Провадження № 33/803/697/22 Справа № 212/2470/22 Суддя у 1-й інстанції - Овсянніков В.С. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
19 липня 2022 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П. за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП,
За цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 09.05.2022 року о 17 годині 10 хвилин по вул. Симбірцева, керуючи транспортним засобом "RENAULT KADJAR", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість та напрямок руху.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровській області від 16 червня 2022 року виправлено описку в постанові Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року у справі № 212/2470/22, та постановлено вважати правильною дату постанови «07 червня 2022 року», замість помилково зазначеної "13 червня 2022 року".
ОСОБА_1 не погодився з даним рішенням суду першої інстанції. В апеляційній скарзі просить скасувати та закрити провадження щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом першої інстанції невірно трактовано пояснення свідка ОСОБА_2 . Так, в рішенні суду вказано, що ОСОБА_2 заявив, що не бачив увімкненого сигналу повороту автомобіля "RENAULT KADJAR", хоча даний свідок під час дачі пояснень пояснив, що не бачив чи були вони включені, чи ні. Крім того, ОСОБА_2 прямо не підтверджує факту створення ОСОБА_1 аварійної ситуації та виконання свідком ОСОБА_3 протиаварійних дій.
Апелянт вважає, що суд не з'ясував, що з водіїв і якими діями створив небезпечну дорожню обстановку і аварійну ситуацію.
Також вважає, що судом не враховано факт відсутності на схемі місця гальмівного шляху автомобіля ВАЗ, що ставить під сумнів, на думку апелянта, виконання водієм ОСОБА_3 протиаварійних дій.
Заслухавши думку особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який підтримав вимоги своєї скарги та просив їх задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх із викладеними доводами, щодо незаконності та протиправності прийнятого судового рішення, приходжу до наступного висновку.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 274133 від 09.05.2022 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.10.1, 10.3, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.5 ст.122 КУпАП.
Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.10.3 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Відповідно до п.13.1 ПДР, Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За змістом ч.5 ст.122 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
З аналізу вищенаведених норм ПДР України та КУпАП вбачається, що відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок цього спричинив створення аварійної обстановки.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується за ч.5 ст.122 КУпАП не визнає, оскільки вважає, що він ПДР України не порушував.
Проте, такі його доводи, а також доводи про відсутність в діях складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, стверджується належним чином дослідженими судом доказами, яким надана вірна юридична оцінка, а саме: протоколом по адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями та поясненнями у суді першої інстанції свідка ОСОБА_3 , згідно яких останній рухався на автомобілі "ВАЗ", попереду були автомобілі "RENAULT KADJAR" та "Віто" у правій смузі, рухались із швидкістю приблизно 45 км/год. Він виїхав на ліву смугу руху, обігнавши автомобіль "Віто", побачив, що автомобіль "RENAULT KADJAR", не включаючи сигнал повороту, різко почав перестроюватись на ліву смугу, тому він, щоб уникнути зіткнення, різко почав уходити в ліву сторону і його машину знесло на газон. Коли водій автомобіля "RENAULT KADJAR" почав маневр, вони були майже на одному рівні, тому він почав уходити від удару.
Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що під'їхавши на своєму транспортному засобі "Віто" до перехрестя, побачив, що на середину дороги виїхала машина темного кольору, марку не пам'ятає, поруч був автомобіль "RENAULT KADJAR", на відстані метрів 20, водій якого щоб попередити зіткнення - перестроївся в інший ряд. Увімкненого сигналу повороту автомобіля "RENAULT KADJAR" не бачив. Потім побачив, що зі сторони перехрестя стоїть "ВАЗ", який одним колесом вже заїхав на тротуар, тоді він зупинився і вирішив підійти до автомобіля "ВАЗ". Звідти вийшла жінка, яка впала навпочіпки. Свідок бачив, що "RENAULT KADJAR", перстроївся у ліву смугу.
Отже, наявними матеріалами та поясненнями свідків підтверджується, що ОСОБА_1 , рухаючись по правій смузі руху, різко змінив смугу руху на ліву, не переконавшись в безпеці такого маневру, та змусив водія автомобіля "ВАЗ" різко змінити швидкість та напрямок руху.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а саме - у порушенні ПДР України, що призвело до створення аварійної обстановки, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою.
Твердження апелянта про те, що судом не вірно трактовано пояснення свідка ОСОБА_2 , є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.
невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено свідків, не ґрунтується на вимогах закону.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу суду, оскільки повністю спростовуються вищевикладеним, а матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення ним Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Таким чином, вищенаведені та усі інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив обґрунтоване та законне судове рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді, - без змін.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко