Справа №: 398/2161/22
провадження №: 2-н/398/1295/22
Іменем України
"01" серпня 2022 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області складі судді Демченко І.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Теплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
КП «Теплокомуненерго» звернулось в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 в розмірі 40 110,51 грн., за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя приходить до наступних висновків.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та розрахунку заборгованості, доданого до заяви, вбачається, що заборгованість за теплову енергію в розмірі 40 110,51 грн. нарахована за період з червня 2019 року по травень 2022 року включно. При цьому, згідно з розрахунком у ОСОБА_1 станом на 01.06.2019 року існує заборгованість в сумі 4242,28 грн, яку стягувачем включено в загальну заборгованість за теплову енергію, що позбавляє суд можливості встановити за який саме період утворився борг та в сукупності з загальним розміром заборгованості свідчить про наявність спору про право.
Пункт 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання таких послуг.
Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У пункті 9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Як вже було встановлено судом, заявник просить видати судовий наказ про стягнення боргу за послуги за отриману теплову енергію з ОСОБА_1 за період з червня 2019 року до 01.05.2022 року в сумі 36 848,51 грн. З доданої до заяви про видачу судового наказу Історії фінансового стану послуг абонента за період з 06.2019р. по 09.2021р. вбачається, що по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вхідний борг становить 4242,28грн., однак за який період виник цей борг не зазначено та не надано належним доказів, які б свідчили про переривання перебігу строку позовної давності (ч. 1 ст. 264 ЦК України).
Разом з тим, заяву про видачу судового наказу подано до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 19.07.2022 року, тобто поза межами строку позовної давності, передбаченого ч. 1 ст. 257 ЦК України. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
' Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, заявнику слід роз'яснити, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Теплокомуненерго» у видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.М. Демченко