01 серпня 2022 року Справа № 160/7126/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3288268/41557466 від 27.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 116 від 27.04.2021 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.
В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 116 від 27.04.2021. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв'язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Податкова накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов'язань.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7126/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
23.06.2022 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну. За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв'язку з не наданням платником копій документів. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Контролюючий орган зобов'язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 25 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Тобто, у податковому органі діють комісії двох рівнів центрального та регіонального, компетенція та повноваження яких є відмінними одна від одної. Саме розгляд питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено саме на Комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. На сьогоднішній день у регіональних комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в тому числі й у комісії, яка діє у складі ГУ ДПС у Дніпропетровській області реалізовано технічну можливість (оновлено програмне забезпечення ІС «Податковий блок») при надходженні до ГУ ДПС у Дніпропетровській області судового рішення, яким зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, - скасувати в ІС «Податковий блок» попереднє рішення комісії на підставі рішення суду та повторно розглянути пакет документів який подавав платник податків з урахуванням висновків суду викладених у рішенні суду. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.
23.06.2022 Державною податковою службою України надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є неправомірними, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу. Для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку 1246 та її можливо зареєструвати в ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
23.06.2022 представником відповідача-1 подані пояснення щодо витрат на правничу допомогу, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.
01.07.2022 позивачем подано до суду відповіді на відзив відповідачів, в якій викладено незгоду з позиціями відповідачів у справі, та зазначено, що у квитанціях, які додані до позовної заяви не вказано конкретного переліку документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації або відмови від реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН. Оскільки рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість. Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У позивача були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем вказано, що у випадку задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
13.07.2022 представником позивача подані до суду додаткові документи, а саме оновлені статутні документи товариства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (код ЄДРПОУ 41557466) належним чином зареєстровано 01.09.2017, номер запису 12241020000082486 та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ (Соборний р-н м.Дніпра).
Видами економічної діяльності ТОВ «Стенкор» за КВЕД: є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого ассортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (постачальник) та Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» (покупець) укладено генеральний договір поставки № 5539/3/2021 від 30.03.2021.
Відповідно до п.1.1 договору підписанням цього гендоговору сторони підтверджують готовність до співпраці в майбутньому на підставі результатів конкурсів та умов укладених договорів про закупівлю, що укладатимуться у відповідності до цього гендоговору за формою, визначеною у додатку 1 до цього гендоговору (далі - договори про закупівлю). у порядку та на умовах, визначених результатами конкурсів та укладеними договорами про закупівлю, постачальник зобов'язується поставляти покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно з договорами про закупівлю (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати і оплачувати належний і відповідний товар.
Пунктом 1.2 генерального договору визначено, що партією товару за договором про закупівлю є кількість і асортимент товару, що визначені кожною окремою заявкою рокупця за договором про закупівлю (далі - Заявка) чи безпосередньо в договорі про закупівлю. Надання заявки постачальнику здійснюється електронним листом на адресу: stenkordnepr@gmail.com або листом на фактичну поштову адресу постачальника.
Відповідно до розділу 4 генерального договору, поставка товару, включаючи його завантаження, перевезення та розвантаження, здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника у місце поставки - приміщення покупця за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 124 (якщо інше місце не зазначено у відповідному Договорі про закупівлю), розрахунок, у строк відповідно до Заявок Покупця і Договору про закупівлю.
Товар повинен мати відповідне пакування, яке забезпечує його цілісність та збереження якості під час транспортування та розвантаження.
Приймання Товару здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР. від 15.06.1965 № ГІ-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. На вимогу Покупця Товар проходить вхідний контроль.
Датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Первинний документ окрім обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинен містити посилання на номер та дату договору про закупівлю та відповідний номер та дату заявки (за наявності заявки), згідно з якою здійснюється поставка товару.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (постачальник) та Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт»» (покупець) укладено договір про закупівлю від 30.03.2021 №2 у рамках генерального договору поставки.
Відповідно до п. 1 договору про закупівлю постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Згідно з п. 2 загальна сума (ціна) цього договору становить: без ПДВ 158 000,00 грн ПДВ 31 600,00 грн, разом з ПДВ 189 600,00.
Пунктом 8 договору визначено адресу поставки: 63013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 124.
На виконання умов договору сторонами договору складено рахунок-фактуру №0001951 від 01.04.2021 на поставку товарів на загальну суму 189600,00 грн, в тому числі ПДВ 31600 грн.
Відповідно до специфікації №2 сторонами договору складено видаткову накладну №0000122 від 27.04.2021 з поставки товарів на загальну суму 19920,00 грн., в тому числі ПДВ 3320,00 грн.
Позивачем пояснено, що поставлений товар ТОВ «Стенкор» придбало у ТОВ «НВП «Світоч», на підтвердження чого надано договір поставки від 10.03.2021 №115, видаткову накладну від 27.04.2021 №Св-351, податкову накладну від 27.04.2021 №351.
Податкова накладна №116 від 27.04.2021 по взаємовідносинам з поставки товару Державному підприємству «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» була виписана на подію відвантаження товару згідно видаткової накладної №0000122 від 27.04.2021.
В позовній заяві позивачем зазначено, що товар було відправлено відповідно до експрес накладної № 59000680276393 від 27.04.2021. Продаж товару здійснювався на умовах відстрочки платежу, тому на момент подачі письмових пояснень до контролюючого органу, у позивача не було у наявності платіжного доручення (меморіального ордера).
На виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем до ДПС України на реєстрацію була подана податкова накладна №116 від 27.04.2021.
Згідно з квитанцією від 14.05.2021, податкова накладна №116 від 27.04.2021 подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки ДПС податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена.
Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної №116 від 27.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Повідомленням № 2 від 25.10.2021 позивачем були надані пояснення і долучено до повідомлення про надання пояснень пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару.
Згідно з рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної № 3288268/41557466 від 27.10.2021 по податковій накладній №116 від 27.04.2021 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» зазначено «відсутні первинні документи щодо транспортування ТМЦ (ТТН, акти наданих послуг, договір надання транспортних послуг), наявні операції по взаємовідносинам з ризиковими СГ».
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року(далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як встановлено судом, 25.10.2021 ТОВ «Стенкор» подані пояснення та копії документів щодо зупиненої податкової накладної № 116 від 27.04.2021.
Разом з повідомленням позивачем подані пояснення вих. №2410-2 від 25.10.2021, в яких зазначено, що у квітні 2021 року підприємство ТОВ «Стенкор» придбало у ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Світоч» (ЄДРПОУ 36831111) запчастини для подальшого постачання на Державне підприємство «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» (ЄДРПОУ 07917635).
Згідно договорів запчастини отримані від постачальника новою поштою у м. Дніпро, відділення №10.
На підтвердження отримання товару, а саме запчастин, у підприємства «Науково-виробниче підприємство «Світоч» надані наступні документи: договір № 115 від 10.03.2021 (4 аркуші); рахунок-фактура № Св-351 від 27.04.2021 (1 аркуш.); видаткова накладна № Св-351 від 27.04.2021 (1 аркуш); податкова накладна № 351 від 27.04.2021 (1 аркуш); квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9120913814 від 12.05.2021 (1 аркуш); картка рахунку 281 (вимикач) від 27.04.2021 (1 аркуш); картка рахунку 281 (роз'єм) від 27.04.2021 (1 аркуш);.
Позивачем пояснено, що відвантаження товару на Державне підприємство "Запорізький державний авіаційний ремонтний завод "МіГремонт" (ЄДРПОУ 07917635) здійснювалось на підставі договорів на постачання продукції, сплата по яких здійснюється після проходження всього обсягу продукції передбачених додатками до договорів та вхідного контролю. Поставка продукції здійснюється на склад покупця по наступним договорам та рахункам: генеральний договір № 5539/3/2021 від 30.03.2021 (5 аркушів); додаток №2 до договору № 5539/3/2021 від 30.03.2021 (1 аркуш); рахунок - фактура №0001951 від 01.04.2021 (1 аркуш); видаткова накладна № 0000122 від 27.04.2021 (2 аркуші); картка рахунку 361 від 27.04.2021 (1 аркуш).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем дійсно не було подано до пояснень 25.10.2021 документів щодо транспортування ТМЦ (ТТН, акт наданих послуг).
Умовами п. 4.1 генерального договору передбачено, що поставка товару, включаючи його завантаження, перевезення та розвантаження, здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника у місце поставки - приміщення покупця за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 124 (якщо інше місце не зазначено у відповідному договорі про закупівлю), розрахунок, у строк відповідно до заявок покупця і договору про закупівлю.
Таким чином, визначені сторонами умови поставки покладають на ТОВ «Стенкор» обов'язки та понесення витрат на транспортування. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження транспортування товару ані відповідачу-1 з поясненнями 25.10.2021, ані суду під час розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Дотримуючись встановленого процесуальним законодавством завдання, суд приходить до висновку, що відповідач-1, здійснюючи дослідження поданих позивачем первинних документів діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивачем не було подано Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних документів, неподання яких стало підставою для прийняття рішення №3288268/41557466 від 27.10.2021.
Як зазначено у постанові Верховного Суду 02.04.2019 року у справі №822/1878/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Судом встановлено дотримання відповідачем-1 принципу вмотивованості оскаржуваного рішення, оскільки станом на момент його прийняття позивачем дійсно не було надано документів, відсутність яких стала підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.
Суд звертає увагу, що станом як на день звернення до суду з позовом, так і на день прийняття рішення судом, не надано доказів подання позивачем до податкового органу документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Позивач, встановивши підстави, визначені Комісією регіонального рівня у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної, не був позбавлений права звернення зі скаргою до Комісії центрального рівня та подання для перевірки документів, визначених відповідачем в оскаржуваному рішенні № 3288268/41557466 від 27.10.2021.
Проте, визначені Порядком №520 дії позивачем вчинені не були.
Надаючи правову оцінку повноті поданих позивачем документів для можливості реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що згідно з п.201.10ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.
Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч. 2ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17 (ЄДРСРУ № 72486685).
Приймаючи рішення, суд зазначає, що платник податків зобов'язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №820/5934/15.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, як наявні операції по взаємовідносинам з ризиковими СГ, суд зазначає, що відповідна обставина не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у відповідності до норм Порядку №520.
Однак, вважаючи на той факт, що відповідачем-1 правильно визначено відсутність первинних документів на підтвердження транспортування товару, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення.
Однак, мотиви, визначені в оскаржуваному рішенні про наявність операцій по взаємовідносинам з ризиковими СГ, не покладені в основу цього рішення суду про правомірність прийнятого відповідачем-1 рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.
Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до органу ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3288268/41557466 від 27.10.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної Товариству з обмеженою відповідальністю «Стенкор» № 116 від 27.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідачі виконали покладений на них ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довели правомірність своїх рішень, чим спростували твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 41557466) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова