Справа № 401/236/15-ц
Провадження №4-с/401/7/22
29 липня 2022 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - Андріянова С.М.
за участю секретаря - Федоренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба Оксани Станіславівни, -
09 березня 2022 року до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба О.С. В своїй скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження дій виконавця, зупинити стягнення штрафу, згідно постанови державного виконавця від 01 серпня 2019 року про накладення штрафу в сумі 30565 грн. 24 коп. та скасувати вищевказану постанову.
В обґрунтуванні скарги посилається на те, що на виконанні в Світловодському МРВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №48749490 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження. 01 серпня 2019 року винесено постанову про накладення на нього штрафу в сумі 30565 грн. 24 коп. З винесеною постановою він не згоден, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки йому не було відомо про перебування на виконанні рішення суду про стягнення з нього аліментів. Тобто, він був необізнаним, а не ухилявся від виконання. Вказує, що про наявність відкритого виконавчого провадження йому стало відомо у серпні 2019 року, коли із його заробітної плати та пенсії були проведенні відрахування за липень 2019 року. Протягом 4-х років державний виконавець не повідомив його про наявність виконавчого провадження, своєчасно не звернув стягнення на його заробітну плату та пенсію, що призвело до заборгованості по аліментах. З листопада 2014 року по грудень 2020 року він перебував на військовій службі. З 2014 до 2019 року він систематично спілкувався по телефону з дружиною і донькою, надсилав кошти для дитини, проте стягувач жодного разу не повідомила йому про існування судового рішення про стягнення аліментів та виконавчого провадження. Адреса, яка вказана в матеріалах справи - АДРЕСА_1 - є видуманою, він ніколи за вказаною адресою не проживав та не був зареєстрованим. Після утримання всієї суми заборгованості по аліментах він зателефонував до державного виконавця щодо уточнення повного погашення заборгованості, в ході чого дізнався про існування постанови про накладення штрафу в сумі 30565 грн. 24 коп.
Ухвалою від 10 березня 2022 року відкрито провадження за скаргою, призначено справу до розгляду та зупинено стягнення штрафу згідно постанови від 01 серпня 2019 року, до набрання рішення законної сили по справі.
Скаржник (боржник) в судове засідання не з'явився, хоча є повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи. Проте, двічі направляв до суду письмові заяви про розгляд справи без його участі, оскільки він є учасником бойових дій. Свою скаргу підтримує повністю.
Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася. 15 квітня 2022 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Рішення просить прийняти на розсуд суду.
Державний виконавець Гломба О.С. в судове засідання не з'явилася, хоча є повідомленою належним чином. Причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходили.
Згідно ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
В зв'язку з чим, розгляд скарги проводився без фіксування судового засідання технічними засобами, у відсутності сторін у справі.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засідання не було надано, оскільки з 11 лютого 2022 року направлено за належністю до Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Вивченням матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, встановлено, що заочним рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2015 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів доходу (заробітку), починаючи з 21 січня 2015 року до 28 липня 2031 року включно.
Копія вищевказаного рішення суду направлялася відповідачу за місцем реєстрації до с.Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти «за зазначеною адресою не проживає».
ОСОБА_1 є учасником АТО, інвалідом ІІІ групи, та з 2016 року по травень 2021 року проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом.
Довідкою Пенсійного фонду від 22 грудня 2021 року підтверджується те, що з серпня 2019 року до грудня 2021 року, з пенсії ОСОБА_1 відраховувалися аліменти в розмірі 4290 грн. 60 коп. або 4335 грн. 00 коп. щомісяця. Станом на 01 січня 2022 року залишок боргу по аліментах складає 3013 грн. 70 коп.
Згідно постанови державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба Оксани Станіславівни від 01 серпня 2019 року (ВП №48749490), на боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладено штраф на користь ОСОБА_6 у розмірі 30565 грн. 24 коп.
Адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_1 . Тоді як, на запит суду до реєстраційної служби Світловодської міської ради було отримано відповідь, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території Світловодської територіальної громади не зареєстрований.
Підставою для накладення штрафу вказано те, що боржником не виконується рішення суду та наявна заборгованість зі сплати аліментів .
При винесенні вищевказаної постанови державний виконавець керується ст.ст.63, 75 Закону України «Пров виконавче провадження».
Як доказ направлення оскаржуваної боржником постанови, державний виконавець надав до суду копію списку згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) за 02 серпня 2019 року Світловодським МРВ ДВС, де п'ятим за списком вказаний ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 2016 року по 2021 року перебував на військовій службі в ЗСУ. До серпня 2019 року, часу початку здійснення відрахувань з його доходу, не був обізнаний про існування заочного рішення суду від 03 березня 2015 року та виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів. В результаті чого виникла заборгованість по аліментах. Як наслідок, державним виконавцем 01 серпня 2019 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду та наявну заборгованість по аліментах. При цьому, постанову направляє боржнику за адресою, до якої він взагалі немає відношення.
Оскільки, боржник отримав копію постанови про накладення штрафу лише в лютому 2022 року, то суд вважає за можливе поновити пропущений ним строк для її оскарження.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, якщо судове рішення не виконано.
В той же час, притягуючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №537/3986/16-а.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1, п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Державний виконавець Гломба О.С. при винесенні постанови від 01 серпня 2019 року посилається на ст.ст.63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», тоді як фактично при накладенні штрафу керується ст.71 того ж Закону, що підтверджується розміром штрафу вказаним в постанові.
Стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
В той же час необхідно враховувати, що боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
Враховуючи те, що боржник самостійно дізнався про існування виконавчого провадження в серпні 2019 року, а державний виконавець не довів факту отримання останнім копії постанови про відкриття виконавчого провадження, то державний виконавець не мав права накладати штраф на боржника за невиконання рішення суду.
В зв'язку з чим, суд вважає, що оскаржувана постанова від 01 серпня 2019 року підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
Судові витрати у справі, суд вважає за необхідне віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.353-354, 447-452 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба Оксани Станіславівни - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба Оксани Станіславівни від 01 серпня 2019 року про накладення штрафу.
Скасувати постанову державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломба Оксани Станіславівни від 01 серпня 2019 року про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в сумі 30565 грн. 24 коп., постановлену у виконавчому провадженні №48749490.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова
29.07.2022