Рішення від 29.07.2022 по справі 240/8765/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/8765/22

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження йому пенсії максимальним розміром.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та здійснювати виплату пенсії згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об"єднання МВС України по Житомирській області" від 05.05.2021 №33/26/117-16 без обмеження пенсії максимальним розміром (граничним) розміром, з розрахунку 80% від сум грошового забезпечення та без обмеження її в майбутніх перерахунках та підвищенні індексації;

визнати протиправними дії щодо не проведення виплати індексації пенсії згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році";

зобов"язати здійснювати виплату проіндексованої пенсії згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 та виплачувати її в подальшому, без застосування граничного (максимального) розміру пенсії.

Позов мотивовано тим, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об"єднання МВС України по Житомирській області". На виконання рішення проведено перерахунок пенсії , але з обмеженням максимальним розміром. Крім того, з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, але пенсія виплачується у тому ж розмірі, з обмеженням максимальним розміром. Вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

На адресу суду надійшов відзив на позов від ГУ ПФУ в Житомирській області, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій.

У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу була призначена у розмірі 80% сум грошового забезпечення. Відповідачем зазначений факт не заперечується.

Рішенням суду від 17.11.2021 у справі №240/18036/21 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, виданою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 31.05.2021 №33/26/117-359, станом на листопад 2019 року, відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з 01.12.2019, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Матеріалами справи та аргументами сторін підтверджується, що на виконання вищевказаного судового рішення позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, однак, з обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 70% грошового забезпечення.

Не погоджуючись з вищевказаним перерахунком позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку та виплати пенсії без її обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, виходячи з розрахунку 80 від суми щомісячного грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.04.2022 позивачу відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку.

Крім того, позивач звернувся із заявою про виплату індексації пенсії з 01.03.2022 та продовжувати виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.

Листом від 18.04.2022 відповідач повідомив, що основний розмір пенсії після 01.03.2018 збільшився та становить 23892,08 грн.. Пенсія, в обчисленому на виконання судового рішення розмірі з 01.02.2022 з урахуванням максимального розміру становить 19340,00 грн. З 01.03.2022 на виконання постанови КМУ №118 від 16.02.2022 здійснено індексацію пенсії, розрахунковий розмір становить 27339,57 грн.: основний розмір пенсії - 23982,08 грн. (34260,12*70%), індексація відповідно до постанови КМУ №118 - 3357,49 грн. Одночасно зазначили, що розмір пенсії до виплати становить 19340,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

При цьому, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, пенсіонерам підлягає здійснювати перерахунки пенсії на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що 11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції №988 (далі Постанова №988), пунктом 1 якої встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Зокрема, Порядком №260 установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом ІІ Порядку №260 визначено такі додаткові види грошового забезпечення: 1) надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).

Однак, 21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р.

У свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.

Таким чином з 19.11.2019 року з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Як встановлено судом, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, однак з обмеження максимального розміру десятьма прожитковим мінімуми, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 р.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19.

Суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява N 68385/10 та N 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області при здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, змінено базові гарантії позивача у вигляді максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ, шляхом обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. А тому, відповідач, обмежуючи позивачеві розмір пенсійних виплат, діяв не на підставі Конституції та законів України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачу пенсія була призначена у розрахунку 80% від грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.

Однак, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. А також з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, саме тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

Отже, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.12.2019 у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується позивача, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу у належному розмірі, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача, з огляду на що, належить зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об"єднання МВС України по Житомирській області" від 05.05.2021 №33/26/117-16 з розрахунку 80% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.

Позовні вимоги в частині здійснювати виплату без обмеження пенсії в майбутніх перерахунках та підвищеннях, індексації не підлягає задоволенню, оскільки є вимогою, заявленою на майбутнє.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо не проведення виплати індексації пенсії згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та зобов"язання здійснювати виплату проіндексованої пенсії згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 та виплачувати її в подальшому, без застосування граничного (максимального) розміру пенсії.

16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - постанови КМУ № 118).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивачу після її індексації з 01.03.2022 максимальним розміром.

Так, у спірних правовідносинах, пенсійний орган провів індексацію пенсійної виплати позивача на підставі постанови КМУ № 118 у розмірі 3357,49 грн., внаслідок чого розрахунковий розмір пенсійної виплати склав 27339,57 грн.

Водночас, після цього розмір пенсії позивача не змінився та становить до виплати 19340,00 грн., оскільки позивач обмежив розмір пенсії максимальним розміром.

Так, як вже судом зазначалося, Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 висловив правову позицію та дійшов висновку, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати з 01.03.2022 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсійного забезпечення, без обмеження його максимальним розміром.

Позовні вимоги в частині виплати пенсії в подальшому, без застосування граничного (максимального) розміру пенсії задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, заявленими на майбутнє.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 80 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об"єднання МВС України по Житомирській області" від 05.05.2021 №33/26/117-16 без обмеження пенсії максимальним розміром, з розрахунку 80% від сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсії максимальним розміром.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

Попередній документ
105506582
Наступний документ
105506584
Інформація про рішення:
№ рішення: 105506583
№ справи: 240/8765/22
Дата рішення: 29.07.2022
Дата публікації: 02.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.07.2023)
Дата надходження: 12.05.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії