Справа № 620/17756/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
28 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Єгорової Н.М., при секретарі - Шуст Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - апелянт, позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного з позовом до Чернігівського обласного центру зайнятості, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Чернігівського обласного центру зайнятості у знятті з реєстрації трудового договору № 05011400791/4, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрований Донецьким міським центром зайнятості 05.03.2014, що викладена в листі від 26.10.2021 № 392;
- зобов'язати Чернігівський обласний центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір №05011400791/4, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрований Донецьким міським центром зайнятості 05.03.2014, у зв'язку з припиненням його дії на підставі частини 1 статі 38 КЗпП України - за власним бажанням з 01.07.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив їй у знятті з реєстрації трудового договору, оскільки процедура припинення трудових відносин та надання статусу безробітного внутрішньо переміщеній особі передбачена положеннями статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та роз'яснено, що даний спір повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив із того, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у знятті з реєстрації трудового договору, скільки щодо реалізації позивачем її трудових прав.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування апелянт зазначив, що спір, який виник між нею та суб'єктом владних повноважень (Чернігівським обласним центром зайнятості) належить до компетенції суду адміністративної юрисдикції, оскільки він виник не з трудових відносин, які існують із ФОП ОСОБА_2 , а при здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх функцій.
Окрім цього, апелянт зазначає, що у цивільній справі за №749/307/21 суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що між позивачем та центром зайнятості існує спір про право, що має розглядатися в порядку адміністративного судочинства України.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судового засіданні.
Від Чернігівського обласного центру зайнятості до суду надійшов відзив, в якому представник зазначає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19.10.2021 року звернулася до Сновської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості, в якій просила: прийняти заяву про припинення трудових відносин між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 від 01.10.2021, яка посвідчена державним нотаріусом Сновської районної державної нотаріально контори 01.10.2021, зареєстрована в реєстрі за №1265; зняти трудовий договір № 05011400791/4, зареєстрований 05.03.2014 у Донецькому міському центрі зайнятості, з реєстрації укладений між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ; призначити допомогу по безробіттю за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.
Листом від 26.10.2021 № 392 Сновська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості повідомила про те, що рішенням від 21.09.2021 № НТ210921 позивачу було надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю як внутрішньо переміщеній особі (без наявності трудової книжки) на строк 180 календарних днів (з 21.09.2021 по 19.03.2022) відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 7 Закону Україні «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». У разі надходження документів, які підтверджують припинення виду зайнятості з фізичною - особою підприємцем ОСОБА_2 рішення про призначення допомоги по безробіттю буде переглянуте відповідно до законодавства та буде здійснений перерахунок допомоги по безробіттю з дня призначення.
Також Сновська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості зазначила про те, що зняття з реєстрації трудового договору можливо вчинити лише за умови присутності як роботодавця, так і працівника з відповідними документами. Делегування повноважень зі звільнення працівника іншій особі, яка не є стороною в договорі, законом не допускається. У разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду про припинення трудових відносин, яке набрало законної сили. Враховуючи викладене підстави для проведення дій по зняттю з реєстрації трудового договору відсутні.
Не погоджуючись із відмовою у знятті трудового договору з реєстрації позивач звернулась до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Положеннями частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Колегія суддів наголошує, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
З матеріалів справи вбачається, що спір у цій справі виник щодо відмови Чернігівського обласного центру зайнятості у знятті з реєстрації трудового договору №05011400791/4, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Трудові відносини у позивача існують із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , що підтверджується трудовим договором, а із відповідачем виникли відносини при здійсненні та реалізації суб'єктом владним повноважень своїх функцій.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 17 лютого 2022 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325, 328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 01 серпня 2022 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Судді О.М.Оксененко
Н.М.Єгорова