29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 240/374/19
адміністративне провадження № К/9901/11035/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 (суддя Лавренчук О.В.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 (колегія у складі суддів Совгири Д.І., Франовської К.С., Кузьменко Л.В.)
у справі № 240/374/19
за позовом ОСОБА_1
до Радомишльської міської ради Житомирської області,
третя особа - Житомирська обласна державна адміністрація,
про визнання протиправними та скасування рішень.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа - Житомирська обласна державна адміністрація, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Радомишльської міської ради Житомирської області дев'ятої сесії VІІ скликання від 13.09.2018 за №365 "Про перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 12.09.2018 за №150 "Про перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1".
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, направлено справу № 240/374/19 на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
4. У постанові від 09.10.2019 Верховний Суд зазначив:
«42. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити питання чи було проведено громадські слухання у відповідності до пунктів 4 - 6 Порядку № 989, а саме: дослідити чи було дотримано відповідачем при оприлюдненні інформаційного повідомлення про проведення громадських обговорень підпункту 1 пункту 4 Порядку №989, чи зазначено у вказаному повідомленні найменування організатора громадського обговорення; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення. Також дослідити питання чи було дотримано відповідачем строк проведення громадського обговорення визначений пунктом 5 Порядку № 989, та чи було дотримано відповідачем строк для подання учасниками громадського обговорення пропозиції (зауваження) визначений пунктом 6 Порядку № 989».
5. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. 21.04.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення, в якій остання просила їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
7. Ухвалою від 20.05.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 №140 "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області", на виконання статей 6, 39, 41, частини 2, 3 розділу VII Закону України "Про місцеві державні адміністрації", підпункту 5 пункту 2 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції громадськості, рекомендації Українського інституту національної пам'яті та обласної комісії з топоніміки перейменувати топонімічні об'єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1.
9. Як вбачається з витягу із додатку 1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.05.2016 №140, АДРЕСА_1 перейменовано на
АДРЕСА_1. 10 . В «Інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення", розміщеному в мережі «Інтернет» зазначено: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців АДРЕСА_1 , стосовно перейменування її на АДРЕСА_1. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні даного питання.".
11. Згідно з протоколом громадських слухань від 26.07.2018 у порядку денному є питання про перейменування назви АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі АДРЕСА_1, депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування -17, проти перейменування - 4, утримались -0.
12. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР, розглянувши звернення жителів АДРЕСА_1 , враховуючи результати громадських слухань, виконавчий комітет Радомишльської міської ради 12.09.2018 прийняв рішення №150 "Про перейменування
АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1". 13 . На дев'ятій сесії VІІ скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення від 13.09.2018 №365 "Про перейменування АДРЕСА_1 на вулицю АДРЕСА_1".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення винесені з перевищенням владних повноважень, з порушенням чинного законодавства України та без врахування попередньої назви та перейменованої на виконання розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 №140.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не порушено норм чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення.
Крім того, позивач не зазначив, які негативні юридичні наслідки мали місце через проведення громадського обговорення щодо перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 26.07.2018, враховуючи відсутність звернень протягом вказаного в оголошенні часу від мешканців АДРЕСА_1 з пропозиціями або зауваженнями.
Матеріали справи не містять доказів звернень громадян до позивача. Отже твердження позивача, що він звертається в інтересах виборців, не підтверджено документально.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що мають значення для справи, порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
17. У касаційній скарзі позивач зауважує, що суди не звернули увагу на порушення відповідачем порядку та строків оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, а саме: пунктів 4, 5, 6 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 №989 (далі - Порядок №989).
На думку позивачки, відповідач порушив строк прийняття рішення "Про перейменування АДРЕСА_1 на вулицю АДРЕСА_1" визначений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Закон №317-VIII).
Суди попередніх інстанцій дійшли протиправного висновку стосовно відсутності порушеного права позивача, адже позивач є представником територіальної громади та діє в її інтересах.
18. Відзив надійшов 09.06.2020. Відповідач покликається на правомірність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що відповідач не порушив норми чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, дотримався процедури проведення громадський обговорень щодо питання перейменування вулиці.
