Справа№938/333/22
Провадження № 2-о/938/16/22
про залишення заяви без руху
29 липня 2022 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,
вивчивши матеріали и
за заявою ОСОБА_1
про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
Суддя, вивчивши матеріали заяви, визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб-ч.4 ст.294 ЦПК України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п.1,6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.
Вимоги до заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначені ст. 318 ЦПК України.
Так, у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник в своїй заяві про встановлення факту просить суд встановити факт народження дитини на тимчасово окупованій території України.
Разом з тим, всупереч вимог передбачених ст. 318 ЦПК України, заявник не конкретизує факт, який просить встановити. Так заявник зазначає, що просить встановити факт народження дитини на тимчасово окупованій території України, а саме в місті Старобільськ, Луганської області, однак не зазначає прізвище, ім'я та по батькові дитини, факт народження якої слід встановити. Не вказує з якою метою слід встановити відповідний факт.
Заявник зазначає, що на момент народження дитини, на вказаній території велись бойові дії, тому вона не змогла зареєструвати народження сина на окупованій території, а на даний час вони перебувають за межами України. Проте заявником не долучено жодних доказів які б підтверджували неможливість отримання документів, що підтверджують факт народження сина. Зокрема не надано доказів звернення до органів реєстрації актів цивільного стану на території України, де не ведуться бойові дії, та отримання відмови у реєстрації народження сина, що в свою чергу слугує підставою для звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту. Не надано доказів перебування за межами України.
Окрім цього, заявником не вказано у заяві заінтересованих осіб, за участю яких в силу положень ст. 294 ЦПК України, повинні розглядатись відповідні категорії справ, а саме: батька дитини, відділ державної реєстрації актів цивільного стану тощо.
Так заявником долучено до заяви копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 , однак не вказано чи виступає він у даному випадку заінтересованою особою, ким він є для дитини, факт народження якої просить встановити заявник.
Слід також звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Відповідно до ч.8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Заявником подано заяву через підсистему «Електронний суд», однак частина долучених копій документів, що стосується народження дитини є нечитабельною. Заявником не вказано, в кого саме наявні оригінали вказаних документів.
Відповідно до положень ст. 177 ЦПК України, законодавцем визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У відповідності до частини першої ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши заявниці строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 175,185, 293, 294, 318 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
2. Надати заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ДЖУС