Справа № 640/22083/20 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.
28 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Єгорової Н.М., при секретарі - Шуст Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - апелянт, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.
На виконання вищевказаного рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 20.05.2021 року видано виконавчі листи №640/22083/20.
Позивач 20.10.2021 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №640/22083/20, в якій просив:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України подати безпосередньо до Окружного адміністративного суду м. Києва у п'ятиденний строк, з дня винесення ухвали щодо запровадження судового контролю, звіт про виконання рішення від 05.02.2021 року по справі №640/22083/20.
- попередити відповідача, що за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 640/22083/20 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заходи з примусового виконання рішення суду у цій справі здійснює державний виконавець у спосіб та порядку,які встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Роз'яснено позивачу, що він має право звернутися до суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є необґрунтованою, а підстави для застосування заходів судового контролю відсутні.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апелянт зазначив, що станом на час звернення до суду із вказаною заявою Державною фіскальною службою не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судового засіданні.
Від Державної фіскальної служби України відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року позов задоволено.
На виконання рішення видано виконавчі листи від 05 лютого 2021 року.(а.с.84-85).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.08.2021 ВП №66498091 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києві від 20.05.2021 №640/22083/20, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.09.2021 ВП №66498091 накладено штраф за невиконання рішення суду без поважних причин та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.10.2021 ВП №66498091 накладено штраф за невиконання рішення суду без поважних причин та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем на підставі п.11 частини першої статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» 28.10.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66498091, оскільки 22.10.2021 року державним виконавцем до Національної поліції України направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної фіскальної служби України вимог виконавчого листа №640/22083/20, відповідальність за яке передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України.
Окрім цього, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження.
З огляду на це, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (зокрема, пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У постанові від 14.05.2020 р. у справі № 800/320/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Водночас, таких обставин судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів судового контролю.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1. частини першої статті 315, частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 01 серпня 2022 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Судді О.М.Оксененко
Н.М.Єгорова