Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2022 року Справа№200/3024/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ: 13559341, Житомирська область, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.02.2022 року о/р №053130000415 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області починаючи з 01 лютого 2022 року провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців з 01.12.1991 року по 30.11.1996 року, відповідно до пред'явлених довідок про заробітну плату від 01.02.2022 року №295, від 11.02.2022 року №454.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.02.2022 року позивач звернувся через електронний кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого підпису з заявою про перерахунок пенсії згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок про заробітну плату від 01.02.2022 року №295, від 11.02.2022 року №454 за період з 01.12.1991 року по 30.11.1996 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.02.2022 року о/р №053130000415 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з огляду на те, що документи, зокрема, довідки про заробітну плату, видані підприємством, яке знаходиться на не підконтрольній території, є недійсними і не є створюють правових наслідків, і відповідно не можуть бути враховані для перерахунку пенсії по заробітній платі.
Позивач з вказаною позицією не згоден у зв'язку з чим, вважає необґрунтованим рішення прийняте відповідачем про відмову в перерахунку пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, який опрацьовував заяву за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з наступних підстав.
До заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надав довідки про заробітну плату №295 від 01.02.2022 рку та №454 від 11.02.2022 року, видані Филиалом «Шахта «Калиновская - Восточная» Государственного унитарного предприятия ДНР «Макеевуголь» (мова оригіналу російська).
При розгляді довідок про заробітну плату позивача, управлінням встановлено, що документи містять штамп та печатку підприємств, які розташовані за адресою місто Макііївка, тобто на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.
З підстав того, що місто Макіївка належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з чим провести перевірку первинних документів щодо підтвердження стажу роботи немає можливості, а документи, видані органами Донецької народної республіки не мають юридичної сили на території України та є недійсними.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не скористалось правом на подання до суду відзиву на адміністративний позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), згідно довідки від 21.02.2018 року № 60800 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
11.02.2022 року позивач вернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та долучив довідки про заробітну плату №295 від 01.02.2022 року та №454 від 11.02.2022 року, видані - Филиал «Шахта «Калиновская-Восточная» Государстенного унитарного предприятия Донецкой Народной Республики «Макеевуголь», що наразі знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
Вказані вище довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, що видані Филиалом «Шахта «Калиновская-Восточная» Государственного унитарного предприятия Донецкой Народной Республики «Макеевуголь» містять інформацію про заробітну плату позивача за період: з грудня 1991 року по жовтень 1995 року; з жовтня 1995 року по листопад 1996 року. При цьому містять інформацію, що вони видані на підставі особових рахунків, особливі рахунки знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначені вище довідки видані підприємством, яке наразі знаходиться на території тимчасово непідконтрольній українській владі.
Трудовою книжкою позивача НОМЕР_3 підтверджується період його роботи на підприємстві «Макіїввугілля» за період з грудня 1991 року по лютий 1996 року.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 після реєстрації заяви про призначення (перерахунок) пенсії та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням зазначеного пункту Порядку № 22-1 (екстериторіальність) органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії від 11.02.2022 року, визначено Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області.
Враховуючи вищевикладене, за заявою позивача відділом перерахунку пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення о/р № 053130000415 від 16.02.2022 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зі змісту рішення о/р № 053130000415 від 16.02.2022 року вбачається, що підставою відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії є недійсність довідок про заробітну плату наданих позивачем для перерахунку пенсії по заробітній платі №295 від 01.02.2022 року та №454 від 11.02.2022 року.
Позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії, тому звернувся до суду з позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон № 1788), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацами 1, 4, 5 частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом- на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 44 Закону № 1058-IVвизначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті35, частиною другою статті38, частиною третьою статті42і частиною п'ятою статті48цьогоЗакону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IVдокументи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частинами першою та другою статті 65 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Порядок № 22-1).
Підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до пункту 2.10 розділу II Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.
Фактично недоліком який зумовив не прийняття довідок є те, що вони видані окупаційною владою ДНР.
Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та додано до заяви про перерахунок пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, в яких зазначено назви первинних документів, на підставі яких їх видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Однак відповідач відмовив у врахуванні цих довідок як підстави для перерахунку пенсії позивача.
Суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивача протиправною та такою, що суперечить вищевказаним положенням чинного законодавства, зважаючи на таке.
В 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законодавством України.
При розгляді довідок про заробітну плату позивача, відповідачем встановлено, що документи містять штамп та печатку підприємства, яке розташоване за адресою: м. Макііївка, тобто на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.
Проте суд зазначає, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади. На теперішній час на законодавчому рівні відсутня така обов'язкова умова як перереєстрація підприємств на територію підконтрольну українській владі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав враховувати інформацію у наданих позивачем довідках.
Також суд вважає, що неможливість проведення відповідачем перевірки правомірності видачі спірної довідки внаслідок того, що місцезнаходженням первинної документації є тимчасово окупована територія, не дає відповідачу підстав покладати тягар доведення правомірності поданих довідок на позивача, а також позбавляти його права на обчислення розміру пенсії з урахуванням заробітку, отриманого до 2000 року.
Окрім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 527/1655/17, що неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати - їх відновлення.
Зважаючи на встановлені обставини, а також правовий висновок Верховного Суду, суд погоджується з твердженнями позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовлено в перерахунку пенсії.
Суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області о/р № 053130000415 від 16.02.2022 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2022 року врахувавши довідки про заробітну плату від 01.02.2022 року №295, від 11.02.2022 року №454 на підставі висновків суду.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ: 13559341, Житомирська область, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області о/р № 053130000415 від 16.02.2022 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2022 року врахувавши довідки про заробітну плату від 01.02.2022 року №295, від 11.02.2022 року №454 на підставі висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ: 13559341, Житомирська область, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш