Справа № 462/3496/22
29 липня 2022 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Боровкова Д.О.,
при секретарі Кобрин С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАР №5579433 від 07 липня 2022 року,
встановив:
15 липня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕАР №5579433 від 07 липня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 07 липня 2022 року інспектором Садига Ю.А. винесено постанову серії ЕАР №5579433, якою на нього накладено штраф в розмірі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП. Зазначеного правопорушення він не вчиняв. Окрім цього, зазначає, що працівниками патрульної поліції не було роз'яснено прав, а також не було дотримано його права на розгляд справи за участю адвоката, хоча усно він заявляв таке клопотання. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
18 липня 2022 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позову.
20 липня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 496,20 грн.
20 липня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, відповідачу надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Суд ухвалив розглядати справу без участі позивача, який у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій позов підтримав, а справу просить розглядати без його участі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, письмового відзиву суду на позов не надав. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 липня 2022 року інспектором роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Садига Ю.А. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАР №5579433, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
У вказаній постанові зазначено, що 07 липня 2022 року о 12 год. 39 хв. по вул.Дудаєва, 20 у м.Львові ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом та не будучи особою з інвалідністю здійснив зупинку на місці позначеному дорожнім знаком 5.42.1 з додатковою табличкою 7.1.7, що зафіксовано на нагрудні камери 474404 та 470700, чим порушив п.8.4«г», 8.4«е» ПДР України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, до неї не додано жодного належного та допустимого доказу.
Більше того, Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17 дійшов висновку, що навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Крім того, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення, зазначеного у постанові від 07 липня 2022 року, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів, зокрема, відповідачем навіть не подано відзиву на позов.
При цьому в адміністративному позові, позивач зазначив, що на місці складення постанови він заперечував проти факту порушення ним ПДР та не визнавав факт правопорушення, а суб'єктом владних повноважень не надано будь яких доказів протилежного.
За вказаних обставин, суд, приходить до висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, а відповідачем, в порушення вимог статті 280 КУпАП, додатково не було встановлено чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Також, слід зазначити, що норми статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, суд вважає, що з боку позивача порушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП не вбачається.
Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень частини 1 статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.122 КУпАП відносно позивача закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАР №5579433 від 07 липня 2022 року- задоволено.
Скасувати постанову серії ЕАР №5579433 від 07 липня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Оригінал рішення.