Єдиний унікальний номер 725/2476/22
Номер провадження 3/725/2207/22
28.07.2022 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Федіна А.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ст. 472, ч. 1 cт. 483 Митного кодексу України громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.10.2017 року уповноваженим органом 8036, -
Зі місту протоколу про порушення митних правил вбачається, що 27.03.2022 року о 14 год. 30 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в зону митного контролю в'їхав автомобіль марки «TOYOTA VENZA» державний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянки України ОСОБА_1 , яка прямувала з України до Румунії в приватних справах. У даному автомобілі також слідували громадяни України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані громадяни до митного контролю надали контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», чим своїми діями заявили про те, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території України.
Так, згідно ч. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Під час здійснення митних формальностей, а саме проведення усного опитування громадяни заявили про наявність особистих речей та валюти, а саме: ОСОБА_1 - 10000 євро; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - 20000 євро; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 10000 євро, які пред'явили до митного контролю.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України № 2473-VIII від 21 червня 2018 року «Про валюту і валютні операції», транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Постанова КМУ від 27 лютого 2019 pоку № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей».
Згідно ст. 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Згідно п.4 ст. 265 МК України «Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.» В даному випадку ОСОБА_1 є декларантом товару, який переміщується її неповнолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час здійснення митних формальностей громадянки ОСОБА_1 та перевірки документів які нею подано до митного контролю, було встановлено, що нею порушено вимоги ст. 257 Митного кодексу України, Закону України N 2473-VIII від 21 червня 2018 року «Про валюту і валютні операції», Постанови КМУ від 27 лютого 2019 pоку N 203.
У разі самостійного декларуванню товарів декларантом передбачену Митним Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Під час здійснення огляду пред'явлених валіз з особистими речами було виявлено не заявлені та не пред'явлені до митного контролю, приховані від митного контролю 90000 євро, які знаходились:
- 20000 євро в кишені штанів, які були замотані та поміщені в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування штанів;
- 40000 євро в двох кишенях куртки-безрукавки, яка була замотана та поміщена в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування куртки-безрукавки;
- 10000 євро в кишені штанів, які були замотані та поміщені в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування штанів та 20000 євро в закритій внутрішній кишені валізи. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання всього одягу та відкриття кишені.
Громадянам, які слідували у вказаному транспортному засобі пропущено 30000 євро.
Таким чином, митний орган прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не здійснено декларування валютних цінностей, а саме 10000 (десять тисяч ) Євро які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто не заповнено «Бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей», та вчинено дії спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України 90000 (дев'яносто тисяч) євро з приховуванням від митного контролю, шляхом використання способів та засобів, що утруднюють їх виявлення та кваліфікує її дії за ст. 472 МК України та ч. 1 ст. 483 МК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в її інтересах діяв захисник Веретенко Є.В., який просив закрити провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушень передбачених чт. 472, ч. 1 ст. 483 МК України, посилаючись на обставини викладені ним у відповідному письмовому клопотанні. Зокрема, зазначав, що про грошові кошти, які були знайдені у валізах ОСОБА_1 відомо не було, оскільки їх туди поклав її чоловік, а тому вона не мала наміру їх приховувати, при цьому такі кошти не були поміщені у тайнику, а знаходились у кишенях одягу, що не утруднювало їх виявлення. Вказані кошти були набуті їх родиною внаслідок відчуження нерухомого майна та вони не мали підстав для їх приховування, а їх недекларування не завдало державним інтересам будь-яких збитків, оскільки законом не передбачено сплату митних чи інших платежів за переміщення грошових коштів через митний кордон України. Просив врахувати той факт, що ОСОБА_5 через митний кордон України смугою митного контролю "червоний коридор" не слідувала, її не перетинала та митна декларація за встановленою формою, для письмового декларування заявлених нею коштів працівниками митниці їй не надавалась, а саме по собі переміщення валюти понад 10000 євро смугою митного контролю "зелений коридор" в силу ст. 257 МК України не може утворювати складу будь-якого правопорушення. Крім того, вважає, що працівники митниці допустили процесуальне порушення, склавши один протокол за фактом двох порушень митних правил.
Представник Чернівецької митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 483, ст. 472 МК України та накласти на неї відповідне адміністративне стягнення з конфіскацією в дохід держави виявлених коштів. Вважає, що ОСОБА_1 своїми діями приховала частину переміщуваної нею валюти, а іншу частину в порушення вимог закону не задекларувала, що в свою чергу утворює склад правопорушень передбачених ч. 1 ст. 483 та ст. 472 МК України. Вважає, що наявними в матеріалах справи доказами, зібраними працівниками митниці, підтверджується вина ОСОБА_6 у вчиненні вказаних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Крім того, з диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України вбачається, що суб'єктом вказаного порушення митних правил є особа, яка безпосередньо умисно вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом використання засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Під приховуванням в даному випадку слід розуміти активну поведінку особи, що виражає її волю спрямовану на спричинення негативних наслідків.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, передбачає наявність у діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі умислу.
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наслідками розгляду справи встановлено, що під час здійснення огляду пред'явлених ОСОБА_1 валіз з особистими речами було виявлено не заявлені та не пред'явлені до митного контролю, приховані від митного контролю 90000 євро, які знаходились: 20000 євро в кишені штанів, які були замотані та поміщені в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування штанів; 40000 євро в двох кишенях куртки-безрукавки, яка була замотана та поміщена в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування куртки-безрукавки; 10000 євро в кишені штанів, які були замотані та поміщені в середині господарської валізи з іншим одягом. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання декількох предметів одягу, виймання та розкручування штанів та 20000 євро в закритій внутрішній кишені валізи. Доступ та виїмка вказаної валюти стали можливими після відкриття валізи, виймання всього одягу та відкриття кишені.
Так, у загальному розумінні, під незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю, варто розуміти їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товаром вигляд інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві данні.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року (із змінами, внесеними згідно із постановою Пленуму ВСУ №8 від 30.05.2008), не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України, та бажала перемістити їх через митний кордон України з порушенням установленого порядку.
В судовому засіданні захисник пояснив, що грошові кошти у валізи поклав чоловік ОСОБА_1 та їй не було про це відомо, при цьому на фотознімках, які приєднані до протоколу про порушення митних правил, чітко видно, що кошти знаходяться посеред речей, доступ до них став можливим шляхом відкриття валізи без використання спеціально обладнаного сховища і знаходилися в легкодоступному місці.
Аналіз зазначених доказів переконливо свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, оскільки в останньої не було умислу на приховування коштів для перевезення їх за межі території України. Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи, об'єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного та повністю у своїй сукупності вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення дій, спрямованих на незаконне переміщення через митний кордон України 90000 (дев'яносто тисяч) євро з приховуванням від митного контролю, шляхом використання способів та засобів, що утруднюють їх виявлення.
Щодо факту недекларування валютних цінностей, а саме 10000 (десять тисяч ) євро які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України шляхом заповнення бланку декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, слід зазначити наступне.
Так, 16.06.2022 року набрав чинності Закон України №2058-ІХ від 16.02.2022 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян з порушення митних правил», яким ст. 471 та ст.472 МК України викладені у новій редакції.
При цьому, диспозицією ст. 472 МК України у редакції, яка була чинною станом на 27.03.2022 року, передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Частиною першою ст. 257 МК України передбачено здійснення декларування шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
За змістом п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України, до товарів відносяться будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі, зокрема і валютні цінності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні цінності це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали. Транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 5, 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення.
За наслідками розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином та повнолітньою донькою рухались смугою митного контролю «зелений коридор» та при здійсненні митних формальностей в усній формі заявили про наявність у них валюти, зокрема 10000 євро у ОСОБА_1 , 20000 євро у неповнолітнього ОСОБА_7 та 10000 євро у ОСОБА_8 , натомість ОСОБА_1 не була виведена із смуги руху «зелений коридор» у смугу руху «червоний коридор» та їй не було надано бланку декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей.
Так, основним безпосереднім об'єктом правопорушення за ст. 472 МК України в редакції, яка діяла до 16.06.2022 року, є встановлений порядок декларування товарів (за відповідною формою), що переміщуються через митний кордон України, тобто зазначення точних та достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а об'єктивною стороною є дії, спрямовані на недекларування товару, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
З пояснень захисника в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 був наданий талон для проходження смуги митного контролю «зелений коридор» та саме під час митного контролю остання заявила про наявність у неї та її дітей валюти, яка підлягає декларуванню, при цьому відомості про те, що їй було запропоновано пройти митний контролю по червоному коридору та надано бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей для декларування валюти матеріали справи не містять.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності з поясненнями захисника в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на незаявлення за встановленою формою відомостей про наявну у неї валюти та незаповнення бланку декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, а тому в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, що в свою чергу виклюває в її діях складу правопорушення передбаченого ст. 472 МК України в редакції, що діяла станом на 27.03.2022 року.
Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Імері проти Хорватії» (№ 77668/14), де ЄСПЛ визнав, що конфіскація у особи 530 тис. норвезьких крон за недакларування на митниці було надмірним та констатував факт порушення ст. 1 Протоколу 1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з постанов, зокрема про закриття провадження у справі.
Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що в рамках провадження у справі про порушення митних правил було вилучено 100000 євро.
У відповідності до вимог ч. 3, 4 ст. 243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються. Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною п'ятою статті 240 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування органів доходів і зборів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, направляється до територіальних органів внутрішніх справ.
За таких обставин, вилучені кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 221, 257,335,458,472, 483,486,493,494,522,526,527,528,529 МК України, ст.ст. 9, 247,289,294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил відносно громадянки України ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення передбаченого ст. 472 МК України в редакції станом на 27.03.2022 року та ч. 1 ст. 483 МК України.
Вилучені згідно протоколу про ПМП № 0151/40800/22 від 27.03.2022 року грошові кошти, а саме 100000 євро (сто тисяч євро) купюрами номіналом по 100 євро - повернути ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти діб з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна