Справа № 390/123/22
Провадження № 2/390/316/22
"05" липня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Терещенка Д.В.,
при секретарі - Абрамовій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на вищевказаний житловий будинок. Він, як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину у встановлений законом строк, проте в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріусом йому відмовлено, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок, у зв'язку з припиненням існування колгоспного двору, не оформлений відповідно до чинного законодавства.
Представник позивача адвокат Бойко З.С. просила проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, в письмовій заяві від 18.02.2022 просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги не визнає та в поданих до суду клопотаннях від 21.01.2022 та 12.03.2022 просила долучити до матеріалів справи ряд документів, які на її думку сприятимуть повному та всебічному розгляду справи, а саме: витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66137215, довідку Соколівської сільської ради від 30.08.2021 № 472, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00035250959, виписку від 21.02.2022 № 136, видану виконавчим комітетом Соколівської сільської ради (а.с.19-25, 31-34).
Судом встановлено, що колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва на право власності на будівлю, виданого 25 квітня 1989 року, належав на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації 25.04.1989, за № 77/1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на будівлю від 25.04.1989, та архівною довідкою ОКП «Кіровоградське ООБТІ» № 76340 від 18.11.2021, в якій також зазначено, що згідно архівних відомостей адреса: АДРЕСА_1 , відповідає адресі: АДРЕСА_1 (а.с.8, 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 травня 2004 року (а.с.4).
Згідно довідки від 17.11.2004, виданої Миколаївською сільською радою, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з 1958 року проживав та був прописаний в АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_4 , яка проживає в цьому будинку по цей час. Заповіт від імені спадкодавця в Миколаївській сільській раді не посвідчувався (а.с.55).
Після його смерті відкрилась спадщина за законом, яку прийняв позивач по справі ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом (а.с.6 свідоцтво про народження), шляхом подання відповідної заяви до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори (а.с.45) та отримав на своє ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом на цілу земельну ділянку, в тому числі на Ѕ частку у зв'язку з відмовою на його користь дружини спадкодавця - ОСОБА_4 (а.с.59) та свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на вклади, в тому числі на Ѕ частку у зв'язку з відмовою на його користь дружини спадкодавця - ОСОБА_4 (а.с.60), що підтверджується копією спадкової справи № 376/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.43-64).
Інший спадкоємець першої черги за законом дружина померлого ОСОБА_4 (а.с.32-33 витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00035250959) в поданій до Кіровоградської районної державної нотаріальної конторі заяві від 31 серпня 2004 року відмовилась від належної їй частки спадщини як за законом так і за заповітом, що залишилась після смерті її чоловіка на користь сина спадкодавця - позивача по справі ОСОБА_1 . При цьому в поданій заяві зазначила, що зміст ст.ст.60, 63, 69 СК України їй нотаріусом роз'яснено та на отримання права власності на частку в спільному майні подружжя, не претендує (а.с.46).
Як вбачається з копії спадкової справи № 376/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , спадкові права на спірний житловий будинок не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 липня 2021 року (а.с.5).
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30 серпня 2021 № 472, ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована із 1970 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 у вищезазначеному будинку був зареєстрований її онук ОСОБА_4 , 1985 року народження. Заповіт від імені ОСОБА_4 Миколаївською сільською радою посвідчувався 15.12.2004 № 161 (а.с.24,76).
Згідно дублікату заповіту від 15 грудня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 161, наявного в матеріалах спадкової справи № 30/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.77).
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її дочка - відповідач по справі ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, шляхом подання відповідно заяви до нотаріуса (а.с.67), що підтверджується копією спадкової справи № 30/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с.66- 77).
Як вбачається з копії спадкової справи інші спадкоємці за заповітом та за законом, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні. Спадкові права після смерті ОСОБА_4 , спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 не оформляла.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2021 № 1124/02-31, виданою державним нотаріусом Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Лебедченко А.Д., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок, оскільки правовстановлюючий документ у зв'язку з припиненням існування колгоспного двору не оформлений відповідно до чинного законодавства (а.с.7).
Таким чином реалізувати своє право на спадщину позивач може тільки у судовому порядку.
Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями 120-127 ЦК Української РСР 1963 року.
Зокрема, згідно з частиною першою статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а частина друга статті 123 цього Кодексу визначала, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Закон Української РСР "Про власність", який набув чинності 15 квітня 1991 року, не містив поняття "колгоспний двір" і закріпив загальні положення щодо права власності на майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї.
Так, відповідно до статті 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. 06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено з ЦК Української РСР статті 120-127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.
При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, судам належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
З довідки від 01.12.2021 за вих. № 804, виданої виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Кропивницького району, Кіровоградської області вбачається, що згідно запису погосподарської книги № 1 Миколаївської сільської ради за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , станом на 15.04.1991 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проживали і зареєстровані голова колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9, 34).
Таким чином, вказаний житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, який має статус колишнього колгоспного двору, належав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках по 1/2 частці кожному.
При вирішенні питання щодо спадкування майна колишнього колгоспного двору судами належить виходити з того, що Закон Української РСР "Про власність" не містив положень, які виключали майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, зі складу спадщини.
У пункті 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII від 26 березня 1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" вказано, що правила, які містяться в Законі Української РСР "Про власність" і були передбачені Законом СРСР "Про власність в СРСР", застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР", тобто з 1 липня 1990 року.
Таким чином, з 1 липня 1990 року при спадкуванні частки майна колишнього колгоспного двору застосовувалися загальні правила щодо спадкування.
На день відкриття спадщини після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , правовідносини щодо спадкування врегульовуються положеннями книги шостої ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (статті 1233, 1235 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Отже судом встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були членами колгоспного двору по АДРЕСА_2 , тому частки кожного із них у праві власності на це майно є рівними - по 1/2 частці.
Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входила 1/2 частка вказаного домоволодіння, яку, на підставі ст.ст. 1261, 1268-1269 ЦК України, успадкував його син - позивач по справі ОСОБА_1 за законом, в тому числі на 1/4 частку у зв'язку з відмовою на його користь дружини спадкодавця - ОСОБА_4 .
До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшла належна їй як члену колишнього колгоспного двору 1/2 частка вищевказаного домоволодіння, яку успадкувала за заповітом відповідач по справі ОСОБА_2 , на підставі ст.ст.1233, 1268-1269 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім того, ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 1296 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання за позивачем права власності на спадковий житловий будинок в цілому, оскільки судом встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входила 1/2 частка вказаного домоволодіння, яку успадкував за законом позивач по справі, таким чином, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання за позивачем права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за законом.
Згідно висновку про вартість спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, вартість спадкового житлового будинку становить 68 000 грн (а.с.11).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 496,20 грн.
На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 328, 386, 392, 1216-1218, 1223, 1233, 1261, 1268-1269, 1296, 1297 ЦК України та, керуючись ст.ст.76-80, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.В. Терещенко