01 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/4617/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по відмові зарахування до страхового стажу позивача, часу перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з часу встановлення інвалідності з 14.05.1992 до досягнення ним 60 років є незаконними та протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фовду України в Житомирській області здійснити зарахування до страхового стажу позивача, часу перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з часу встановлення інвалідності з 14.05.1992 до досягнення ним 60 років.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 28.02.1991 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - Відповідач) і отримує пенсію як інвалід 2 групи з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви від 04.08.2021 про зарахування до страхового стажу час перебування на інвалідності, через професійне захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, до досягнення 60 років, що призвело до зменшення пенсійних виплат. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 . Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
До суду 19.05.2022 надійшла копія матеріалів пенсійної справи позивача.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив, а тому, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період із 04.07.2022 по 15.07.2022 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Як вбачається з "Выписка из Акта освидетельствования во ВТЭК" (мовою оригіналу) серії ВТЕ - 16 №097481, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , при первинному огляді із 14.05.1992 встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності: загострення латентного перебігу захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Діагноз: Хвороба Верльгофа, (т. 1 а.с. 40).
При повторному огляді 24.04.1996 року, позивачу встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності: профзахворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказана обставина підтверджується копією витягу з акта огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №161677. Діагноз: Хвороба Верльгофа, (т. 1 а.с. 49 на звороті).
У 2001 році позивачу при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності: загострення "латентного перебігу захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказана обставина підтверджується копією витягу з акта огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №077001. Діагноз: Хвороба Верльгофа, (т. 1 а.с. 62 на звороті).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, копії якої надані відповідачем на вимогу суду, із 1992 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності.
Згідно витягу з акта огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №054415, позивачу із 2004 при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності: загострення латентного перебігу захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Діагноз: ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 67).
При повторному огляді 26.02.2007, позивачу встановлено другу групу інвалідності безтерміново. Причина інвалідності: загострення латентного перебігу захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Діагноз: ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 72).
Відповідачем не заперечується, що позивач має має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1).
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що в 1992 році позивачу було призначено пенсію по інвалідності.
Позивачем до позовної заяви додано заяву від 04.08.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якій просив "врахувати до страхового стажу робіт, під час перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання Державних завдань та обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по роботі за списком №1, з часу встановлення інвалідності з 14.05.1992 року, до досягнення 60 років - 14.03.2007, за виключенням періоду роботи під час перебування на інвалідності".
Листом №29294-27288/Г-02/8-0600/21 від 01.09.2021 Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про наступне: роз'яснюємо, що відповідно до ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.03.2003 №1058 (Закон - № 1058) до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку (додатковий стаж). Однак, дія статті 24 Закону №1058-ІV не поширюється на осіб, у яких розмір пенсії по інвалідності обчислено відповідно до вимог ст. 54 Закону №796-ХІІ. Крім того, роз'яснюємо, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 по справі №806/1228/18, зобов'язано здійснити перерахунок та виплачувати Вам пенсію зі збільшенням на вісім відсотків заробітку, як особі, яка має 28 років стажу роботи, відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, починаючи з 07.09.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права ті інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до вимог ст. 80 та ст. 81 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач 04.08.2021 звертався до відповідача із заявою у якій просив: " врахувати до страхового стажу робіт, під час перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання Державних завдань та обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по роботі за списком №1, з часу встановлення інвалідності з 14.05.1992 року, до досягнення 60 років - 14.03.2007, за виключенням періоду роботи під час перебування на інвалідності".
Частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Із системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що зарахування до страхового стажу періоду перебування особи на інвалідності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, відбувається при призначенні пенсії за віком.
Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із врахуванням до стажу періоду перебування його на пенсії по інвалідності, а заявою від 04.08.2021 просив лише врахувати до страхового стажу за списком №1 час перебування на пенсії по інвалідності.
Отже, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, станом на дату звернення до суду з позовної заявою, відсутні підстави для зарахування перерахунку страхового стажу позивача з урахуванням часу перебування його на пенсії по інвалідності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук