спірної довідки №18 від 23.09.2016.
Аналогічний висновок закріплено у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №376/1059/17-а.
Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, в ході якого необхідно усунути наведені у цій постанові порушення норм процесуального права, у повній мірі встановити фактичні обставини справи, дослідити зібрані докази та надати їм оцінку виходячи з правового регулювання спірних правовідносин.
Керуючись статтями 345, 353, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017- скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук