Справа № 953/4081/22
н/п 1-кс/953/2597/22
"22" липня 2022 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12021221130000135 від 15.03.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
Кримінальне провадження розглядається суддею Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 .
З матеріалів справи вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави, строк якого спливає.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
20.07.2022 до суду прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подано клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Пунктом п. 20-5 Перехідних положень КПК України встановлені тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Так, відповідно до п. 20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленомучастиною третьоюстатті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Головуючий суддя ОСОБА_6 з 18.07.2022 перебуває у відпустці, внаслідок чого позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора, у зв"язку з чим вказане клопотання було передано на розподіл відповідно до ч.2 ст.35 КПК України для визначення судді.
Протоколом автоматичного визначення судді Київського районного суду м.Харкова від 20.07.2022, визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду даного клопотання.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, які були враховані при обрані запобіжного заходу, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, які є тяжким та особливо тяжким злочинами, за які законом передбачено покарання: за ч.2 ст.307 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; за ч.3 ст.307 КК України - у вигляді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Сторона захисту просила суд відмовити у задоволені клопотання у зв'язку з недоведеністю стороною обвинувачення продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважає вказані ризики формальними та абстрактними, не підтвердженими наданими стороною обвинуваченнями матеріалами. Крім того, зауважила, що визначений розмір застави є очевидно непомірним для обвинуваченого, у зв'язку із чим просила відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, в тому числі на території Харківської області. Згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного станув Україні», затвердженого Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30діб, який в подальшому було продовжено з 05години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022, який в подальшому було продовжено з 05години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022. Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2022 продовжено ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 липня 2022 року включно, з визначенням суми застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 297 720 грн.
Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 24.07.2022, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст.199 КПК України).
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Суд вважає встановленим продовження існування ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України: за ч.2 ст.307 КК України є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; за ч.3 ст.307 КК України є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також дані щодо його особи, який має середню освіту, неодружений, офіційно ніде не працює, тобто не має стійких соціальних зав'язків та виявляє підвищену соціальну небезпеку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних рішень у справі.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні за №12021221130000135 від 15.03.2021, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів - до 19 вересня 2022 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 297 720 (двісті дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із м. Харкова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 19.09.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 27 липня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1