вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" серпня 2022 р. Справа № 911/3514/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Корсака В.А.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 (суддя Ейвазова А.Р.)
у справі № 911/3514/21 Господарського суду Київської області
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про стягнення 5 009,94 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - Авіакомпанія "МАУ", відповідач) про стягнення 5 009,94 грн, з яких: 4 190,45 грн - основний борг з орендної плати за травень 2021 року, 298,61 грн - пеня, 419,04 грн - штраф у розмірі 10 %, 55,80 грн - 3 % річних, 46,04 грн - інфляційні втрати, які нараховані за період з 16.06.2021 по 09.11.2021.
2. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди № 1733 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2015 (далі - Договір) в частині здійснення оплати за користування об'єктом оренди у встановлений Договором строк (а.с. 1-9).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Авіакомпанії "МАУ" на користь ДП "МА "Бориспіль" 5,17 грн - 3 % річних, 25,83 грн пені, а також 14,05 грн в рахунок часткового відшкодування витрат з оплати позову судовим збором. У частині стягнення 4 190,45 грн основного боргу, 50,63 грн 3 % річних, 46,04 грн втрат від інфляції, 419,04 грн штрафу, 272,78 грн пені відмовлено.
4. Рішення мотивовано тим, що нарахування орендної плати мало відбуватись у розмірі 50 %, які позивачем сплачено, проте без дотримання обумовленого строку. З урахуванням необхідності зменшення розміру орендної плати на 50 %, судом першої інстанції здійснено власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат. У задоволенні вимог про стягнення штрафу відмовлено, з огляду на те, що чинною станом на травень 2021 року редакцією Договору таку санкцію не було передбачено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
5. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21, ДП "МА "Бориспіль" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21 в частині відмови та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Авіакомпанії "МАУ" на користь ДП "МА "Бориспіль" 7 234,89 грн, у тому числі 4 190,45 грн основної заборгованості, 272,78 грн пені, 50,63 грн 3 % річних, 46,04 грн інфляційних витрат, 419,04 грн штрафу та 2 255,95 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що відповідач мав сплачувати оренду плату відповідно до умов Договору, оскільки зміни до нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) сторонами - третьою особою та відповідачем, не вносились, а судом не були застосовані висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-19гс15, від 29.03.2017 у справі № 916/1689/15, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 916/1578/15-г (щодо необхідності застосування саме умов договору, а не законодавчо встановленого рівня орендної плати). Також, позивач вважає, що Кабінет Міністрів України видав Постанову № 611 з перевищенням повноважень, а судом першої інстанції не застосовано висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України від 28.10.2009 № 28-рп/2009, та не враховано, що чинна, починаючи з 24.05.2021, редакція Договору не містить чіткого визначення цільового призначення майна.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
7. 21.02.2022 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Корсак В.А.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3514/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП "МА "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Київської області.
9. 14.04.2022 на виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/3514/21.
10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "МА "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
11. Зважаючи на воєнний стан в Україні, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Позиції учасників справи
12. ДП "МА "Бориспіль" подало письмові пояснення до апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
13. 30.09.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області (орендодавець) та Авіакомпанією "МАУ" (орендар) укладено договір оренди № 1733 нерухомого майна, що належить до державної власності (Договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення № 27 (інв. № 47565) загальною площею 24,5 кв.м, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.64.НЛТНПД064, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру вантажного терміналу за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", та перебуває на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.03.2015 і становить за незалежною оцінкою 1 162 900,00 грн без врахування ПДВ (а.с. 23-29).
14. Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою забезпечення діяльності з пасажирських перевезень.
15. Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі майна.
16. Як визначено п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2015 року 14 536,25 грн.
17. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).
18. Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
19. Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
20. При цьому, п. 3.8 Договору встановлено, що в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
21. Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
22. Як узгоджено п. 10.1 Договору, його укладено строком на 1 рік, що діє з 30.09.2015 по 29.09.2016 включно. При цьому, п. 10.4 Договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором; зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу уповноваженого органу управління.
23. Орендодавцем та орендарем погоджено розрахунок плати за базовий місяць оренди - березень 2015 року - в розмірі 14 536,25 грн без ПДВ (а.с. 30).
24. За актом № 1 приймання-передачі державного майна від 30.09.2015 відповідачу передано об'єкт оренди (а.с. 31).
25. У подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до Договору (додатковими договорами № 1 від 28.09.2016, № 2 до 29.09.2017 та № 3 від 26.10.2018), а саме було продовжено строк, визначено нову оцінку орендованого майна та змінено розмір орендної плати (а.с. 32-33, 34, 35-36).
26. Додатковим договором № 3 від 26.10.2018 сторонами Договору продовжено строк дії Договору до 29.09.2019 включно, визначено нову оцінку орендованого майна - 1 129 260,00 грн без урахування ПДВ, та змінено розмір орендної плати. Так, відповідно до п. 1 зазначеного додаткового договору орендна плата за Договором за перший (базовий) місяць оренди - липень 2018 року становить 14 115,75грн без урахування ПДВ.
27. Додатком № 1 до додаткового договору № 3 від 26.10.2018 є розрахунок плати за базовий місяць оренди (а.с. 37).
28. З огляду на те, що наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 вирішено утворити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та визначено вказану особу правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, сторонами Договору 19.11.2019 укладено додатковий договір № 4 до Договору, яким по тексту Договору замінено орендодавця та його реквізити, а також, зокрема, продовжено строк дії Договору до 29.09.2020 включно (а.с. 38-40).
29. За результатами проведеного аукціону Договір викладено в новій редакції, а його дія продовжена до 29.09.2025; договір у новій редакції діє з 24.05.2021 (а.с. 41-56).
30. Відповідно до внесених змін, ринкова вартість об'єкта оренди станом на 31.12.2020 складає 1 218 681,00 грн без ПДВ (п. 6.1 Договору), а розмір місячної орендної плати - 15 744,38 грн без ПДВ (п. 9.1 Договору). Строк сплати орендної плати визначено п. 3.3 розділу ІІ Договору - щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, у співвідношенні: 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу (п. 16 Договору). Договором у редакції, що діє з 24.05.2021, також встановлено відповідальність за прострочення сплати орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.8 Договору).
31. 31.05.2021 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/1404 щодо оплати орендної плати за 8 днів оренди за Договором у редакції, що діє після 24.05.2021, та за 23 дні - у редакції, що діяла до 24.05.2021, на загальну суму 20 114,16 грн з ПДВ, з яких на користь балансоутримувача - позивача у справі, підлягає перерахуванню 8 380,90 грн (а.с. 57).
32. Відповідно до реєстру виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг з 01.05.2021 по 31.05.2021, такий рахунок отримано від імені відповідача Кондратюк Л.В. 10.06.2021, що останнім не оспорюється (а.с. 59).
33. Надана позивачем картка рахунку 361.76 за червень 2021-липень 2021 свідчить про те, що відповідачем сплачено 4 190,45 грн у рахунок оплати орендної плати за травень 2021 року (а.с. 60).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
34. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
35. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
36. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України).
37. За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
38. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
39. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
40. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
41. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
42. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
43. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 ГПК України).
44. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - матеріали справи не містять.
45. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
46. Враховуючи положення зазначених правових норм з урахуванням відсутності клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
47. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України).
48. Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 у справі № 910/11594/19.
49. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
50. Оскільки позивач в апеляційній скарзі оскаржує прийняте господарським судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 4 190,45 грн основної заборгованості, 272,78 грн пені, 50,63 грн 3 % річних, 46,04 грн інфляційних витрат та 419,04 грн штрафу, судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в оскаржуваній позивачем частині.
51. Вимоги позивача в зазначеній частині обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 4 190,45грн за користування орендованим майном за травень 2021 року, оскільки рахунок в частині платежу на користь балансоутримувача - позивача, відповідачем оплачено частково.
52. Як установлено ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
53. Як визначено ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
54. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, що передбачено ч. 1 ст. 762 ЦК України.
55. Відповідно до чч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором; орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати, а якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
56. Згідно з ч. 1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. При цьому, як передбачено частиною другою цієї статті, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
57. Отже, позивач як особа, на користь якої сплачується частина орендної плати, має право вимагати від відповідача виконання відповідного обов'язку.
58. Враховуючи наведене, а також умови укладеного Договору як в редакції, що діяла до 24.05.2021, так і після внесення змін, відповідач мав сплачувати орендну плату за користування майном до 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, частина якої, а саме 30 %, підлягала перерахуванню позивачу як балансоутримувачу відповідного майна.
59. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 запроваджено карантин, дія якого неодноразово продовжувалась.
60. Відповідно до наказу Авіакомпанії "МАУ" від 31.03.2020 № 55, враховуючи непередбачувані та непереборні обставини, які не залежали від відповідача, - пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запровадження на усій території України карантину, епідемічну ситуацію в Україні та світі, тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон України для пасажирських перевезень тощо, в авіакомпанії оголошено простій з 00:00 год 01.04.2020 на період до усунення/припинення обставин, що спричинили простій (а.с. 92).
61. При цьому, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 26.10.2020 № 672 "Щодо нарахування орендної плати на період дії карантину" установлено, що на період дії карантину нарахування орендної плати Авіакомпанії "МАУ", у тому числі за договором від 30.09.2015 № 1733 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 здійснюється в розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати (а.с. 81).
62. У силу постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2021 (в редакції, чинній станом на травень 2021 року) на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626), 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
63. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (Постанова № 611, яка була чинною до 01.06.2022), установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
64. Згідно з п. 2 вказаної Постанови орендодавцям державного майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
65. У силу положень п. 3 додатку № 2 до Постанови № 611 до орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, віднесені орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення, зокрема, транспортних підприємств з перевезення пасажирів.
66. Вказане свідчить про те, що у травні 2021 року відповідачу мала нараховуватись орендна плата у розмірі 50 % в силу положень вказаних нормативно-правових актів, як це було в тому числі передбачено орендодавцем (третьою особою у справі) наказом від 26.10.2020 № 672.
67. У силу ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
68. Відповідно до пп. "п" п. 18 ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення порядку передачі майна в оренду.
69. Твердження позивача про те, що зміна розміру орендної плати (щодо сплати орендної плати у розмірі 50 % від встановленої суми на період дії карантину) потребує внесення змін до договору у встановленій формі, є безпідставними та спростовуються тим, що Постанова № 611 містить імперативний припис органу, уповноваженого державою, яка є власником відповідного майна, для орендодавців щодо нарахування орендної плати за оренду державного майна у меншому розмірі, ніж узгоджено у договорі, та не потребує обов'язкового внесення змін до договору.
70. З огляду на положення Постанови № 611, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї Постанови, є державним регулюванням такої плати.
71. За Договором орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, отже забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець, а не позивач.
72. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї Постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією Постановою не вимагається.
Подібний за змістом правовий висновок вкладено в постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20.
73. Зазначене спростовує доводи скаржника про необхідність внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди в частині зміни розміру орендної плати.
74. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що він не є ані стороною договору оренди, ані власником державного майна, а є лише балансоутримувачем майна та отримує визначену орендодавцем у Договорі частину орендної плати. У зв'язку з чим позивач, не маючи жодного відношення до правовідносин сторін за Договором, не уповноважений визначати порядок нарахування орендної плати. Такі повноваження має виключно власник майна та сторона договору оренди.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.
75. Враховуючи те, що орендоване майно відповідно до первісної редакції Договору було передано в оренду з метою забезпечення діяльності з пасажирських перевезень, а також те, що позивачем не доведено того, що станом на травень 2021 року цільове призначення такого майна змінилось, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані твердження скаржника про те, що чинна, починаючи з 24.05.2021, редакція Договору не містить чіткого визначення цільового призначення майна.
76. Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-19гс/15 (№ 14/59/5022-941/2012 (18/18/5022-404/2012), від 29.03.2017 у справі № 916/1689/15, постанову Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 916/1578/15-г, то вказані справи не ідентичними за змістом та предметом дослідження до предмета даного спору, оскільки під час вирішення вказаних справ не існували обставини, що є предметом дослідження у даній справі та стосуються зменшення розміру орендної плати за користування державним майном на період дії карантину.
77. Положення ст. 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
78. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
79. Враховуючи вказані положення законодавства, безпідставними є посилання позивача про те, що для застосування ним як балансоутримувачем орендованого відповідачем майна положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 в частині зменшення розміру орендної плати можливе лише з моменту внесення відповідних змін до умов Договору.
80. Постанова № 611 у спірний період (як і на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду) у визначеному законодавством порядку не була скасована, а відтак була обов'язковою для виконання. Доказів протилежного суду не надано.
81. Враховуюче зазначене та те, що викладені в постановах Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 916/1689/15, Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 917/1578/15-г стосуються правовідносин, які суттєво відрізняються від досліджуваних у межах даного судового провадження, колегія суддів зазначає про помилковість тверджень скаржника щодо прийняття оскаржуваного рішення суду без урахування зазначених у цих судових рішеннях правових позицій.
82. Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
83. Оскільки відповідачем здійснена оплата 50 % від нарахованої суми за оренду за травень 2021 року, в частині, що підлягала сплаті балансоутримувачу (позивачу у справі), а саме 4 190,45 грн (8 380,90:100*50), ним повністю виконані зобов'язання перед позивачем за травень 2021 року.
84. З огляду на викладене, колегія суддів визнає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 190,45 грн основного боргу з орендної плати, а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат, 3 % річних та пені є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
85. Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
86. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача 419,04 грн штрафу (4 190,45:100*10) за порушення виконання зобов'язань з оплати орендної плати у встановлений строк, який був передбачений сторонами п. 3.8 Договору до внесення до нього змін 24.05.2021, оскільки на момент порушення відповідного зобов'язання відповідачем - 16.06.2021, Договір діяв в інший редакції, яка не передбачає такого виду забезпечення виконання зобов'язання як неустойка у вигляді штрафу в розмірі 10 %.
87. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
88. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
89. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
90. Оскільки матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" нарахування орендної плати мало відбуватись у розмірі 50 %, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в оскаржуваній позивачем частині, а також про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
91. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
92. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
93. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову є правильними і підтверджуються достовірними доказами, які фактично досліджені судом та відображені у прийнятому за результатами розгляду справи рушенні, а тому рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
94. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/3514/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
В.А. Корсак