Справа №463/4339/22
Провадження №1-кс/463/3944/22
про арешт майна
27 липня 2022 року слідчий суддя Личаківський районний суд м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42021000000000394 від 23.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -
прокурор як сторона кримінального провадження звернувся з клопотаннями до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на земельні ділянки шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а також зміни конфігурації або їх цілісності, знищення насаджень, а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2788 площею 1,5 га, 1822085600:08:001:2791 площею 1,1797 га, 1822085600:08:001:2767 площею 0,32 га.
Клопотання мотивує тим, що слідчими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42021000000000394 від 23.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
У ході здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено факти, які можуть свідчити про умисне заволодіння земельними ділянками шляхом обману групою осіб за пособництва та зловживанням службових осіб Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
В ході досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки, які були у постійному користуванні у ПрАТ «Українська генетична компанія», в результаті незаконного скасування Оліївською сільською радою державного акту про постійне користування, були декілька разів передані у власність підконтрольним громадянам, в результаті чого частина земельних ділянок були отримані у власність керівництвом ПрАТ «Українська генетична компанія».
Генеральний директор ПрАТ «Українська генетична компанія» ОСОБА_4 усвідомлюючи, що службові особи Оліївської сільської ради вчинили протиправне діяння відносно юридичної особи ПрАТ «Українська генетична компанія», за яке ймовірно будуть нести передбачену законодавством відповідальність, маючи корисливий мотив, домовився із останніми про привласнення трьох земельних ділянок ПрАТ «Українська генетична компанія», за які в подальшому відмовиться від позивних вимог до Оліївської сільської ради щодо незаконного позбавлення права постійного користування на земельну ділянку, площею 17,40 га.
Досягнувши попередньої домовленості щодо спільного виконання злочинної схеми, ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 та підконтрольний співробітник ПрАТ «Українська генетична компанія» ОСОБА_6 звернулись 20.10.2021 до Оліївської сільської ради Житомирської області із заявами про передачу у власність 3 земельних ділянок, а саме:
ОСОБА_4 - земельну ділянку із кадастровим номером: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га;
ОСОБА_6 - земельну ділянку із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2791, площею 1,1797 га;
ОСОБА_5 - земельну ділянку із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2767, площею 0,32 га;
При цьому, земельна ділянка із кадастровим номером: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га сформовано із двох земельних ділянок із кадастровим номером 1822085600:08:001:2750, площею 0,75 га, кадастровим номером 1822085600:08:001:2751, площею 0,75 га, власником яких є ОСОБА_7 , якому у свою чергу державним реєстратором було відмовлено у реєстрації права власності на новосформовану земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, посилаючись на арешт двох земельних ділянок з яких остання була утворена.
Не дивлячись на вищезазначене, рішенням Оліївської сільської ради № 405 від 05.11.2021 передано у приватну власність земельні ділянки: із кадастровим номером: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га - ОСОБА_4 ; із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2791, площею 1,1797 га - ОСОБА_6 ; із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2767, площею 0,32 га - ОСОБА_5 .
При цьому, рішення 29 сесії VIII скликання Оліївської сільської ради № 405 від 05.11.2021 містить у собі порушення земельного законодавства України під час його прийняття, а саме без обов'язкового затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, вирішили передати у приватну власність земельні ділянки громадянам.
Крім того службова особа Оліївської сільської ради державний реєстратор ОСОБА_8 , під час державної реєстрації від 24.11.2021 земельних ділянок: із кадастровим номером: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га - ОСОБА_4 ; із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2791, площею 1,1797 га - ОСОБА_6 ; із кадастровими номером: 1822085600:08:001:2767, площею 0,32 га - ОСОБА_5 , проігноровано ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/22861/21-к від 28.04.2021, якою заборонено відчуження, розпорядження та користування вищезазначеними земельними ділянками. Зокрема вищезазначені земельні ділянки сформовані за рахунок земельної ділянки площею 17,4 га.
Так, 23.09.2020 рішенням Оліївської сільської ради Житомирської області у непередбачений законом спосіб скасовано державний акт серії ЖТ-08 № 000229 від 13.02.1998 тобто позбавлено права постійного користування ПрАТ «Українська генетична компанія».
Таким чином, керівництво ПрАТ «Українська генетична компанія», вступивши у злочинну змову із службовими особами Оліївської сільської ради, незаконно привласнило собі три земельні ділянки, загальною площею 2,9997 га, які раніше у непередбачений законом спосіб було вилучено останніми із постійного користування юридичної особи ПрАТ «Українська генетична компанія».
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово оціночної -земельної експертизи № 13-25/22-22 від 08.02.2022 вартість земельної ділянки із кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2788 площею 1,500 га, яка належить ОСОБА_4 та була утворена шляхом об'єднання земельних ділянок, які належали ОСОБА_7 з кадастровими номерами 1822085600:08:001:2750, площа 0,75 га, та 1822085600:08:001:2751, площа 0,75 га, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, станом на 22.12.2021, становила 2 596 350, 00 грн.
Дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки площею 1,1797 із кадастровим номером 1822085600:08:001:2791, яка належить ОСОБА_6 , та на яку розробляв проект відведення ОСОБА_9 відповідно до сесії Оліївської сільської ради 19.03.2021 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, станом на 22.12.201 становить 2 111 550, 00 грн.
Дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки площею 0,32 га із кадастровим номером1822085600:08:001:2767, яка належить ОСОБА_5 та на яку розробляв проект відведення ОСОБА_9 відповідно до сесії Оліївської сільської ради 19.03.2021, станом на 22.12.201 становить 629 440, 00 грн.
Постановою слідчого від 30.05.2022 земельні ділянки із кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га, 1822085600:08:001:2791, площею 1,1797 га, 1822085600:08:001:2767, площею 0,32 га, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оскільки вказане нерухоме майно має доказове значення для розслідування кримінального провадження №42021000000000394 від 23.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, прокурор просить накласти арешт на таке з метою збереження речових доказів.
Оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задоволити частково, а розгляд даного клопотання проводити без участі прокурор та інших учасників судового засідання, оскільки їх неприбуття у судове засідання у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Постановою слідчого від 30.05.2022 земельні ділянки із кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2788, площею 1,5 га, 1822085600:08:001:2791, площею 1,1797 га, 1822085600:08:001:2767, площею 0,32 га, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що виділені земельні ділянки Оліївською сільською радою вже мали власників, яких у непередбачений спосіб позбавлено права власності. Є підстави вважати, що у подальшому вказані земельні ділянки будуть реалізовані, що значно ускладнить процес повернення їх до державної власності.
Так, матеріалами клопотання підтверджуються достатні підстави вважати, що зазначені земельні ділянки є беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення, зокрема, є предметом посягання, мають суттєве значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
З врахуванням того, що є вказане в клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні являються предметом злочинних посягань, суд вважає, що клопотання в цій частині слід задоволити та накласти арешт на вказане майно.
У відповідності до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2,4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати зокрема розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Отже, оскільки вказані земельні ділянки перебувають у власності громадян, причетність яких до кримінального правопорушення на даний момент не підтверджена, клопотання про арешт слід задоволити лише в частині заборони відчуження майна, без позбавлення права користування земельними ділянками.
Керуючись вимогами ст. ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -
постановив:
клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна - задоволити частково.
Накласти арешт на земельні ділянки шляхом заборони відчуження, а також зміни конфігурації або їх цілісності, а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами:
-1822085600:08:001:2788 площею 1,5 га,
-1822085600:08:001:2791 площею 1,1797 га,
-1822085600:08:001:2767 площею 0,32 га.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1