вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2022 р. Справа№ 910/86/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Токар Т.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.06.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту"
на рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2021 (повний текст рішення складено 10.09.2021)
у справі № 910/86/21 (суддя Баранов Д.О.)
за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту"
про стягнення 374 440, 00 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту"
до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації
про визнання недійсним договору
В судовому засіданні 09.06.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №910/86/21 первісний позов Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації задоволено; вирішено:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» на користь Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації пеню в розмірі 270 840,00 грн., штраф в розмірі 103 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 616, 60 грн.;
повернути Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 9 964, 86 грн. згідно платіжного доручення №34 від 28.10.2020;
у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21 повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору на виконання робіт по розробленню проектної документації №19-2019 від 29.03.2019 (зі всіма додатками та додатковими угодами до нього), а первісний позов Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» про стягнення пені та штрафу в загальному розмірі 374 440,00 грн. - залишити без задоволення.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року (позов направлено поштою) Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» (ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту», відповідач) 374 440,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору №19-2019 від 29.03.2019, зокрема, внаслідок сплину 15.06.2020 кінцевого терміну виконання робіт, що є підставою для стягнення з відповідача пені 0,1% за шість місяців прострочення виконання зобов'язань за договором у сумі 270 840,00 грн., а також додаткового штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600,00 грн., що загалом становить 374 440,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 прийнято до розгляду спільно з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту», у якій заявлені вимоги про визнання недійсним договору на виконання робіт по розробленню проектної документації №19-2019 від 29.03.2019 (зі всіма додатками та додатковими угодами до нього) між Управлінням (Департаментом) екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації та ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту».
В обґрунтування зустрічних вимог позивач посилається на те, що на момент укладення спірного договору мало місце обопільне помилкове сприйняття замовником та виконавцем обставин, що мали істотне значення й стосувалися їхніх прав та обов'язків, як сторін цього правочину, у зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 229 ЦК України такий правочин має бути визнаний недійсним.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №910/86/21 первісний позов Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації задоволено; у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору відмовлено.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів виконання робіт в обумовлений договором строк, внаслідок чого прийшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №19-2019 від 29.03.2019 та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому наявні підстави для застосування відповідальності.
Відмову у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд мотивував тим, що наведені позивачем обставини, якими останній обумовлює визнання спірного договору недійсним, не мають своїм наслідком визнання такого договору недійсним у розумінні положень ст. 229 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не навів, а суд не встановив обставин того, що при укладенні спірного договору дійсно мала місце помилка, що на момент його укладення ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» не було обізнане або не могло бути обізнаним стосовно обставин, щодо яких стверджується про наявність помилки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується із рішенням суду у справі, вважає його необґрунтованим, незаконним, та оскаржує рішення повністю.
Згідно доводів апеляційної скарги:
- суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав правової оцінки аргументам Департаменту, викладеним у акті №1 встановлених недоліків та переліку необхідних доопрацювань до договору з точки зору їх обґрунтованості та відповідності предмету договору, Завданню на проектування (Додаток № 2 до договору) й вимогам законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері будівництва, в тому числі конкретним Державним будівельним нормам та стандартам, на які вказує Департамент у акті № 1 від 20.08.2020 та листі № 01/1/01-06/00970 від 21.08.2020;
- суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав оцінки аргументам товариства, викладеним у листі від 08.09.2020 № 114 та листі від 21.09.2020 № 114/2 в якості відповідей на зауваження Департаменту, а також відповідним аргументам товариства з цих питань, викладеним у зустрічній позовній заяві та відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву;
- товариство ніколи не заперечувало, що мало загальну інформацію про техногенну-екологічну ситуацію на шахті «Золоте» станом на березень 2018 року та добросовісно виконуючи свої обов'язки за договором, розробило та надало на попередній розгляд Департаменту проектну документацію з технічними рішеннями, адекватними техногенно-екологічній ситуації на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», яка фактично склалася на момент укладення договору;
- на момент укладення договору, виконавцю не було і не могло бути відомо про відсутність оформленого відводу земельної ділянки (права користування) у необхідних межах під об'єкт будівництва (реконструкції), оскільки вирішення цього питання знаходилося у компетенції замовника та/або балансоутримувача об'єкту будівництва; вочевидь, отримавши від товариства для попереднього розгляду розроблену проектну документацію та Експертний звіт №00623-20 від 15.07.2020 з технічними рішеннями, адекватними ситуації, що склалася, та зрозумівши об'єктивну неможливість виконання договору, Департамент ймовірно вирішив перекласти всю відповідальність за це на товариство; відповідно домовленості між замовником та виконавцем про корегування завдання на проектування (додаток № 2) не було досягнуто та ймовірно і не могло бути досягнуто;
- суд першої інстанції взагалі не надав оцінки аргументам позивача за зустрічним позовом, а саме про те, що Управління (Департамент) не було на момент укладення договору та не є у теперішній час ані землекористувачем наявної земельної ділянки, виділеної для обслуговування очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», ані балансоутримувачем даних очисних споруд; тобто Управління (Департамент) не мало права виступати в якості замовника у договорі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021 справу №910/86/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" на рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 24.11.2021.
Судове засідання 24.11.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Ходаківської І.П. на лікарняному, про що учасники справи були повідомлені засобами телефонного зв'язку. Дану інформацію було розміщено для учасників справи на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua).
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Владимиренко С.В. у відпустках за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/6226/21 від 03.12.2021 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/86/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 колегією суддів у визначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" на рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21, розгляд справи призначено на 04.01.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 у зв'язку з перебуванням головуючого судді - Ходаківської І.П. (суддя-доповідач) на лікарняному з 13.12.2021, апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 відкрито апеляційне провадження колегією суддів у визначеному складі, справу призначено до розгляду на 09.06.2022.
До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу (отриманий судом 08.11.2021), розглядалися заяви позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Повідомлення із копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 про призначення справи до розгляду на 09.06.2022, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронну адресу представників сторін, зазначених в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
Крім того, інформація щодо призначення розгляду даної справи на 09.06.2022 була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням: https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1272433/.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.06.2022 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 09.06.2022 не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21 - залишити без змін.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
29.03.2019 між Департаментом екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» (далі - виконавець) укладено договір №19-2019 на виконання робіт по розробленню проектної документації за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Розробка проекту «Заходи щодо захисту від затоплення шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» із застосуванням сучасних технологій, що забезпечують ефективне очищення води, згідно пункту 1.48 Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області на 2019-2025 роки, затвердженої розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.02.2019 № 127 (зі змінами), зазначені в зведеному кошторисі на проектні роботи (додаток 4), кошторисах 1, 2, 3, 4 (додатки 5, 6, 7, 8) та завданні на проектування (додаток 2), які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати технічному завданню на проектування та чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують даний вид робіт. Приймання й оцінка виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог договору.
Якість виконаних робіт має відповідати вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б.А 2.4-4.2009 СПДБ «Основні вимоги до проектної та робочої документації»).
За умовами п. 1.6. договору замовник доручає виконавцю провести експертизу проектно-кошторисної документації та отримати позитивний експертний звіт у відповідності до вимог чинного законодавства.
Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що етапи виконання робіт, а також строки їх виконання визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт додаток 3), який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пп. 5.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, визначені п. 1.2. договору.
19.06.2020 Департаментом було надіслано відповідачу претензію про невиконання зобов'язань за договором від 29.03.2020 №19-2019 з вимогою виконати свої зобов'язання та сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (4 дні прострочення станом на 19.06.2020).
30.06.2020 на адресу Департаменту від відповідача надійшов лист від 26.06.2020 № 92 «щодо виконання робіт», в якому останній погодився з претензією та заявив про безумовну готовність задовольнити її вимоги, однак, до цього часу так і не задовольнив, не сплативши пеню за прострочення та не виконавши своїх зобов'язань за пунктами 3-5 Календарного плану.
17.08.2020 на адресу Департаменту надійшов лист від відповідача «стосовно виконання робіт», в якому зазначалось про те, що відповідач направляє на адресу Департаменту один примірник звітів по 3 та 4 етапам робіт в паперовому вигляді та на дисковому носії разом з електронною копією позитивного експертного висновку та акти приймання робіт.
Листом від 21.08.2020 №01/1/01-06/00970 Департамент повідомив відповідача про результати розгляду отриманої документації, зазначивши у своєму листі про неналежне виконання умов договору зі сторони ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» та повідомивши про встановлені порушення та невідповідність виконаної роботи умовам укладеного договору та вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 «склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б.А 2.4.2009 СПДБ «основні вимоги до проектної та робочої документації»).
Сторонами у відповідності до вимог п. 4.4 договору було складено акт з переліком встановлених недоліків та необхідних доопрацювань, а також термінів їх виконання, який виконавець взяв до роботи, та повідомив про те, що відповіді будуть надані в окремому листі, а також зауважив, що доопрацювання проектно-кошторисної документації згідно переліку необхідних доопрацювань встановлених актом буде здійснено у строк до 21.09.2020.
09.10.2020 на адресу Департаменту надійшов лист ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» від 21.09.2020 № 114/2, що містить відповіді на зауваження згідно акту. Також виконавцем було надано проектну документацію, яка повинна була бути доопрацьована з урахуванням встановлених недоліків.
Повторно розглянувши проектно-кошторисну документацію та лист виконавця із відповідями на зауваження, Департамент встановив, що встановлені актом недоліки у проектно-кошторисній документації виконавцем не були усунуті, а документація надана не у повному обсязі, тобто, виконавець нічого не виправляв; при цьому, виконавець вилучив з проектної документації частину креслень, яка не відповідала державним стандартам, окрім того, так і не було надано в електронному вигляді кошторисну документацію у форматі ims або bdcu, про що зазначалось в акті недоліків.
Оскільки відповідач умисно проігнорував більшість питань і встановлених недоліків у проектній документації; а роботи за 1 та 2 етапом договору, за які було сплачено Департаментом без виконаних 3 та 4 етапів абсолютно не можливо використати в роботі окремо, оскільки вони повинні бути невід'ємною частиною проектної документації в цілому, яку повинен був розробити відповідач, та через невиконання відповідачем умов договору №19-2019 від 29.03.2019 з урахуванням, що кінцевий строк виконання робіт сплинув 15.06.2020, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені 0,1 % за шість місяців (183 дні) прострочення виконання зобов'язань за договором у сумі 270 840,00 грн. (1 480 000,00 грн. х 0,1% х 183 дні прострочення виконання зобов'язань), а також додаткового штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600, 00 грн., що загалом становить 374 440,00 грн.
Зустрічний позов ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» про визнання недійсним договору № 19-2019 від 29.03.2019 обгрунтований наступними підставами:
- в порушення вимог ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України (з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014) при укладенні договору та в ході подальшої його реалізації замовником не були надані виконавцеві ані технічні умови щодо об'єкту будівництва (на під'єднання до інженерних мереж), ані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
- позивач відповідно до свого правовстановлюючого документу (положення) не мав права виступати в якості замовника в господарських договорах у сфері реконструкції та будівництва конкретних об'єктів, а отже, і не мав права (компетенції) на укладення договору.
- позивачем не оформлено відвід земельної ділянки у необхідних межах (право користування земельною ділянкою) під об'єкт будівництва (реконструкції) у передбаченому законодавством України порядку, внаслідок чого Управління не мало права виступати в якості замовника у договорі. Крім того, через відсутність оформленого відводу земельної ділянки у необхідних межах (права користування земельною ділянкою) під об'єкт будівництва (реконструкції), містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови щодо об'єкту будівництва (реконструкції) не могли бути отримані Управлінням (Департаментом) та передані виконавцеві. В свою чергу, виконавець без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та технічних умови щодо об'єкту будівництва (реконструкції) не міг належним чином виконати роботи по розробленню відповідної проектної документації.
- позивач на момент укладення договору мав помилкову інформацію про техногенно-екологічну ситуацію на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», що існувала на шахті у той час. Через це реалізація проекту, який був би розроблений на підставі технічних даних, що містяться у Завданні на проектування (додаток 2 до договору), була об'єктивно неможливою;
- на момент укладення договору мало місце обопільне помилкове сприйняття замовником та виконавцем обставин, що мали істотне значення й стосувалися їхніх прав та обов'язків, як сторін цього правочину.
Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 19-2019 від 29.03.2019 є договором підряду.
20.08.2020 у відповідності до вимог п. 4.4 договору було складено акт №1 з переліком встановлених недоліків та необхідних доопрацювань, а також термінів їх виконання. Зокрема, відповідача було повідомлено листом Департаменту від 21.08.2020 №01/1/01-06/00970 про результати розгляду отриманої документації, із зазначенням у листі про неналежне виконання умов договору зі сторони відповідача та повідомивши про встановлені порушення та невідповідність виконаної роботи умовам укладеного договору та вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б.А 2 4.2009 СПДБ «Основні вимоги до проектної та робочої документації»).
Згідно встановлених актом недоліків, Департамент дійшов висновку що виконавцем допущено істотні відступи від умов укладеного договору, що свідчить про неналежне виконання умов договору виконавцем, і зокрема:
- оформлений проект повинен бути наданий в чотирьох примірниках та електронному вигляді в 1 примірнику на електронному носії (в форматі PDF), а кошторисну документацію - у файлі з розширенням .ims або .bdcu відповідно до умов договору;
- інженерно-технічні рішення Тому 1 Пояснювальної записки проекту передбачають потужність очисних споруд від 520 до 750 м3/год., що не узгоджується із завданням на проектування (в подальшому було встановлено, що в технічному завданні було допущено описку, замість м3/добу Департаментом малось на увазі м3/год., з чим погодився сам відповідач та зазначив про це у своєму листі від 08.09.2020 № 114 та відповідях на зауваження). Крім цього позивач зазначив, що проектом передбачається відкачування води до 18000 м3 на добу, проте ж завданням на проектування визначено було 1600 м3/год (у перерахунку 38400 м3/добу із врахуванням того, що у завданні помилково було зазначено м3/добу замість м3/год. із чим погодився відповідач);
- відсутні будь-які технологічні рішення у проекті, зокрема, залишилось не вирішеним питання проектного рішення відкачки та очищення шахтних вод згідно завданням на проектування, зокрема відсутність у проекті жодного устаткування для відкачки води та обладнання для очисних споруд, відсутні будь-які роботи з реконструкції очисних споруд та водовідведення водоочищення, тобто реалізація проекту за наданими документами буде в подальшому неможливою;
- капітальний ремонт будівлі блоку фільтрувально-насосної станції не передбачений Завданням на проектування, а тому питання щодо необхідності його ремонту могло бути розкрито проектними рішеннями, та бути у складі проекту, проте з наданої документації вбачається що Замовником складено кошторисний розрахунок всього проекту тільки на ремонт цієї будівлі (стіни, покрівля, вікна, благоустрій прилеглої території, тощо). Тобто із наданої проектно-кошторисної документації вбачається виключно реалізація проектних рішень із ремонту будівлі, що ні яким чином не узгоджується із Завданням на проектування, тому це проектне рішення не можна вважати реконструкцією очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» по технології фізико-хімічної очистки шахтних вод до встановлених санітарних норм в складі заходів захисту від затоплення шахти, а також відсутнє проектне рішення із застосуванням сучасних інноваційних технологій, що забезпечують ефективне очищення шахтних вод;
- том Кошториси (01-21 -К) на титульному аркуші містить назву Проект Заходи щодо захисту від затоплення шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» «Реконструкція очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», проте у пояснювальній записці, зведеному та локальних кошторисах містяться такі аналогічні назви: «Капітальний ремонт блоку фільтрувально-насосної станції з побутовими приміщеннями на відокремленому підрозділі (ВП) «Шахта Золоте», розташованої у Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області». Крім цього, не зрозумілим залишається питання чому зведений кошторисний розрахунок у цьому томі затверджується ДП «Первомайськвугілля»;
- кошториси не відповідають переліку підсумкових вартісних параметрів;
- до підсумкових вартісних параметрів включені витрати із ПВР, який не передбачений наданим проектом;
- дублювання кошторисів із різними розрахунками;
- наявність кошторисних розрахунків, які не мають відношення до проекту «Реконструкція очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»;
- наявність кошторисних розрахунків на виконання робіт не передбачених проектом;
- між заходами, які замовник вказав у Завданні на проектування та наданими кошторисними, розрахунками не завжди прослідковується взаємозв'язок, що може бути наслідком можливого формування кошторисної документації із іншого аналогічного проекту;
- відсутність кошторисних розрахунків за 1 етапом Календарного плану;
- відсутній експертний звіт повного комплекту проектно-кошторисної документації за всіма етапами передбаченими Календарним планом, наданий експертний звіт стосується лише частини проекту до 3 етапу робіт передбаченого Календарним планом.
Окремо було визначено:
- зауваження, що стосуються комплектності документації, яка повинна була бути надана у складі вже оформленого проекту до 1 етапу «Реконструкція насосних установок І підйому» (19-2019) 01-11-ПЗ;
- окремі зауваження та недоліки щодо наданої документації за 3 етапом «Реконструкція очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (19-2019)01-21 щодо комплектності документації,
виявлені недоліки в томі І (19-2019) 01-21-ПЗ наданої документації; у томі III. Оцінка впливу на навколишнє середовище та оцінка впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій. (19-2019) 01-21-ОВНС; у томі IV. Проект організації виробництва (19-2019) О1-21-ПОБ; в томі V Система зовнішнього блискавкозахисту (19-2019) 01-21-ЗБ;
зазначено перелік недоліків щодо наданих: технічного звіту, обстеження та оцінка технічного стану будівельних конструкцій блоку фільтрувально-насосної станції з побутовими приміщеннями (БФНС) на території відокремленого підрозділу ВП «Шахта «Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля».
В розділі III акту встановлених недоліків у графі «Зауваження Виконавця»: виконавець зазначив, що взяв до роботи зазначений акт, та повідомив про те, що відповіді будуть надані в окремому листі; строк доопрацювання проектно-кошторисної документації згідно переліку необхідних доопрацювань встановлених актом встановлено до 21.09.2020.
09.10.2020 на адресу Департаменту надійшов лист ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» від 21.09.2020 №114/2 з відповідями на зауваження згідно акту; також було надано проектну документацію.
За висновками суду першої інстанції:
- факт невиконання виконавцем зобов'язань за договором № 19-2019 від 29.03.2019 ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» підтверджено у підписаній сторонами додатковій угоді до договору № 10 від 24.12.2020, згідно з якою виконавець визнав факт неналежного виконання ним зобов'язань за договором, зобов'язавшись повернути отримані від замовника кошти в сумі 759 043,75 грн. та частково виконав своє зобов'язання, повернувши замовнику 27.01.2021 грошові кошти у сумі 109 043,75 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 11 від 27.01.2021;
- доказів виконання відповідачем робіт за 3 етапом (що включає в себе розроблення частини проектно-кошторисної документації), 4 етапом (експертний висновок проектно-кошторисної документації за першим та третім етапами) та заключною стадією (оформлення робіт та здача робіт замовнику) відповідно до умов укладеного договору (з урахуванням додаткових угод) у строк, як до 15.06.2020, так і станом на час вирішення спору в матеріалах справи не має;
- оскільки відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів виконання робіт в обумовлений договором строк, відповідачем було порушено умови договору №19-2019 від 29.03.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, а тому наявні підстави для застосування відповідальності.
Врахувавши приписи ст. 549, ст.611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, посилаючись на умови договору, а саме у пункті 7.4. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором за бюджетні кошти, виконавець повинен сплатити замовнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України,
суд першої інстанції, перевіривши нарахування позивачем пені 0,1 % за шість місяців (183 дні) прострочення виконання зобов'язань за договором у сумі 270 840,00 грн. (1 480 000,00 грн. х 0,1% х 183 дні прострочення виконання зобов'язань = 270 840,00 грн.), а також додатковий штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600,00 грн., дійшов висновку, що дані розрахунки було здійснено арифметично вірно та у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача за первісним позовом визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні вимог по зустрічному позову ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору №19-2019 від 29.03.2019, суд першої інстанції:
- погодився із доводами відповідача за зустрічним позовом, що твердження позивача за зустрічним позовом щодо його нібито необізнаності щодо фактичної техногенно-екологічної ситуації на шахті «Золоте» до отримання листа від ДП «Первомайськвугілля» вже після закінчення строків виконання робіт, визначених договором та встановлення замовником у договорі вимог щодо обсягів відкачки води 600-700 м/добу, а в аварійному режимі - 1600 м/добу проти 19200 м3/добу, про які йдеться у листі ДП «Первомайськвугілля» суперечить дійсним обставинам;
- враховуючи зміст Звіту про результати проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти «Золоте» та оцінка його впливу на безпеку життєдіяльності та прилеглих територій (етап 2 договору) судом підтверджено, що ще за рік до укладення договору позивачу було достеменно відомо, що середній приплив по шахті «Золоте» може складати 32 784 м3/на добу (1366x24);
- також було враховано, що вимоги до робіт та їх обсягів визначаються договором, у тому числі технічним завданням та іншими додатками, які є його невід'ємною частиною; зміст кошторисів на виконання 1 та 3 етапу договору (розроблення частин проекту, що залежали від зазначеного показника) (додатки № 5, № 7 до договору) свідчать, що сторони узгодили вимоги до обсягів відкачки води 1600 м3/год або 38400 м3/на добу (1600x24) та саме за такі показники проектної документації розраховано вартість робіт, що є предметом договору;
- договором (додаток 1, 3, 4) було передбачено обов'язок виконавця внаслідок виконання 2-го етапу із Проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти «Золоте» та оцінки його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій надати пропозиції із корегування завдання на проектування, результатом чого мають бути зміни до технічного завдання.
- вказаних обставин позивачем за зустрічним позовом не спростовано;
- звіт за результатами виконання 2 етапу - Проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти «Золоте» та оцінка його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій також однозначно та беззаперечно свідчить про повну обізнаність виконавця із еколого-техногенним станом шахти (саме це було предметом робіт за 2 етапом), втім, жодних зауважень з цього приводу та пропозицій щодо внесення до технічного завдання з виконуваного ним проекту коригування щодо необхідних показників обсягів відкачування води виконавцем не надано та продовжено виконувати роботи за договором вже за 3 етапом, будучі достеменно обізнаним про такі обставини (Том 5 Проекту 19-2019 (01-21-ОВНС).
Судом обгрунтовано відхилені посилання позивача за зустрічним позовом як на підставу для недійсності договору на невиконання чи неналежне виконання щодо передання вихідних даних з огляду на те, що підстави недійсності правочину досліджуються на момент укладення такого правочину, а зазначені посилання стосуються стадії виконання оспорюваного правочину.
При цьому, суд першої інстанції зазначив про спростування таких доводів, посилаючись на те, що початок та продовження кожного етапу виконання робіт за договором свідчить про прийняття підрядником наявності всіх необхідних умов для виконання обумовлених робіт, а в матеріалах справи не міститься будь яких повідомлень з боку виконавця до замовника про недостатність вихідних даних.
Оцінивши доводи сторін, суд першої інстанції встановив, що укладаючи спірний договір, відповідач за зустрічним позовом діяв на підставі норм чинного законодавства України в межах повноважень, наданих йому Положенням про управління та на виконання Регіональної програми, затвердженої головою обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації.
За висновками суду першої інстанції, наведені позивачем обставини, з якими останній обумовлює визнання спірного договору недійсним, не мають своїм наслідком визнання такого договору недійсним у розумінні положень ст. 229 Цивільного кодексу України, оскільки останній не навів, а суд не встановив обставин того, що при укладенні спірного договору дійсно мала місце помилка, що на момент його укладення ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» не було обізнане або не могло бути обізнаним стосовно обставин, щодо яких стверджується про наявність помилки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору за первісним позовом є вимоги Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (замовника по договору від 29.03.2019 № 19-2019 на виконання робіт по розробленню проектної документації) про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу за порушення виконавцем (ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту») умов договору № 19-2019 від 29.03.2019, що з огляду на те, що кінцевий строк виконання робіт сплинув 15.06.2020 є підставою для стягнення з відповідача пені 0,1 % за шість місяців (183 дні) прострочення виконання зобов'язань за договором у сумі 270 840,00 грн. (1 480 000,00 грн. х 0,1% х 183 дні прострочення виконання зобов'язань), а також додаткового штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600,00 грн., що загалом становить 374 440,00 грн.
В обґрунтування підстав заявленого позову, позивач посилається на приписи ст.ст. 15, 526, 610, 612, 888, 890, 906 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що кінцевий строк виконання робіт сплинув 15.06.2020, тоді як відповідачем не виправлені недоліки, зафіксовані актом сторін, а роботи за 1 та 2 етапом договору, за які було сплачено Департаментом без виконаних 3 та 4 етапів абсолютно не можливо використати в роботі окремо, оскільки вони повинні бути невід'ємною частиною проектної документації в цілому, яку повинен був розробити відповідач.
Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, за встановлених обставин справи, у зв'язку з чим відхиляються через наступне.
Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, є договори.
Укладеним між сторонами договором від 29.03.2019 №19-2019 на виконання робіт по розробленню проектної документації у п. 1.3 договору передбачено, що роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати технічному завданню на проектування та чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують даний вид робіт. Приймання й оцінка виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог договору.
Якість виконаних робіт має відповідати вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б.А 2.4-4.2009 СПДБ «Основні вимоги до проектної та робочої документації»).
Актом №1 від 20.08.2020, який складено у відповідності до п. 4.4 договору і який підписаний обома сторонами, зафіксовано виявлені порушення та невідповідність виконаної ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» роботи умовам договору, мотивовано, з посиланням на конкретні вимоги договору, а також нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б.А 2.4-4.2009 СПДБ «Основні вимоги до проектної та робочої документації»).
Зазначаючи у апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав правової оцінки аргументам Департаменту, викладеним у акті №1 встановлених недоліків та переліку необхідних доопрацювань до договору з точки зору їх обґрунтованості та відповідності предмету договору, Завданню на проектування (Додаток № 2 до договору) й вимогам законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері будівництва, в тому числі конкретним Державним будівельним нормам та стандартам, на які вказує Департамент у акті №1 від 20.08.2020 та листі №01/1/01-06/00970 від 21.08.2020; апелянт не спростовує факту невиконання договірних зобов'язань згідно встановлених вимог договору, в тому числі до якості виконання робіт; при цьому аргументи відповідача, викладені у листі від 08.09.2020 №114 та листі від 21.09.2020 №114/2 підтверджують наявність відповідних недоліків у проектній документації, зауваження щодо яких мали бути виправлені відповідачем у строк до 21.09.2020.
В частині надання правової оцінки встановленим обставинам справи, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Параграф 4 «Підряд на проектні та пошукові роботи» включений до глави 61 Цивільного кодексу України «Підряд», що свідчить, що підряд на проектні та пошукові роботи є різновидом договорів підряду.
Відповідно до ч.2 ст. 887 Цивільного кодексу України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, в частині, не врегульованій наведеним параграфом 4, до підряду на проектні та пошукові роботи можуть застосовуватися положення Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про підряд, а також інші види підряду.
Аналогічно, згідно з ч.2 ст. 324 Господарського кодексу України, до відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу, які, в свою чергу, регулюють договір підряду на капітальне будівництво.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 324 Господарського кодексу України підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта (ч. 3 ст. 324 ГК України); у разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту (ч. 4 ст. 324 ГК України).
Згідно зі ст.891 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт (ч. 1 ст. 891 ЦК України); у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 891 ЦК України).
Таким чином, дані спеціальні норми прямо передбачають, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, в першу чергу, саме шляхом перероблення проектно-кошторисної документації і саме на вимогу замовника, оскільки тільки від нього він може дізнатися про наявні недоліки, і лише, в другу чергу, шляхом відшкодування завданих збитків.
Дані висновки відповідають і положенням ч.1 ст.852 Цивільного кодексу України, згідно яких, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, правові висновки суду першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин підтвердження обома сторонами виявлених недоліків у виконаній роботі, в цій частині не суперечать, а прямо відповідають вищевказаним нормам законодавства.
З урахуванням приписів ч.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, до яких відноситься договір №19-2019 від 29.03.2019, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Розділом 4. Порядок передачі і приймання виконаних робіт встановлено, що:
- документи, що підлягають оформленню та здачі виконавцем замовнику по закінченню договору, визначено завданням на проектування (додаток № 2) (п. 4.1);
- в разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання (п. 4.4).
Згідно з ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 2 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Отже замовник зобов'язаний заявити підрядникові, по-перше: щодо допущених у роботі відступів від умов договору; по-друге: щодо інших недоліків. Інакше він втрачає право надалі посилатися на відповідні обставини.
Виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2 - 4 статті 853, статті 858 Цивільного кодексу України поняття «допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки» стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання.
Замовник має обов'язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться про порушення підрядником умов договору щодо якісних та кількісних характеристик виконаної роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.
В розділі III акту №1 від 20.08.2020 встановлених недоліків у графі «Зауваження Виконавця»: виконавець зазначив, що взяв до роботи зазначений акт, та повідомив про те, що відповіді будуть надані в окремому листі; строк доопрацювання проектно-кошторисної документації згідно переліку необхідних доопрацювань встановлених актом визначено до 21.09.2020.
09.10.2020 на адресу Департаменту надійшов лист ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» від 21.09.2020 №114/2 з відповідями на зауваження згідно акту; також було надано проектну документацію, за повторним розглядом яких у Департаменті не підтверджено усунення виявлених та зафіксованих недоліків, а документація надана не у повному обсязі, за відсутності виправлень, при цьому, виконавцем було вилучено з проектної документації частину креслень яка не відповідала державним стандартам, тоді як в електронному вигляді кошторисну документацію у форматі ims або bdcu (вимоги п. 4.8 договору), про що зазначалось в акті недоліків так і не було надано; зазначених обставин відповідачем не спростовано.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідачем не спростовано факту невиконання робіт за 3 етапом (що включає в себе розроблення частини проектно-кошторисної документації), 4 етапом (експертний висновок проектно-кошторисної документації за першим та третім етапами) та заключною стадією (оформлення робіт та здача робіт замовнику) відповідно до умов укладеного договору (з урахуванням додаткових угод) у строк до 15.06.2020, що є підставою для застосування відповідальності, зокрема, обумовленої договором у п. 7.4, за яким: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання за цим договором за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.
За змістом частини 4 статті 231 зазначеного Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Факт невиконання зобов'язань за договором №19-2019 від 29.03.2019 ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» підтверджено у підписаній сторонами додатковій угоді до договору №10 від 24.12.2020, за якою у зв'язку із невиконанням виконавцем зобов'язань за договором від 29.03.2019 №19-2019 виконавець зобов'язувався повернути отримані від замовника кошти в сумі 759 043,75 грн.
За наведених обставин, при ненаданні доказів належного виконання робіт за договором від 29.03.2019 №19-2019 в обумовлений договором строк, суд першої інстанції правомірно задовольнив первісні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій відповідно до погоджених умов договору (п. 7.4), зокрема пені 0,1% (за період 6 місяців згідно вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) у сумі 270 840,00 грн., а також штрафу за прострочення виконання понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600,00 грн., виходячи з договірної ціни, встановленої у додатку № 4 до договору.
По зустрічному позову ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» про недійсність договору на виконання робіт по розробленню проектної документації № 19-2019 від 29.03.2019 (зі всіма додатками та додатковими угодами до нього) судом встановлено наступне.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу припису цієї статті правомірність правочину презюмується. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В обґрунтування вимог про недійсність оскаржуваного договору, позивач за зустрічним позовом посилався на приписи ст. 229 ЦК України, застосування яких, на його думку, підлягає у спірних відносинах сторін, оскільки:
- в порушення вимог ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України (з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014) при укладенні договору та в ході подальшої його реалізації замовником не були надані виконавцеві ані технічні умови щодо об'єкту будівництва (на під'єднання до інженерних мереж), ані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
- позивач відповідно до свого правовстановлюючого документу (положення) не мав права виступати в якості замовника в господарських договорах у сфері реконструкції та будівництва конкретних об'єктів, а отже, і не мав права (компетенції) на укладення договору;
- позивачем не оформлено відвід земельної ділянки у необхідних межах (право користування земельною ділянкою) під об'єкт будівництва (реконструкції) у передбаченому законодавством України порядку, внаслідок чого Управління не мало права виступати в якості замовника у договорі. Крім того, через відсутність оформленого відводу земельної ділянки у необхідних межах (права користування земельною ділянкою) під об'єкт будівництва (реконструкції), містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови щодо об'єкту будівництва (реконструкції) не могли бути отримані Управлінням (Департаментом) та передані виконавцеві. В свою чергу, виконавець без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та технічних умов щодо об'єкту будівництва (реконструкції) не міг належним чином виконати роботи по розробленню відповідної проектної документації;
- позивач на момент укладення договору мав помилкову інформацію про техногенно-екологічну ситуацію на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», що існувала на шахті у той час. Через це, реалізація проекту, який був би розроблений на підставі технічних даних, що містяться у Завданні на проектування (додаток 2 до договору), була об'єктивно неможливою;
- на момент укладення договору мало місце обопільне помилкове сприйняття замовником та виконавцем обставин, що мали істотне значення й стосувалися їхніх прав та обов'язків, як сторін цього правочину.
В апеляційній скарзі, оскаржуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, ТОВ «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» стверджує, що саме Департамент (Управління) мав помилкове уявлення (у розумінні помилки згідно з положеннями ст. 229 ЦК України) про необхідні об'єми відкачки води з горизонту 775 шахти «Золоте», як на момент укладення договору, так і протягом часу його виконання; сприймати цю помилку як технічну описку Департамент почав тільки під час звернення до суду; тоді як товариство ніколи і не заперечувало, що за своїм характером помилка у Завданні на проектування (Додаток № 2 до договору) щодо необхідних об'ємів відкачки води («у аварійному режимі до 1600 м3/добу та робочому режимі - до 600-700 м3/добу, замість 1600 м3/годину та 600-700 м3/годину відповідно) є технічною опискою.
Зазначене не відповідає матеріалам справи, зокрема, спростовується умовами договору, а саме: у додатках №5 та №7 (арк. спр. 25; 27 том 1) сторонами затверджені кошториси № 1 та № 3 в яких здійснені розрахунки вартості робіт виходячи із обсягів відкачки води (24х1600 м3/год); тобто, Департаментом як замовником вказані дані по обсягах відкачки води 1600 м3/год, які були закладені у розрахунки, що відповідно не підтверджує нові обґрунтування позивача за зустрічним позовом з цього приводу. Окрім того, таку свою «помилковість» не підтверджує Департамент, з огляду на обґрунтовані заперечення у відзиві на апеляційну скаргу.
Підлягають відхиленню і доводи апеляційної скарги про те, що на момент укладення договору, виконавцю не було і не могло бути відомо про відсутність оформленого відводу земельної ділянки (права користування) у необхідних межах під об'єкт будівництва (реконструкції), оскільки вирішення цього питання знаходилося у компетенції замовника та/або балансоутримувача об'єкту будівництва.
Вказані обґрунтування позивач за зустрічним позовом мотивував тим, що згідно з розробленим виконавцем проектом «Заходи щодо захисту від затоплення шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» «Реконструкція очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», за результатами експертизи якого отримано позитивний Експертний звіт № 00623-20 від 15.07.2020, потужність об'єкта (тобто об'єм відкачки води) складає 18000 м3/добу; однак існуючий відстійник очисних споруд шахти «Золоте» не розраховано на цей об'єм відкачки води; при цьому, проектування нового відстійника можливо тільки після відведення для нього відповідної земельної ділянки…
В цій частині апеляційний господарський суд погоджується із запереченнями Департаменту, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, що проектування нового відстійника не передбачалось завданням на проектування; а початок та продовження кожного етапу виконання робіт за договором свідчить про сприйняття підрядником наявності всіх необхідних умов для виконання обумовлених робіт; будь-які повідомлення про недостатність вихідних даних в порушення ч. 1 ст. 847 Цивільного кодексу України та умов з боку виконавця були відсутні, жодного разу з цього приводу виконавець до замовника не звертався.
Не свідчать про недійсність укладеного договору з підстав, передбачених ст. 229 ЦК України, і аргументи позивача за зустрічним позовом про те, що Управління (Департамент) не було на момент укладення договору та не є у теперішній час ані землекористувачем наявної земельної ділянки, виділеної для обслуговування очисних споруд шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», ані балансоутримувачем даних очисних споруд; тобто Управління (Департамент) не мало права виступати в якості замовника у договорі.
В силу положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Окрім того, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 289 від 06.11.2017 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
До вказаного переліку включені, зокрема: 1. технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, в існуючих цехах, приміщеннях без перепрофілювання, технічного переоснащення об'єктів та підприємства в цілому; 2. об'єкти виробничої потужності гірничих підприємств та буріння свердловин з видобутку природних ресурсів за межами населених пунктів; 5. реконструкція виробничих споруд та інженерних мереж, в тому числі допоміжних виробництв, що належать підприємствам, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних параметрів.
Завданням на проектування (додаток № 2 до договору) передбачено реконструкцію очисних споруд шахти «Золоте» в ДП «Первомайськвугілля», що відповідно не потребує отримання містобудівних умов та обмежень; та в будь-якому випадку положення ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не регулюють порядок укладення договору на проектування виконання робіт по розробленню проектної документації, не встановлюють вимог до укладення таких договорів.
В частині наявності повноважень на укладення договору, обґрунтованими є також і висновки суду першої інстанції, що Департамент, укладаючи та виконуючи спірний договір діяв на підставі норм чинного законодавства України в межах повноважень, наданих йому Положенням про управління та на виконання Регіональної програми, затвердженої головою обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації.
Змістом договору, Завданням на проектування (додаток № 2 до договору), підтверджено, що договір укладено згідно пункту 1.48 Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області на 2019-2025 роки, затвердженої розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації від 21.02.2019 № 127.
Так, розпорядженням №127 Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (в подальшому, з врахуванням змін, внесених розпорядженням від 22.05.2019 - Департамент екології та природних ресурсів) визнано відповідальним виконавцем Регіональної програми та безпосереднім та єдиним виконавцем заходу, передбаченого пунктом 1.48 Додатку до Програми - «розробка проекту «Заходи щодо захисту від затоплення шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля».
За умовами паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2019 рік Управління було головним розпорядником у тому числі за бюджетними коштами на розробку проекту «Заходи захисту від затоплення шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля».
Відповідно до статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Виходячи з наведеного, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 Цивільного кодексу України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, саме на позивача за зустрічним позовом в цій справі покладено обов'язок доведення обставин, щодо яких вона помилилася як сторона правочину, а також доведення того, що така помилка має істотне значення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.
В контексті наведених норм права, а також фактичних обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дії сторін при укладенні договору на виконання робіт по розробленню проектної документації №19-2019 від 29.03.2019 не свідчать про наявність у них помилки у розумінні статті 229 Цивільного кодексу України.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.11.2021 №927/656/20, правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним. Водночас, при вирішенні такого спору слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. У разі якщо сторона спірного правочину була обізнана або не могла не бути обізнана стосовно обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, це виключає застосування норм ст.229 ЦК (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/21221/20, від 13.02.2019 у справі №911/1171/18, від 04.06.2019 у справі №910/9070/18, від 03.10.2019 у справі №910/12959/18).
Оскільки позивач за зустрічним позовом на момент підписання спірного договору був обізнаний з метою його укладення, а також йому були відомі всі обставини, які мають істотне значення для укладення договору, застосування ст. 229 ЦК України виключається.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права під час апеляційного перегляду судового рішення не підтверджено, що за встановлених судом обставин є підставою для залишення без змін прийнятого у справі судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/86/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий парк «Центр трансферу технологій цивільного захисту».
4. Матеріали справи № 910/86/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 01.08.2022.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська