Справа №198/158/22
Провадження №3/0198/101/22
01.08.2022
іменем України
01.08.2022 року суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області Жмуд Н.М., розглянувши в приміщенні суду в смт. Юр'ївка Павлоградського району Дніпропетровської області адміністративний матеріал, що надійшов з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гришино, Первомайського району Ар Крим, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06 травня 2009 року Юр"ївським РВГУМВС України в Дніпропетровській області, офіційно працює в СФГ «Влада» - заготівником кормів, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на своєму утриманні двох малолітніх дітей 2013 та 2015 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності на протязі року не притягувався, якому роз'яснені права згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
09 червня 2022 року о 06:15 годині, в смт. Юр'ївка по вул. Східна, Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував мотоблоком марки «Дельта», без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судове засідання 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 не з"явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, вказав, що прохає закрити провадження по справі на підставі поданих письмових заперечень та прохає розглянути справу за відсутності свідків, так як на їх явці, до суду, не наполягає і наслідки відмови від виклику свідків, йому відомі. У судовому засіданні 29.06.2022 року, ОСОБА_1 , вказав, що свою провину за ч.1 ст.130 КУпАП він не визнає, так як з боку працівника поліції, який склав відносно нього протокол, було допущено ряд помилок, одна з яких це різні протоколи про адміністративне правопорушення від 09.06.2022 року, один з яких міститься в матеріалах справи на розгляді в суді, а інший, той, який вручено було йому. З приводу інших невідповідностей матеріалів адміністративної справи вимогам діючого законодавства, викладено в запереченнях на даний протокол, які подано до суду.
Адвокат Ільченко І.В., діюча на підставі ордеру та угоди на представлення інтересів ОСОБА_1 , також подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності особи, інтереси якої вона представляє. Прохала суд закрити провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , на підставах, які подано в запереченні на Протокол про адміністративне правопорушення.
За таких підстав, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглядати даний матеріал у відсутність ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у ньому. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суддя вважає за можливе розглянути справу й прийняти рішення, виходячи із наявних у справі доказів.
Взявши до уваги заяву ОСОБА_1 ,. заперечення на протокл про адміністративне правопорушення, дослідивши та перевіривши докази по справі на їх належність, допустимість й достатність у логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В свою чергу, допустимість означає, що як докази можуть бути використані тільки ті відомості, які були отримані з додержанням вимог адміністративно- процесуального законодавства. Ці вимогим зводяться до такого: докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами й органами; докази мають бути отримані в порядку, передбаченому законом, тобто тими способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі одержання відомостей мають бути виконані приписи закону, що визначають порядок здійснення конкретних дій; докази мають бути зафіксовані належним чином, відповідно до вимог законодавства.
Так, суддя зазначає, що в Протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №1143624 (а.с.№1) від 09.06.2022 року (далі за текстом Протокол) вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблоком "Дельта" з явними ознаками алкогольного сп"яніння - запах спирного з порожнини рота, невиразна мова, тоді як у Акті огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.06.2022 року (а.с.№2) вказані ознаки алкогольного сп"яніння такі як - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук.
Крім того, в Протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп"яніння та відсутні відомості про відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
В свою чергу, суддею встановлено наявність розбіжностей у зазначенні відомостей вказаних у процесуальних документах щодо даних відносно спеціальних технічних засобів, які записано у Акті огляду для встановлення стану алкогольного сп"яніння від 09.06.2022 року (а.с.№2). Так, вказано газааналізатор Alkotest 6810 ARBH-0545, а в Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.06.2015 року ( далі за текстом Направлення), вказано алкотестер "Драгер".
В свою чергу, Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи N 524/5536/17, адміністративне провадження N К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водіємправил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", одним із превентивних заходів поліцейських є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Під дію цієї норми підпадає і нагрудна відеокамера поліцейського.
Відповідно до ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року N 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено:
- пункт 1.3 розділу 1 - необхідність відеофіксації: "використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції" (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
- пункт 3.3 розділу 3 - випадки застосування такого превентивного заходу: "нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно:
- при оформленні дорожньо-транспортної пригоди;
- при перевірці документів;
- при поверхневому огляді;
- при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї;
- при наданні допомоги особам;
- у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Патрульному заборонено використовувати відеореєстратор в особистих цілях чи не під час несення служби, а також заборонено самостійно показувати інформацію третім особам, змінювати, редагувати, видаляти, копіювати тощо - це закріплено у п. 3.7 Розділу 3 Інструкції. Після здачі технічного приладу уповноважена особа структурного підрозділу інформаційних технологій та зв'язку управління патрульної поліції зберігає відеозапис на сервері.
У п. 3.5 розділу 3 вказаної Інструкції зазначається, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
У матеріалах справи є диск з відеофайлами, проте жоден іх додатків до протоколу не містить відомостей про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 - номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтво, технічна документація щодо технічного приладу "відеокамери", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. Суддя вважає за доцільне також вказати, що з наданого суду відеозапису вбачається, що події, зафіксовані на ньому, а саме: відеозапис розпочато о 6 год.09 хвил., а закінчено о 06 год.10 хвилин. Тоді як у Протоколі вказано час складання 6 год.15 хвил.
В свою чергу, суддя зазначає, що на вказаному вище відео, мається лише запис того, що транспортний засіб, біля якого стояв ОСОБА_1 , вже зупинено. Особа, голос якої звучить на відеозаписі, як особа, яка встановлює особу ОСОБА_1 , не вказує своє прізвище, ім"я, по-батькові, посаду, звання, установу де несе службу та підставу зупинки і не пропонує ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп"яніння спеціальними засобами на виявлення стану алкогольного сп"яніння. Звучить лише запитання: " чи будете їхати до лікарні?". Також необхідно зазначити, що на відеозаписі відсутні на місці особи, які, за матеріалами справи, вказані, як свідки.
Така невідповідність часу складання протоколу щодо подій, та інші вказані обставини, які мали місце після його складання, у судовому засіданні свого логічного пояснення не знайшли й усунуті не були.
Крім того, суддя зазначає, що до матеріалів адміністративного провадження подано Протокол (а.с.№1), зміст якого не співпадає з Протолоком, який вручено ОСОБА_1 при його складанні і який, ОСОБА_1 , долучено до матеріалів справи. Так, в Протоколі, адміністративної справи в графі номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , вказано б/н, належний ОСОБА_1 , а в долученому ОСОБА_1 . Протоколі вказано номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , належний ОСОБА_2 .. Крім того, в графі повідомлено особі, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Протоколі, що в матеріалах суду вказано - 06.07.2022 року, а в долученому ОСОБА_1 - 29.06.2022 року.
Отже, даний Протокол не може бути належним доказом по справі, який би свідчив, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопоррушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також суддя знаходить за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
В ч.7 цієї ж статті, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Тобто, при складанні протоколу за наявності підстав викладених у ньому (водіння у стані алкогольного сп'яніння), працівник поліції мав відсторонити водія від керування транспортним засобом.
В матеріалах справи відсутні дані які б свідчили, про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД N113624 від 09.06.2022 року складений із істотними порушеннями вимог закону, відомості, викладені в ньому не можуть бути використані у суді як належний і допустимий доказ у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно ж дост. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідност. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 19 КонституціїУкраїни визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанідіятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст. 62 КонституціїУкраїни).
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених у протоколі серії ААД №113624 від 06.09.2022 року не доведена належними та допустими доказами. За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю за недоведенністю (відсутністю) у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП у зв"язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя Наталя ЖМУД