01 серпня 2022 року
м. Київ
справа №420/9844/20
адміністративне провадження №К/990/18596/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №420/9844/20 за позовом ОСОБА_1 до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича, старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича, Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ПІ СЕРВІС", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича (далі - відповідач-1, старший оперуповноважений підполковник Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірев М.О.), старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича (далі - відповідач-2, старший оперуповноважений капітан Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломов М.М.), Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі (далі - вдповідач-3, ГУ НП в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ПІ СЕРВІС (далі - третя особа, ТОВ БІ ПІ СЕРВІС ), у якому просив:
- визнати протиправними дії старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ БІ ПІ СЕРВІС від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5 , 101/9 , 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року;
- зобов'язати старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. утриматися в подальшому від здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ БІ ПІ СЕРВІС від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5, 101/9, 101 /10,101/11,101/12, а також по адресам м. Одеса, пр.-кт. Маршала Жукова , які починаються з номера 101;
- зобов'язати ГУ НП в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі притягнути до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. за вчинення дій, направлених на здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5 , 101/9 , 101/10 , 101 /11, 101/12 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ "БІПІ СЕРВІС" від 19.08.2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5, 101/9, 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 560,53 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року скасовано та направлено справу № 420/9844/20 на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд виходив з того, що судами у цій справі не надавалася правова оцінка питанню наявності або відсутності порушеного права, свободи та(або) законного інтересу позивача оспорюваними діями відповідачів. Указані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому, Верховний Суд вважав передчасною перевірку оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального права, зокрема, положень статей 1, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» та пунктів 4, 5, 8 Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930.
За результатами нового розгляду справи постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, оскільки позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 536/1048/16-к, від 14 грудня 2020 року у справі № 728/2394/18 та від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/734/15 щодо порушення права на недоторканість житла чи іншого володіння особи, гарантоване статтею 30 Конституції України, яка ним володіє, за умови наявності процесуальних гарантій захисту.
Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду на яку посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Так, у справі № 813/734/15 предметом оскарження були дії державних виконавців щодо незняття арешту з житлового будинку на підставі ухвали суду та проникнення на прибудинкову територію, що належить позивачу на праві власності, з метою опису й арешту майна. При цьому, у своїй постанові від 11 жовтня 2018 року Верховний Суд не висловлював правових висновків щодо застосування норми права у спірних правовідносинах, а направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині через не дослідження обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
У справі № 728/2394/18, розглянутій у порядку цивільного судочинства, правові відносини виникли через протиправні дії відповідача щодо втручання в інженерні системи загального користування та зобов'язання відповідача привести систему пічного опалення до попереднього робочого стану шляхом відновлення демонтованих ним димовідвідних каналів для забезпечення користування пічним опаленням в квартирі позивача та стягнення з відповідача на користь позивача майнову шкоду в сумі 10000 грн.
У справі № 536/1048/16-к, розглянутої у порядку кримінального судочинства, предметом перегляду було питання призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за кримінальні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 186, частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України.
Натомість у цій справі предметом оскарження є, окрім іншого, протиправність дій старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ "БІПІ СЕРВІС" від 19.08.2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5, 101/9, 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року.
Отже, у порівнюваних справах різними є суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, підстави звернення до суду з відповідними позовами, а також нормативне регулювання спірних правовідносин.
З огляду на наведене, обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справах № 536/1048/16-к, № 728/2394/18 та № 813/734/15, не є подібними до обставин цієї справи, а висновки Суду у цій справі зроблені виходячи з конкретних, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, та ґрунтуються на їх аналізі та оцінці у межах конкретних правовідносин сторін, а відтак правові позиції викладені Верховним Судом у постановах не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.
Верховний Суд уважає необхідним указати, що результат вирішення у кожній справі зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та наведеним скаржником судовим рішенням суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки, яких дійшли суди.
У контексті наведеного слід урахувати, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Встановлення відсутності порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідності обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, під час розгляду справи по суті є самостійною та достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Відтак суд може робити висновок про правомірність або протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та про порушення у зв'язку із цим прав чи інтересів лише за позовом позивача, котрий має матеріально-правову заінтересованість. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах, не може призвести до захисту прав свобод чи інтересів і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.
Подібний підхід застосовано у постановах Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 352/2316/17, від 28 вересня 2021 року у справі №802/350/17-а, від 20 лютого 2019 року справі № 522/3665/17, від 11 липня 2019 року у справі № 826/14642/15.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судом обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №420/9844/20 за позовом ОСОБА_1 до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича, старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича, Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ПІ СЕРВІС", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду