01 серпня 2022 року Справа 160/11061/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
25.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області полковника поліції Бухінника С. від 24.12.2021 року №2175к «Про притягнення окремих поліцейських Криворізького РУП ГУ НІІ до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до начальника відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани;
-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області скасувати внесення даних щодо застосування до ОСОБА_1 «дисциплінарного стягнення у виді суворої догани» до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11061/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов'язкові реквізити.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч.6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Проте, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Водночас, позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії заявлені без дотримання вимог ч.1 ст.5 КАС України.
Так, прохаючи суд зобов'язати відповідача скасувати внесення даних щодо застосування до ОСОБА_1 «дисциплінарного стягнення у виді суворої догани» до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 , позивачем взагалі не зазначено дій, з якими не погоджується, або бездіяльності, яку вважає протиправною, отже такі вимоги є неконкретизованими.
Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати, яких саме дій (бездіяльності) відповідача стосуються заявлені позовні вимоги, що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
За наведених обставин, позивачеві слід подати належним чином оформлену позовну заяву, в якій зазначити свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, та викласти в ній позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Положеннями ч.1 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Так, відповідно до ч.2, ч.4, ч.5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) - на нижньому полі першої сторінки документа.
Проте, представником позивача не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог при оформлені документів, долучених до позовних матеріалів, оскільки не всі сторінки копій свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, паспорта позивача містять відмітку про засвідчення.
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу, повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.
Також, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені декілька позовних вимог немайнового характеру.
Так, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області полковника поліції Бухінника С. від 24.12.2021 року №2175к «Про притягнення окремих поліцейських Криворізького РУП ГУ НІІ до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до начальника відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 992,40грн.;
Позовні вимоги зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області скасувати внесення даних щодо застосування до ОСОБА_1 «дисциплінарного стягнення у виді суворої догани» до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 - є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 992,40грн.
Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 1984,80грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем до позову долучено копію квитанцію №5767-5246-1756-7059 від 04.02.2022 на суму 992,40грн.
Водночас, відповідно до довідки відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 № 1047 платіжне доручення АТ «Банк Траст-Капітал» №5767-5246-1756-7059 від 04.02.2022 на суму 992,40грн. прикріплено та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/3129/22, яка перебуває в провадженні судді ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що первинно позивач звертався з цією позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проте ухвалою суду від 15.02.2022 у справі №160/3129/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до платіжного доручення №5767-5246-1756-7059 від 04.02.2022 сплачено судовий збір на загальну суму 992,40 грн. саме у справі №160/3129/22 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП «ДСС», і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі, що розглядається, неможливо.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі не сплачено.
За таких обставин, позивачу слід сплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1984,80грн. в установленому порядку.
Також, відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовних вимогах просить зобов'язати відповідача скасувати внесення даних щодо застосування до ОСОБА_1 «дисциплінарного стягнення у виді суворої догани» до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 .
Водночас, засвідченої копії особової справи ОСОБА_1 не надано, попри те, що у позовних вимогах зазначено зобов'язання щодо конкретних дій.
За таких обставин, позивачеві необхідно надати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: засвідченої копії особової справи ОСОБА_1 .
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- належним чином оформлену позовну заяву, в якій зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача, та викласти в ній позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- засвідчених належним чином копій всіх сторінок копій свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, паспорта позивача у відповідності до кількості учасників справи;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1984,80грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- засвідченої копії особової справи ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова