Постанова від 01.08.2022 по справі 613/395/22

Справа №-613/395/22 Провадження №-3/613/182/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2022 року о 15.36 год. на вул. 8-го Мехкорпусу, 16, в м. Богодухів, водій ОСОБА_1 керував мопедом Musstang JH 70 д.н.з. б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в Богодухівській ЦРЛ ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тим самим повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказане правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував проти обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що дійсно 02 липня 2022 року керував мопедом в стані алкогольного сп'яніння.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 319445 від 07 липня 2022 року, направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 02 липня 2022 року, письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оглянутим диском з відеозаписом подій.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» , ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки начальника Територіального сервісного центру МВС № 6343, посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 не отримував.

Тобто на час вчинення правопорушення ОСОБА_1 не отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому в розумінні ч. 2 ст. 130 КУпАП він є іншою особою, та до нього не підлягає застосуванню позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, який раніше, а саме: 23 листопада 2021 року притягувався Богодухівським судом Харківської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров'ю та життю, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, той факт, що ОСОБА_1 скоїв аналогічне правопорушення протягом року, та що останній посвідчення водія не отримував, а згідно ПДР, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, вважає що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. При цьому додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується.

Керуючись ст.ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA90899980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. ( чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Попередній документ
105502059
Наступний документ
105502061
Інформація про рішення:
№ рішення: 105502060
№ справи: 613/395/22
Дата рішення: 01.08.2022
Дата публікації: 02.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Богодухівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції