79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" липня 2022 р. Справа №926/942/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Кравчук Н.М.
Плотніцького Б.Д.
Секретар судового засідання Залуцький Д.Т.
розглянувши апеляційну скаргу Національного природного парку «Вижницький» за вих.№350 від 06.06.2022 (вх.№01-05/1285/22 від 13.06.2022)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2022 (суддя: Гушилик С.М., м. Чернівці)
про відмову в заміні боржника правонаступником
у справі №926/942/21
за позовом Керівника Чернівецької обласної прокуратури
в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до відповідача Національного природного парку «Вижницький»
про відшкодування шкоди в сумі 554 405,00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об'єкту природно заповідного фонду
за участю представників:
від позивача - не з'явились;
від прокурора - не з'явились;
від відповідача - не з'явились;
03.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від Національного природного парку «Вижницький» надійшла заява №264 від 29.04.2022 (а.с.209-211,т.2) про його заміну, як боржника, правонаступником - ОСОБА_1 .
У цій заяві Національний природний парк «Вижницький» стверджує, що не може бути боржником та відповідати за незаконну рубку лісу, яка була предметом розгляду в даній справі, оскільки вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі №713/1814/20 встановлено, що винною особою за цю незаконну рубку лісу є ОСОБА_1 , а не Національний природний парк «Вижницький», тому стверджує, що відбулось матеріальне правонаступництво у спірних правовідносинах.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2022 у справі №926/942/21 у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено, оскільки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не є підставою для процесуального правонаступництва у даній справі. Суд зазначив, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою ж позову в даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях Національного природного парку «Вижницький», який, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу. З огляду на це місцевий господарський суд не встановив фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права, а тому відмовив у задоволенні заяви боржника про його заміну правонаступником.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Національний природний парк «Вижницький» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за вих.№350 від 06.06.2022 (вх.№01-05/1285/22 від 13.06.2022) у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2022 у справі №926/942/21 та прийняти нове рішення про заміну Національного природного парку «Вижницький» його правонаступником - ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідальною особою за незаконну рубку лісу, яка була предметом розгляду в даній справі, є Національний природний парк «Вижницький», не узгоджується з вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі №713/1814/20, яким ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за цю ж незаконну рубку лісу.
У відзивах на апеляційну скаргу прокурор та позивач погоджуються з висновками місцевого господарського суду, просять апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Зокрема покликаються на правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №926/2174/20, якою відмовлено в задоволенні аналогічної заяви Національного природного парку «Вижницький» про його заміну правонаступником.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного природного парку «Вижницький» на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2022 у справі №926/942/21 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2022 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 виправлено описку у резолютивній частині ухвали Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та зазначено, що датою розгляду справи №926/942/21 слід вважати 25.07.2022, о 10 год. 00 хв., а не 27.07.2022 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 задоволено клопотання Державної екологічної інспекції Карпатського округу про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалено провести судове засідання 25.07.2022 о 10 год. 00 хв. у режимі відеоконференції, проведення якої доручити Чернівецькому окружному адміністративному суду, який знаходиться за адресою: 58001, м. Чернівці, вул. Садова, 1-І.
У зв'язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Західний апеляційний господарський суд, починаючи з 06.04.2022, припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв'язку. Ці обставини підтверджуються відомостями, які містяться на веб-сайті Західного апеляційного господарського суду за посиланням https://wag.court.gov.ua/sud4870/pres-centr/news/1266932/ .
Зі списків розсилки поштової кореспонденції від 22.06.2022 та від 21.07.2022 вбачається, що ухвали суду від 20.06.2022 про призначення справи до розгляду на 27.07.2022 та від 20.07.2022 про виправлення описки та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, надіслані на електронну адресу прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_2 , на електронну адресу позивача - karpati@dei.gov.ua , на електронну адресу відповідача (апелянт) - ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі.
Частинами п'ятою та сьомою статті 6 ГПК України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Окрім того, частиною восьмою статті 120 ГПК України встановлено, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Натомість ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Зважаючи на зазначені вище процесуальні норми, а також об'єктивні обставини того, що у зв'язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Західний апеляційний господарський суд, починаючи з 06.04.2022, припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв'язку, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 про призначення справи до розгляду та ухвали Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 про виправлення описки та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в силу приписів процесуального закону слід вважати врученими сторонам по справі.
Таким чином, судом вжито всіх об'єктивно залежних від нього заходів з метою належного повідомлення сторін про час, дату та місце слухання справи.
У силу ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У судове засідання 25.07.2022 сторони не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином, повідомлені про час, дату та місце слухання справи.
Відтак суд апеляційної інстанції розцінює неявку сторін як без поважних причин, а тому в силу п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України розглядає справу за відсутності сторін, за наявними у справі доказами.
Згідно з ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення наведені в апеляційній скарзі та у відзивах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно зі встановленими судом першої інстанції та неоспореними обставинами, а також обставини, встановленими судом апеляційної інстанції, і визначеними відповідно до них правовідносини вбачається, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2021 у справі №926/942/21, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, задоволено позовні вимоги Керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування шкоди в сумі 554 405,00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об'єкту природно заповідного фонду.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
10.01.2022 на виконання вищезазначеного рішення суду, видано відповідні накази (а.с.102-103,т.2).
Разом з тим, Національний природний парк «Вижницький» вважає, що не може бути боржником у виконавчому провадженні щодо виконання рішення в даній справі, оскільки вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі №713/1814/20 встановлено, що винною особою за незаконну рубку лісу, яка була предметом розгляду в даній справі №926/942/21, є ОСОБА_1 , а не Національний природний парк «Вижницький», а тому останній звернувся до суду з заявою №1630 від 03.05.2022 (а.с.209-211,т.2) про заміну боржника його правонаступником, в задоволенні якої суд першої інстанції відмовив.
Отже, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в заміні боржника його правонаступником, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для заміни/незаміни боржника його правонаступником.
При цьому, апеляційний господарський суд, зважаючи на предмет апеляційного оскарження, не аналізує доводи апелянта, які стосуються суті позовних вимог у даній справі з приводу яких уже прийнято остаточне рішення суду, оскільки такі доводи в силу ст. 269 ГПУ України не відносяться до повноважень апеляційної інстанції в цій стадії провадження.
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.
Відповідно до частини 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Приписами частини 5 статті 334 ГПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.20202 у справі №713/1814/20 майстра лісу ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Апелянт вважає, що цей вирок підтверджує наявність складу цивільного правопорушення винної особи - ОСОБА_1 в цій справі, а тому зазначене є підставою для заміни судом відповідача його правонаступником.
Однак, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені факти притягнення до кримінальної відповідальності вказаної особи не є підставою для правонаступництва, оскільки законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника.
Підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях Національного природного парку «Вижницький», який, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу.
Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеною у постанові від 30.11.2021 року у справі №926/2174/20, яка правильно врахована місцевим господарським судом, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, заявником не доведено здійснення відповідного процесуального правонаступництва, що правильно встановлено судом, а тому відхиляються доводи апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для заміни боржника його правонаступником у даній справі, а тому правильно відмовив у задоволені заяви Національного природного парку «Вижницький» про заміну боржника його правонаступником.
Відтак апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення та не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Національного природного парку «Вижницький» за вих.№350 від 06.06.2022 (вх.№01-05/1285/22 від 13.06.2022) підлягає залишенню без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду - залишенню без змін.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Національного природного парку "Вижницький" за вих.№350 від 06.06.2022 (вх.№01-05/1285/22 від 13.06.2022) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2022 у справі №926/942/21- залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Порядок та строк оскарження встановлено ст.ст. 288-289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Повний текст постанови складено 29.07.2022.