вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2022 р. Справа№ 910/21981/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Полякова Б.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 06.07.2022,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (повний текст ухвали підписано 06.04.2021)
у справі №910/21981/16 (суддя Маринченко Я.В.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни
у справі за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»
третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни у справі №910/21981/16.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» 26.04.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 і прийняти постанову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) апеляційну скаргу у справі №910/21981/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду, крім іншого, поновлено Публічному акціонерному товариству «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16, роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі відповідно, але не пізніше 31.05.2021, роз'яснено апелянту право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (у разі його надання) в письмовій формі протягом 5 днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) їх іншим учасникам справи), але не пізніше 07.06.2021, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 07.06.2021, закінчено проведення підготовчих дій, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 10.06.2021.
28.05.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021.
31.05.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у зв'язку з перебуванням суддів у відпустках склад колегії суддів неодноразово змінювався, розгляд справи відкладався.
03.06.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі.
08.07.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 клопотання Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №910/21981/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 на 09.09.2021.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про проведення судового засідання у справі №910/21981/16 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 клопотання розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, зазначено, що судове засідання по справі №910/21981/16 у режимі відеоконференції відбудеться 09.09.2021.
09.09.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (за апеляційною скаргою ПАТ «КССРЗ» на ухвалу господарського суду м. Києва від 08.04.2021 у справі № 910/21981/16).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 13.09.2021 розгляд справи №910/21981/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 призначено на 12.10.2021.
Судове засідання 12.10.2021 не відбулось у зв'язку із перебуванням суддів Станіка С.Р. з 11.10.2021 по 13.10.2021 та Тищенко О.В. з 12.10.2021 по 19.10.2021 у відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 розгляд справи №910/21981/16 призначено на 18.11.2021.
15.11.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшло клопотання про закриття провадження.
18.11.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшли додаткові пояснення до заперечень проти клопотань НБУ про зупинення проваджень за апеляційними скаргами ПАТ "КССРЗ" (на ухвали ГС м.Києва від 30.03.2021, 01.04.2021 та 08.04.2021).
У судовому засіданні 18.11.2021 колегією суддів, у складі Тищенко О.В., Станік С.Р., Тарасенко К.В. оголошено заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021. Заява обґрунтована тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», про що колегії суддів стало відомо підчас розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 задоволено заяву суддів Тищенко О.В., Станіка С.Р., Тарасенко К.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16, матеріали справи №910/21981/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 08.12.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О., у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 02.02.2022.
27.01.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеного на 02.02.2022, в режимі відеоконференції.
02.02.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному з 31.01.2022 по 14.02.2022 включно.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 клопотання арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні, призначеного на 02.02.2022, в режимі відеоконференції залишено без розгляду, розгляд апеляційної скарги скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 16.03.2022.
Судове засідання 16.03.2022 не відбулось задля запобігання загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 призначено на 06.07.2022 о 11 год 00 хв.
В судове засідання 06.07.2022 з'явились представники Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», органу ДВС та арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник органу ДВС у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Обгрунтовуючи заявлене клопотання, представник органу ДВС посилався на те, що про дату, час та місце розгляду справи дізнався в день судового засідання 06.07.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Представник скаржника та арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. щодо задоволення відповідного клопотання заперечували. Представник Національного банку України щодо відкладення розгляду справи не заперечував.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала Північного апеляційного суду від 08.06.2022 про призначення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 на 06.07.2022 о 11 год 00 хв, опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 10.06.2022.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що представник органу ДВС не був позбавлений права та можливості ознайомитись завчасно з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє заявлене клопотання представника органу ДВС у судовому засіданні про відкладення розгляду справи, як безпідставне та необгрунтоване. Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався та представники органу ДВС мали достатньо часу підготуватися до її розгляду, викласти свою правову позицію письмово, тощо. Матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу, в якому представник органу ДВС виклав свої доводи щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні судом також ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи, щодо чого учасники справи, які з'явились у судове засідання не заперечували.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи, зважаючи на наступне.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі третьої особи, яка не з'явилась у судове засідання, її неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
В судовому засіданні ставилась на обговорення заява (клопотання) Національного банку України про закриття апеляційного провадження у справі.
Представник Національного банку України та представник органу ДВС підтримали вказану заяву (клопотання). Арбітражний керуючий Шаматрін Є. М. та представник Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" заперечили проти її задоволення.
Колегія суддів, після нарадчої кімнати ухвалила відмовити в задоволенні вказаної заяви, про що винесена ухвала про від 06.07.2022 у даній справі.
В судовому засіданні ставилось на обговорення клопотання Національного банку України про зупинення провадження у справі.
Як вбачається з відповідного клопотання, представник Національного банку України просила суд зупинити провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 до перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №905/1923/15.
У судовому засіданні представник Національного банку України повідомила суд, що відповідне клопотання не підтримує, оскільки у справі № 905/1923/15 Верховним Судом винесена постанова, тому підстави зупиняти провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим просила суд апеляційної інстанції залишити без розгляду вказане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник органу ДВС та арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. не заперечили щодо залишення відповідного клопотання без розгляду.
Враховуючи викладене, оскільки представником Національного банку України не підтримано вказаного клопотання, зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження у даній справі відпали, колегія суддів прийшла до висновку залишити без розгляду клопотання Національного банку України про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник скаржника та арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. просили суд задовольнити апеляційну скаргу, представники органу ДВС та Національного Банку України просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення частково, оскаржувану ухвалу слід скасувати у відповідній частині, прийнявши в цій частині нове рішення, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 ГПК України).
Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із скаргою на дії органу ДВС до суду першої інстанції, скаржник стверджував, що 02.03.2021 отримав від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни постанову про відкриття виконавчого провадження №64578636 від 19.02.2021 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №190/21981/16 від 27.01.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки та постанову про арешт майна боржника від 19.02.2021.
Відповідні дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно божника скаржник вважає незаконними, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»; 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедури банкрутства;
ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/23627/16 про банкрутство за результатами попереднього засідання визнано вимоги кредиторів Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», зокрема, Національного банку України з грошовими вимога на суму 4150361921,31 грн, з яких вимоги 3200 грн - вимоги першої черги, 4150358727,31 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника; ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/23627/16 відмовлено боржнику у вжитті заходів забезпечення шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного боржнику майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, тобто в межах справи про банкрутство вимоги Національного банку України визнані як такі, що забезпечені цим же предметом застави.
Скаржник зазначав, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і норми Кодексу України з процедури банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів. Будь-яке відчуження майна боржника, зокрема того, що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни у справі №910/21981/16 відмовлено.
Оскаржувана ухвала мотивована судом першої інстанції недоведеністю скаржником факту порушення державним виконавцем приписів законодавства при відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 та при накладенні арешту на майно боржника.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не проаналізовано зміст Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов'язковості одержання ухвали суду у межах справи про банкрутство для звернення стягнення на майно. Вказуючи на відсутність в Законі України «Про виконавче провадження» прямої вказівки на заборону відкривати виконавче провадження у даному випадку, суд першої інстанції не врахував спеціальні норми Кодексу, що передбачають наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 14 ст. 39 Кодексу), що будь-яке звернення стягнення на майно (у т.ч. заставне) здійснюється виключно у межах справи, будь-який арешт на майно може накладатись виключно судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство юридичної особи - боржника. Суд не врахував, що у відзиві на скаргу, наданому органом ДВС, обов'язковість одержання ухвали суду у межах справи про банкруство визнано. Суд не проаналізував відповідні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, не вказав чому відповідні підстави не можуть бути застосовані у даному випадку.
Щодо правомірності накладення арешту на майно одночасно із відкриттям виконавчого провадження, суд не навів конкретні норми Закону України «Про виконавче провадження», які б вказували на відповідне право державного виконавця. Суд першої інстанції не врахував наявність ухвали господарського суду міста Києва від 04.11.2020 № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», в якій прямо вказано про неможливість звернення НБУ стягнення на заставне майно поза межами справи про банкрутство.
Судовою колегією встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/21981/16 позовні вимоги Національного банку України задоволено, у рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком України у розмірі 4 248 332 192,91 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки (нежилі будівлі), що належить ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", за іпотечним договором від 12.11.2009, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю 216 509 400,00 грн., та на предмет застави, що також належить відповідачу, за договором застави від 09.02.2010, шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю 70 776 400,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/21981/16 змінено, шляхом виключення з резолютивної частини рішення фраз наступного змісту "шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю предмету іпотеки в сумі 216 509 400,00 грн." та "шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю предметів застави в сумі 70 776 400,00 грн.", а також вартості предметів застави, що підлягають реалізації. Доповнено резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: "Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки та застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
27.01.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, яке змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі № 910/23627/16 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у розмірі 494 233,96 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. Офіційно оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у встановленому законодавством порядку. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КУзПБ).
19.02.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною відкрито виконавче провадження № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021, виданого у справі № 910/21981/16.
19.02.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною у виконавчому провадженні № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021, накладено арешт на майно боржника.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни в частині
прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) та відкриття виконавчого провадження №64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки), а також в частині відмови у зобов'язанні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни повернути стягувачу наказ Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) без виконання, з огляду на наступне.
Наказ є виконавчим документом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Отже, державний виконавець, отримавши заяву про відкриття виконавчого провадження в силу положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийняв до примусового виконання наказ Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі № 910/21981/16 та відкрив постановою від 19.02.2021 виконавче провадження № 64578636. В цій частині суд вважає дії державного виконавця правомірними, а скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» в цій частині необґрунтованою.
Доводи скаржника щодо зобов'язання державного виконавця повернути стягувачеві наказ Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) без виконання, суд вважає безпідставними.
Підстави для повернення стягувачу виконавчого документу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення визначені у ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Частиною 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено випадки, коли виконавче провадження підлягає закінченню.
Вказані норми Закону не містять такої підстави для повернення виконавчого документу, як порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника.
Таким чином, в цій частині суд вважає дії державного виконавця правомірними, а скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» в цій частині необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо правомірності накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636 та винесення постанови від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки), зважаючи на наступне.
Колегія суддів зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах про банкрутство суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.
З огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, арешту майна боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі, пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (ч. 3 ст. 41 КУзПБ).
Як передбачено ч. 5 ст. 41 КУзПБ, стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника
Згідно з ч. 6 ст. 41 КУзПБ, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, відчуження майна боржника, зокрема, того що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.
Відповідно до абз. 4 ч. 14 КУзПБ, арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо арешту майна боржника, який перебуває у процедурі банкрутства та винесення постанови від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Оскільки Кодексом з процедур банкрутства прямо заборонено накладати арешт на майно боржника інакше, аніж за ухвалою суду у межах справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636 та визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки), в цій частині скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню, відповідно, оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Щодо вимоги скаржника зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни вжити заходів по вилученню записів про арешт майна боржника у виконавчому провадженні з відповідних державних реєстрів, то у задоволенні відповідної вимоги слід відмовити, зважаючи на наступне.
Суд не може зобов'язати державного виконавця вилучити записи про арешт майна боржника у виконавчому провадженні з відповідних державних реєстрів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідні записи існують. Скаржник не підтвердив документально, у яких саме державних реєстрах існують відповідні записи.
У суді апеляційної інстанції заявник зазначив, що разом із скаргою до суду першої інстанції такі докази не подавались. Такі записи ймовірно мають існувати у відповідних державних реєстрах, але заявив, що підтвердити цього не може.
Таким чином, ця вимога не підтверджена належними і допустимими доказами та не може бути задоволена судом у такому вигляді, як заявлено скаржником: без конкретизації номерів записів у відповідних державних реєстрах, без конкретизації державних реєстрів, з яких заявник просить суд вилучити ці записи.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу в цій частині слід залишити без змін, апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.
Доводи Національного банку України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані та такі, що не знайшли підтвердження під час розгляду у справі.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 скасуванню в частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636; визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 19.02.2021 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки), з прийняттям в цій частині нового рішення про: часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни; визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636; визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки). В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 слід залишити без змін.
У зв'язку з тим, що суддя Пантелієнко В.О., що входить до складу суду, перебував у відпустці з 09.07.2022 по 24.07.2022 та суддя Поляков Б.М., що входить до складу суду, перебував у відпустці з 18.07.2022 по 31.07.2022, повний текст даної постанови складено 01.08.2022.
Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 271 , 275 , 276 , 277 , 282 , 283 , 284 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 скасувати частково щодо відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636; визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).
В цій частині прийняти нове судове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 12.03.2021 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64578636.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 19.02.2021 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 року у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).
В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/21981/16 залишити без змін.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України .
Повний текст складено 01.08.2022
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.М. Поляков
В.О. Пантелієнко