Також зазначає, що позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про її наміри брати участь в обговоренні до часу прийняття відповідачем оскаржуваних рішень. Протягом часу громадського обговорення і до прийняття оскаржуваних рішень, як від позивача так і від мешканців АДРЕСА_1 не надходило жодних пропозицій та зауважень.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
(а) стосовно порушення строку прийняття оскаржуваного рішення
20. 09.04.2015 Верховна Рада України ухвалила Закон України №317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Закон №317-VIII), яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.
21. Строки та повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування місцевих державних адміністрацій щодо здійснення в установленому порядку перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму встановлено п. 6 ст.7 Прикінцеві та перехідні положення Закону №317-VIII9.
22. Згідно з п. 6 ст. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317-VIII Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, зокрема, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
У разі якщо протягом шестимісячного строку сільською, селищною, міською радою в установленому Законом порядку не прийнято рішення про перейменування об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, тощо таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
23. Відповідно до положень Закону №317-VIII сільським, селищним, міським радам населених пунктів надався час до 21.02.2016 для здійснення перейменування топонімічних об'єктів, зображень, пам'ятників, пам'ятних знаків тощо які згідно із зазначеним Законом мали бути ліквідовані як символи комуністичного тоталітарного режиму.
24. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, яке є обов'язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
25. На виконання вищезазначених положень Закону №317-VIII голова Житомирської обласної державної адміністрації прийняв розпорядження №140 від 20.05.2016 "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області". Згідно з витягом з додатку 1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації №140 від 20.05.2016 АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.
26. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Розпорядження №140 від 20.05.2016 прийнято у строки, встановлені Законом №317-VIIІ, вичерпало свою дію, а тому посилання позивача на наявність вказаного розпорядження в обґрунтування неправомірності дій відповідача є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
27. Однак органи місцевого самоврядування не позбавлені повноважень перейменовувати топонімічні об'єкти в населених пунктах, шляхом голосування на сесіях місцевих рад.
(б) стосовно порушення процедури громадського обговорення
28. Відповідно до ст. 37 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку межах повноважень, визначених законом.
29. Тобто законом встановлено, що виконавчий комітет міської ради має право внести на розгляд ради питання про перейменування вулиці, а прийняття рішення стосовно цього питання відбувається виключно на пленарному засіданні міської ради.
30. Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом № 4865-VI.
31. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 4865-VI сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об'єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
32. Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 4865-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 989, який визначає механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).
33. Згідно з п. 1 Порядку № 989 його дія поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону № 4865-VI.
34. Таким суб'єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам відповідно до пункту 7 частиною першою статті 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" є сільський, селищний, міський голова.
35. Відповідно до п. 2 Порядку №989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.
36. Згідно з п. 3 Порядку №989 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет- конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
37. Пунктом 4 Порядку №989 визначено, що громадське обговорення передбачає: оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень); узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
38. Відповідно до п.5 Порядку №989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.
Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб'єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.
39. Згідно з п. 6 Порядку №989 пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.
40. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на офіційному сайті Радомишльської міської ради 05.07.2018 за веб адресою: https://radmr.gov.ua/news/1530772290/ було розміщено інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення наступного змісту: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців АДРЕСА_1 , стосовно перейменування її на АДРЕСА_1. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні даного питання".
41. Крім того, у матеріалах справи міститься Протокол громадських слухань від 26 липня 2018 року у порядку денного якого зазначено розгляд питання перейменування назви АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі АДРЕСА_1 , депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування - 17, проти перейменування - 4, утримались - 0.
42. Під час громадських слухань вирішено звернутись з роз'ясненням до Житомирської обласної державної адміністрації щодо можливого перейменування АДРЕСА_1 на запропоновану АДРЕСА_1 ; рекомендувати виконавчому комітету підготувати і внести на розгляд міської ради питання щодо перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, яка розташована на території Радомишльської міської ради.
43. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до відповіді Житомирської обласної державної адміністрації від 28.08.2018 звернення стосовно перейменованої вулиці розглянуто, зазначено: "Враховуючи звернення громадян про перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 та зважаючи на те, що вирішення даного питання належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування, міська рада має право винести дане питання на обговорення громадськості з подальшим прийняттям відповідного рішення".
44. На дев'ятій сесії VII скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення №365 від 13.09.2018 "Про перейменування АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1".
45. Отже, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оголошення про проведення громадських слухань було опубліковано своєчасно, члени територіальної громади, зокрема і позивач, не були обмежені у свої правах вносити пропозиції стосовно перейменування вулиці та бути присутніми на громадському обговоренні, подавати запити на інформацію, бути на прийомі у посадових осіб органів місцевого самоврядування, збирати підписи в підтримку своєї пропозиції щодо нової назви вулиці.
46. Стосовно дотримання процедури проведення громадського обговорення з питання зміни назви вулиці у відповідності до пунктів 4-6 Порядку №989, то судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення, згідно з пп. 1 п. 4 Порядку №989 містило відомості про найменування організатора громадського обговорення, оскільки було оприлюднене на офіційній інтернет сторінці Радомишльської міської ради; найменування вулиці, якій пропонується присвоїти назву; назву, що пропонується присвоїти вулиці, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння назви - жителі вулиці; місце, час проведення заходів з громадського обговорення.
47. Інформаційне повідомлення не містить поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); та щодо отримання консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.
48. Стосовно відсутності поштової адреси та адреси електронної пошти, номера телефону щодо отримання консультації з питання, що винесено на громадське обговорення у повідомленні, то на сайті відповідача, де було оприлюднено повідомлення про проведення громадських обговорень, міститься розділ «контакти», у якому зазначається необхідна інформація.
49. У постанові Верховного Суду України від 02.05.2018 у справі №712/9022/16-а викладено таку позицію:
«39. Суди попередніх інстанцій встановили, що протягом часу громадського обговорення і до часу прийняття оскаржуваного рішення від позивача не надходило пропозицій. Перше звернення надійшло 29.02.2016, тобто після прийняття рішення. Матеріали справи не містять доказів щодо намірів або участі позивача у таких обговореннях до часу прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження.
Порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача».
50. Суд вважає вищезазначений висновок застосовним і до цієї справи і не вбачає підстав для відступу від нього.
51. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що недоліки інформаційного повідомлення від 05.07.2018 не є суттєвими та не можуть бути самі по собі підставою для скасування рішення про перейменування вулиці.
(в) стосовно порушення прав позивача
52. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а не на
АДРЕСА_1. 53 . Під час розгляду справи позивачем не надано до суду доказів порушення прав та інтересів позивача спірними рішеннями, а відсутність вокзалу на вулиці, яка називається "АДРЕСА_1" не може бути розцінена як порушення прав позивача.
54. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, позивач не зазначив які саме негативні юридичні наслідки мали місце через проведення громадського обговорення щодо перейменування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 26.07.2018, враховуючи відсутність жодного звернення протягом вказаного в оголошенні періоду від мешканців АДРЕСА_1 з пропозиціями або зауваженнями.
55. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо намірів участі позивача у таких обговореннях до часу прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки протягом часу громадського обговорення і до часу прийняття оскаржуваних рішень, як від позивача, так і від мешканців АДРЕСА_1 не надходило жодних пропозицій чи зауважень.
56. Також представник позивача в обґрунтування позовних вимог пояснив, що до позивача, як депутата Радомишльської міської ради, звертались виборці з приводу незрозумілого перейменування вулиці національного героя на вулицю з назвою, яка містить неправдиву інформацію, оскільки на вулиці, яку назвали "АДРЕСА_1" немає вокзалу.
57. Однак, матеріали справи не містять доказів звернень громадян до позивача, отже твердження позивача, що він звертається в інтересах виборців не підтверджено документально.
58. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/413/18 було сформульовано таку правову позицію:
«…правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 21 травня 1997 року № 280-97/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад».
Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.
Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
59. Суд вважає застосовним зазначений висновок і до цієї справи. В контексті її обставин, позивач не довів, які його індивідуальні права та інтереси порушені, а статус депутата не надає йому права на звернення до суду в інтересах інших осіб (виборців, громади).
60. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
61. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
62. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
63. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
64. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
65. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №240/374/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко