вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2022 р. Справа№ 910/21981/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Полякова Б.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 06.07.2022,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (повний текст ухвали підписано 06.04.2021)
у справі №910/21981/16 (суддя Маринченко Я.В.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни
у справі за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни у справі №910/21981/16.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» 26.04.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 і прийняти постанову, якою задовольнити скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/21981/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду, крім іншого, поновлено Публічному акціонерному товариству «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16, роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі відповідно, але не пізніше 31.05.2021, роз'яснено апелянту право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (у разі його надання) в письмовій формі протягом 5 днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) їх іншим учасникам справи), але не пізніше 07.06.2021, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 07.06.2021, вказано закінчити проведення підготовчих дій, розгляд апеляційної скарги у справі №910/21981/16 призначено на 10.06.2021.
28.05.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021.
31.05.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021.
03.06.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у зв'язку з перебуванням суддів у відпустках склад колегії суддів неодноразово змінювався, розгляд справи відкладався.
08.07.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 клопотання Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №910/21981/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 на 09.09.2021.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про проведення судового засідання у справі №910/21981/16 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 клопотання розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, зазначено, що судове засідання по справі №910/21981/16 у режимі відеоконференції відбудеться 09.09.2021.
Судове засідання 09.09.2021 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
09.09.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (за апеляційною скаргою ПАТ «КССРЗ» на ухвалу господарського суду м. Києва від 01.04.2021 у справі № 910/21981/16).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 13.09.2021 розгляд справи №910/21981/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 призначено на 12.10.2021.
Судове засідання 12.10.2021 не відбулось у зв'язку із перебуванням суддів Станіка С.Р. з 11.10.2021 по 13.10.2021 та Тищенко О.В. з 12.10.2021 по 19.10.2021 у відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 розгляд справи №910/21981/16 призначено на 18.11.2021.
15.11.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшло клопотання про закриття провадження.
18.11.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшли додаткові пояснення до заперечень проти клопотань НБУ про зупинення проваджень на а/скаргами ПАТ "КССРЗ" (на ухвали ГС м.Києва від 30.03.2021, 01.04.2021 та 08.04.2021).
У судовому засіданні 18.11.2021 колегією суддів у складі Тищенко О.В., Станік С.Р., Тарасенко К.В. оголошено заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021. Заява обґрунтована тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», про що колегії суддів стало відомо підчас розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 задоволено заяву суддів Тищенко О.В., Станіка С.Р., Тарасенко К.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16, матеріали справи №910/21981/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О., у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 02.02.2022.
27.01.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеного на 02.02.2022, в режимі відеоконференції.
02.02.2022 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному з 01.02.2022 по 14.02.2022 включно.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 клопотання арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні, призначеного на 02.02.2022, в режимі відеоконференції залишено без розгляду, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 16.03.2022.
Судове засідання 16.03.2022 не відбулось задля запобігання загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 06.07.2022 об 11 год 15 хв.
В судове засідання 06.07.2022 з'явились представники Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», органу ДВС та арбітражний керуючий Шаматрін ЄМ. Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні судом ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи, щодо чого учасники справи, які з'явились у судове засідання не заперечували.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи, зважаючи на наступне.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі третьої особи, яка не з'явилась у судове засідання, її неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
В судовому засіданні ставилась на обговорення заява (клопотання) Національного банку України про закриття апеляційного провадження у справі.
Представник Національного банку України та представник органу ДВС підтримали вказану заяву (клопотання). Арбітражний керуючий Шаматрін Є. М. та представник Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" заперечили проти її задоволення.
Колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви, про що винесена ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у даній справі.
В судовому засіданні ставилось на обговорення заява (клопотання) Національного банку України про зупинення провадження у справі.
Як вбачається з відповідного клопотання, представник Національного банку України просила суд зупинити провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 до перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №905/1923/15.
У судовому засіданні представник Національного банку України повідомила суд, що відповідне клопотання не підтримує, оскільки у справі № 905/1923/15 Верховним Судом винесена постанова, тому підстави зупиняти провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим просила суд апеляційної інстанції залишити без розгляду вказане клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі.
Представник органу ДВС та арбітражний керуючий Шаматрін Є.С. не заперечили щодо залишення відповідного клопотання без розгляду.
Враховуючи викладене, оскільки представником Національного банку України не підтримано вказаного клопотання, викладені у клопотанні підстави для зупинення провадження у даній справі відпали, колегія суддів прийшла до висновку залишити без розгляду клопотання Національного банку України про зупинення апеляційного провадження у справі.
В судовому засіданні представник скаржника та арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. просили суд задовольнити апеляційну скаргу, представники органу ДВС та Національного Банку України просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни слід задовольнити, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 ГПК України).
Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
Звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність органу ДВС, скаржник стверджував, що 02.03.2021 отримав від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни у справі постанову про відкриття виконавчого провадження №64578636 від 19.02.2021 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №190/21981/16 від 27.01.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки та постанову про арешт майна боржника від 19.02.2021, у зв'язку з чим, 04.03.2021 боржник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчих дій у зв'язку з порушенням щодо боржника справи про банкрутство та відповідними обмеженнями відповідно до Кодексу України з процедури банкрутства, проте станом на подання відповідної скарги постанова про зупинення виконавчого провадження не прийнята, виконавче провадження має статус відкритого .
Скаржник зазначав, що бездіяльність державного виконавця, що полягає у не зупиненні виконавчих дій є незаконною, оскільки: державним виконавцем у супереч ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не зупинено виконавче провадження; державним виконавцем у супереч ч. 1-3 ст. 41 Кодексу України з процедури банкрутства продовжують вчинятись дії в рамках виконавчого провадження № 64578636. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і норми Кодексу України з процедури банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів. Будь-яке відчуження майна боржника, зокрема, того, що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а тому виконавче провадження №64578636 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/21891/16 підлягає зупиненню.
Скаржник звернув увагу суду на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни у справі №910/21981/16 відмовлено.
Оскаржувана ухвала мотивована судом першої інстанції недоведеністю скаржником факту порушення державним виконавцем приписів законодавства в рамках виконавчого провадження №64578636 за наказом Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 щодо не прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не проаналізовано зміст Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов'язковості одержання ухвали суду у межах справи про банкрутство для звернення стягнення на майно. Вказуючи на відсутність в Законі України «Про виконавче провадження» прямої вказівки на заборону відкривати виконавче провадження у даному випадку, суд першої інстанції не врахував спеціальні норми Кодексу, що передбачають наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 14 ст. 39 Кодексу), що будь-яке звернення стягнення на майно (у т.ч. заставне) здійснюється виключно у межах справи про банкрутство, будь-який арешт на майно може накладатись виключно судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство юридичної особи - боржника. Суд першої інстанції не врахував наявності ухвали Господарського суду м. Києва вiд 04.11.2020 року у справі № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», в якій вказано про неможливість звернення НБУ стягнення на заставлене майно поза межами справи про банкрутство та без ухвали суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Цим створено конкуренцію судових рішень, що не відповідає принципу правової визначеності і, відповідно, порушено ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд). Кодекс України з процедур банкрутства містить норму щодо припинення мораторію щодо звернення стягнення на заставлене майно, саме суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішуватиме питання припинення мораторію, якщо кредитор звернеться до цього ж суду з клопотанням про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. Суд першої інстанції, відхиляючи заперечення боржника щодо продовження дії мораторію, не врахував, що пунктом 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, установлено що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.В ухвалі господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/23627/16 про банкрутство, встановлено факт зупинення провадження у справі на час експертизи. Провадження було зупинено до набрання чинності КУзПБ, а поновлено 29.01.2020. Перехід до наступної судової процедури не міг бути здійснений до поновлення провадження, 170 днів має рахуватись саме з 29.07.2020, 170-денний строк не сплинув до набрання чинності зазначених змін про продовження строку на час карантину, продовжується до закінчення такого карантину, який був введенний КМУ 12.03.2020.
Судовою колегією встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/21981/16 позовні вимоги Національного банку України задоволено, у рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком України у розмірі 4 248 332 192,91 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки (нежилі будівлі), що належить ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", за іпотечним договором від 12.11.2009, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю 216 509 400,00 грн, та на предмет застави, що також належить відповідачу, за договором застави від 09.02.2010, шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю 70 776 400,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/21981/16 змінено, шляхом виключення з резолютивної частини рішення фраз наступного змісту "шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю предмету іпотеки в сумі 216 509 400,00 грн." та "шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю предметів застави в сумі 70 776 400,00 грн.", а також вартості предметів застави, що підлягають реалізації. Доповнено резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: "Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки та застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
27.01.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, яке змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі № 910/23627/16 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у розмірі 494 233,96 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. Офіційно оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у встановленому законодавством порядку. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КУзПБ).
19.02.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною відкрито виконавче провадження № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021, виданого у справі № 910/21981/16.
19.02.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною у виконавчому провадженні № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021, накладено арешт на майно боржника.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходить з того, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" пов'язує обов'язок виконавця зупинити виконавче провадження не з чинністю мораторію, а з обставиною саме відкриття справи про банкрутство та розповсюдженням мораторію на задоволення відповідних вимог, що перебувають на примусовому виконанні в органах ДВС.
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Відповідно до частини п'ятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Вищенаведені положення Закону України "Про виконавче провадження" є лише загальним правилом, які визначають механізми, які мають обов'язково бути застосовані виконавцями у процесі виконання судових рішень.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила.
Відтак, досліджуючи спірне питання щодо правомірності дій державного виконавця слід виходити з аналізу положень статті 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" у нормативному поєднанні з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, окремі положення якого визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та застосовані відповідні процедури. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15).
Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна (частина друга статті 41 КУзПБ).
Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз 1 частини п'ятої статті 41 КУзПБ).
Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п'ята статті 41 КУзПБ).
Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на відповідне майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.
Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця, які спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави щодо боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Колегія суддів зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.
Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.
У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця, що спрямовані на звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.
Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
Зазначене у сукупності свідчить про те, що висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій державним виконавцем, здійснені без врахування та нормативного поєднання з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, що передбачають спеціальне регулювання процедури розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, в тому числі майном, яке є предметом забезпечення.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги на бездіяльність державного виконавця, скасування оскаржуваної ухвали господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16, із прийняттям нового судового рішення.
Судова колегія вважає неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не зупинення виконавчого провадження № 64578636, зважаючи на імперативні приписи положень КУзПБ щодо реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом, щодо арешту майна боржника лише господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство.
Цей висновок також узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, а саме: у справі № 903/69/18 щодо принципу судового контролю за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів; у справах № 904/4700/19, №44/610-6-43/145 щодо перебування боржника в особливому правовому режимі з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про банкрутство та пріоритету спеціальних норм законодавства про банкрутство у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Судом апеляційної інстанції враховано, що в ухвалі Господарського суду м. Києва вiд 04.11.2020 у справі № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» судом вказано про неможливість звернення НБУ стягнення на заставлене майно поза межами справи про банкрутство та без ухвали суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство; про те, що будь-яке відчуження майна боржника, зокрема того, що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство № 910/23627/16.
За таких обставин, судова колегія вважає скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Доводи Національного банку України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані та такі, що не знайшли підтвердження під час розгляду у справі.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 - скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни слід задовольнити; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни, яка полягає у невиконанні вимог статей 34, 35 Закону України Про виконавче провадження , п. 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень у зв'язку з не прийняттям постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки); зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савку Ліану Олегівну виконати вимоги статей 34, 35 Закону України Про виконавче провадження , п. 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).
У зв'язку з тим, що суддя Пантелієнко В.О., що входить до складу суду, перебував у відпустці з 09.07.2022 по 24.07.2022 та суддя Поляков Б.М., що входить до складу суду, перебував у відпустці з 18.07.2022 по 31.07.2022, повний текст даної постанови складено 01.08.2022.
Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 271 , 275 , 277 , 282 , 283 , 284 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/21981/16 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни, яка полягає у невиконанні вимог статей 34, 35 Закону України Про виконавче провадження , п. 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень у зв'язку з не прийняттям постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).
Зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савку Ліану Олегівну виконати вимоги статей 34, 35 Закону України Про виконавче провадження , п. 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України .
Повний текст складено 01.08.2022
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.М. Поляков
В.О. Пантелієнко